Дуже радий, що є такі люди в Донецьку. Патріоти України. І в них є достатньо мужності називати себе українцями, а не русичами чи казаками, підігруючи і часто боючись місцевого руського націоналізму. І сайт їхній гарний і сучасний.

[ppd.org.ua]

Дякую на добрім слові, Сармат1, але якби ти знав,х чого це мені вартує... Доречі, мій сайт дуже молодий (його засновано 15 квітня 2009 року), до того ж пару місяців назад його бомбанули і ми починали з нуля, хоча ще й досі можна знайти в кеші Гугла купу старих унікальних матеріалів, які загинули. І ще показник: Гугл ППД виводив на перші позиції по унікальності контенту, що є великою приємністю для мене як для Головного Адміністратора, ідеолога та засновника.))
Але правди ніде діти: хоча щодня ППД відвідують в середньому до 100 чоловік (унікальних ір не рахуючи ботів), дописувачів дуже мало. І це зрозуміло: контингент - донецький, та ще й правого напрямку. Не рибне це місце (( Моя мета і мрія - розвиток української національної ідеї САМЕ НА ДОНЕЧЧИНІ. Бо хто якщо не ми? У мене є тема "ворожі сайти", де я даю наводку на антиукраїнські, проросійські сайти, де займаються проросійською пропагандою, то цікаві можуть почитати - любофф до Старшого Білого Брата зав'яне, не встигнув розквітнути буйним цвітом. Особливо "люблю" Сєв-інфо. Вчить любити своє і гуртуватися навколо свого.
Доречі, Варуна таки правий: про Малушу і інше - у Силенко в Мага- Вірі.

Правий Портал Донеччини [ppd.org.ua]



Редаговано 1 раз. Останній раз 21.12.2009 12:57 користувачем ЛЕЛЯ СВАРГА.

Дякую Вам, Леля, ще і від себе особисто. Дуже потрібну роботу робите. І у Вас ще її буде дуже багато. Якщо буде час, то я теж буду намагатися з'являтись на Вашому форумі.
На рахунок російських націоналістичних сайтів, то ми про це писали, що вірогідно ця ненависть до українців підігріваеється згори для майбутньої військової конфронтації, що входить у плани третіх, не українських і не російських сил.
До речі, про Малушу я і не сперечався що вона маланка. У нас їх давно називають маланцями.

Сармате, дуже прошу підтримати Українську Національну Ідею. Доречі, у мене майже нема цензури, окрім випадків образ моєї Нації та Мови. Особисті образи зустрічаються рідко і прибираються, якщо поступають скарги від ображених, але такого ще не було. І ще один цікавий факт: я сама за світоглядом язичниця (тільки не лякайтеся, це насправді не так сташно, людей не приношу у жертву, хіба що можу зробити виключення заради особо мерзенних представників антиукраїнської популяції); не дивлячись на свій світогляд засновала окрему гілку для українців, сповідуючих християнство, бо маємо гідні приклади. Так от біда: на форум приходять САМІ ЯЗИЧНИКИ чи щось подібне, і МАЙЖЕ ЖОДНОГО ХРИСТИЯНИНА!!! Тобто нікому висвітлювати цю ланку, ну нема патріотів-християн. Хоча я обіцяла захищати і не допускати в цьому розділі срача та особистих образ на релігійному ґрунті... Невже християнство вимирає, відходить у минуле?..
Стосовно проросійської агресії, то вона має і свої плюси: як ніщо консолідує і активізує патріотичні та націоналістичні почуття українців(справжніх русичів, а не угро-фінської підробки). То якщо мати позитивний підхід до проблеми, можна навіть подякувати таким російським шовіністичним сайтам за те, що викликають протидію і грають на користь українській національний ідеї!))) Це як у Гітлера з жидами вийшло: хотів як краще, а получили державу Сраєль та з будь-якого приводу - ображений галас: "фашизм підіймає голову!!! Ви нам должни ісчо з той войни, бандери недобиті!!! Ви стрєлялі моєму дєдушкє у спину! Він тікав, але спиною всьо відєл!..."

Правий Портал Донеччини [ppd.org.ua]



Редаговано 1 раз. Останній раз 21.12.2009 13:35 користувачем ЛЕЛЯ СВАРГА.

Леля, да ми з вами однодумці. За короткий час я став любити Вас ще більше. Можу прийти на Ваш форум трохи пограти за команду християн, хоча я поки що більше підтримую атеїзм. Я вважаю, що і в християнстві є багато з нашої давньої віри, що туди було занесено складним шляхом - коли Христос тинявся десь у Пакістані, там він ознайомився з нашими арійськими ведичними знаннями. Тому християнство вважаю більш прогресивною релігією, ніж іудаїзм, в який спершу вірив і сам Христос.

Сармате, атеїстів ми також поважаємо. Мій co-admin, наприклад, можна сказати, що атеїст, правда, він вірить, що щось надприродне існує, але навряд чи це бородатий дядька на хмарині, який тільки й робить, що спостерігає, хто з ким і як спить і тому подібне)) Тому що Вам робити - суто Ваша справа на Ваш смак.
По темі: я вважаю себе і патріотом, і націоналістом, і ці поняття дуже добре в мені уживаються, Слава Богам. Переконана, що у психічно здорової людини це досить нормально поєднується.

Правий Портал Донеччини [ppd.org.ua]



Редаговано 1 раз. Останній раз 21.12.2009 19:38 користувачем ЛЕЛЯ СВАРГА.

"Моим главным приоритетом будет восстановление использования русского языка в школах и на рабочих местах, прекращение насильственной украинизации миллионов русскоязычных украинцев. Это главный вопрос, который нам предстоит решить прямо сейчас, так как это очень волнует людей", - заявил, в частности, Янукович.

[www.delfi.ua]

Янукович - точно не украинский патриот и националист.

Он эту пургу уже на трёх выборах нёс. И всё никак у него, бедного, руки не доходят

________________________________________________________________________

Запис передачі на Харківському ТБ про масову бійку "фашистів" і "антифашистів"
Дуже і дуже здивував Ройтман, голова Антифашистського комітету Харківської обл.
Виважена позиція і жодних наклепів, на відміну від "русского" Макарова, що почав плакатися навіть за права нещасних мігрантів-в’єтнамців.
Це чи якась порядна людина, чи нова тактика євреїв. Може він представляє ізраїльтян, яким уже не до розборок з "фашистами" в європі.

:

Хома
Запис передачі на Харківському ТБ про масову бійку "фашистів" і "антифашистів" Дуже і дуже здивував Ройтман, голова Антифашистського комітету Харківської обл.
Виважена позиція і жодних наклепів, на відміну від "русского" Макарова, що почав плакатися навіть за права нещасних мігрантів-в’єтнамців.
Це чи якась порядна людина, чи нова тактика євреїв. Може він представляє ізраїльтян, яким уже не до розборок з "фашистами" в європі.

Еврей Ройтман не має права викликати вогонь на себе, щоби харківські патріоти не зрозуміли звідки ноги ростуть. Вони для цього підставляють інші псевдопатріотичні організації, які фінансують.



В Харкові українцям доводиться боротись за свою гегемонію. І в інших містах східної України, що контролюються жидами - Одесі, Києві, Симферополі.

У нас на заході українці мають перевагу у ЗМІ і інших галузях суспільного життя. І в ресторанах співають патріотичних пісень.

"Як у нас на Україні -
Всі лани квітучи,
Так у нас на Україні -
Люди всі співучи.
Хай же щастя буде довгим
І пісень багато,
Бо без пісні в Україні
Не буває свята.
Як у нас на Україні -
Всі лани квітучи,
Так у нас на Україні -
Люди всі співучи.
Хай же щастя буде довгим
І пісень багато,
Бо без пісні в Україні
Не буває свята."

[www.karaoke.ru]

Мазепа теж був справжным патріотом України.
Коли він на старість років розібрався з суттю політики насадження хазарського типу правління жидівського царя Росії Петра1, він спробував вернути укранський народ у лоно европейської групи народів, використавши слушну ситуацію і приєднавшись до шведського короля Карла12.
Його мрія здійснилась тільки в кінці 19-го сторіччя.
Сьогодні нам необхідно, незважаючи на усі спроби українських та російських жидів - потомків хазар і їхнім прихвостням, не дозволити об'єднати нас знову з жидівсько-хазарською Росією.



Редаговано 1 раз. Останній раз 03.01.2010 14:06 користувачем Сармат1.

Петро І: "Малороссийский народ и зело умен и лукав: он, яко пчела любодельна, дает российскому государству и лучший мед умственный, и лучший воск для свечи российского просвещения, но у него есть и жало. Доколе россияне будут любить и уважать его, не посягая на свободу и язык, дотоле он будет волом подъяремным и светочью российского царства, но коль скоро посягнут на его свободу и язык, то у него вырастут драконовы зубы".

Російська мова – штучна мова, яку придумали троє чоловіків.
[obozrevatel.com]

Президент Украины Виктор Ющенко присвоил звание Героя Украины лидеру ОУН Степану Бандере.
Об этом Ющенко сообщил в ходе торжеств, посвященных Дню соборности Украины.
"Постановляю присвоить звание Героя Украины с вручением ордена державы Степану Бандере", - сообщил Президент.
Ющенко подчеркнул, что это высокое звание, согласно его указу, присвоено Бандере за "отстаивание национальной идеи и борьбу за независимое украинское государство".
Награду из рук Президента получил внук Бандеры Степан.

В россиянском сегменте Интернета ттакое бурление говн из-за этого, что просто любо-дорого смотреть.

________________________________________________________________________

У Львові з'явився ще один патріот, Маркіян Гудз. Правильні слова каже.

"Про небезпеку насадження громадянського суспільства

Громадські організації в Україні поставлені в умови, в яких їхня діяльність є неефективною. Причина - підміна понять та цінностей.

Громадською організацією є об'єднання громадян, яке може задовольняти та захищати законні національні, культурні, економічні, творчі, вікові, спортивні та інші інтереси кожного громадянина України, а при міжнародному статусі - інтереси громадян інших держав (чинний закон "Про об'єднання громадян" містить дещо відмінне визначення).

Велику тривогу викликає цілковита зав'язка громадських організацій на так званому громадянському суспільстві, яка унеможливлює ефективну роботу будь-якої громадської організації, крім тих формальних, тобто зовсім не громадських, які є глашатаями та сателітами олігархів, їхніх сімей чи кланів ( за логікою, мова повинна вестися про громадське суспільство).

Поняття громадянського суспільства і того, що стоїть за ним, є суперечливим, нелогічним, штучним але створеним, з іншого боку, з конкретною метою. Концепція громадянського суспільства — це змінена форма комуністичної системи та ідеології. Розробники громадянського суспільства зорієнтовані на англійський переклад "громади" - community (common - спільний, unity - об'єднання, єдність), від якого походить термін "комунізм". Є також спроби безпідставно підлаштувати громадянське суспільсво до латинського поняття "civilis societas". Переклад: цивілізоване (виховане, ввічливе) суспільство.

Ряд слів утворених від слова громада виглядає так: громада, громадський, громадянин, громадянський. Апологети громадянського суспільства на п'яте або й на четверте місце, ігноруючи термін "громадянський", з чистого аркуша, з неба чи з пекла, ставлять якраз своє "громадянське суспільство". З таким самим успіхом там можна вставити "громадянський обов'язок", "громадянський шлюб" тощо.

Якщо взяти до уваги основу слова "громадянський" — громада, то громада і суспільство, фактично, близькі за змістом, тотожні слова.

Громада - це група людей, об'єднана спільністю мови, культури, релігії, історії, становища, інтересів і т. ін., яка мешкає у певній місцевості. Суспільство - це сукупність людей, які є цілісним організмом або ширше - це організована сукупність людей , об'єднаних характерними для них національними, класовими, становими, груповими, сімейними відносинами на певному ступені історичного розвитку. Йому характерні культурні надбання, суспільні норми та установи.

Тобто, виходить масло масляне. Таких абсурдів назбиралося у нас багато. Ще один приклад: народна демократія чи народно-демократична партія. Дешифруванню не підлягає. Щось на кшалт народно-народна влада.

В іншому аспекті, якщо взяти термін "громадянський" як похідний від терміну "громадянин", який означає приналежність чого-небудь громадянину, ознаку цього громадянина, то суспільство не може належати громадянину, а радше з точністю до навпаки. Яйце не може навчити курку.

В суспільстві (громаді) можуть бути лідери, вожді завдання яких полягає об'єднати людей різних полюсів, щоб вирішити будь-яку проблему, синтезувати весь процес відносин, але суспільство вождю підпорядковуватися не буде ніколи, бо належить воно власній епосі та історії в цілому.

Тим часом, фантастів з уряду, опозиції, верховної ради, які хочуть внести поправки до вічної істини ціла купа. Бог їм суддя.

Громадянин - це людина або по-іншому індивід, особа, індивідуальність, особистість, яка належить до певної територіальної спільноти міста, країни тощо. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму, громадянин має певні права та обов'язки щодо соціуму і підпорядковується певним прийнятим в громаді нормам поведінки.

Т. зв. громадянське суспільство передбачає неконтрольовану державою життєдіяльність індивідів. В той же час, ці індивіди змушені делегувати частину своїх суб'єктних можливостей через виборчий процес владі. Тобто виходить, що громадянське суспільство - це суспільство вибраних індивідів. Таке ми маємо вже зараз. В більш широкому розумінні громадянське суспільство — це шлях до утворення єдиної світової безнаціональної, безликої держави з масовою культурою насильства, проституції, наркоманії, сектантства та іншими сатанинськими спокусами, на чолі якої стоятиме уряд вибраних.

Життя людей на землі підпорядковане просторово-територіальній необхідності. Людство розселене по землі. Воно ніколи не зможе ліквідувати просторову належність, не зможе і не захоче керуватися з одного земного центру. Нашому народу Богом визначено жити на землях України. Тут багато тисячоліть жили і живуть наші батьки, діди, прадіди. Їх душі і тіла формувалися в єдності із цією землею, під впливом її природи, кольорів, звуків, пахощів, магнітних імпульсів. В кінцевому результаті підміна цінностей і понять неможлива, нереальна. Ми можемо говорити і жити тільки в українському суспільстві.

Також слід звернути увагу на відмінність українського суспільства від західних суспільств. У нас громада завжди створювалась і існувала задля самої громади. Це означає, що у цьому випадку інтерес індивіда, як і сам індивід відсувались на друге місце. Основним був інтерес загалу, гурту. На Заході, в свою чергу, громада створювалась, а головне існувала задля індивіду.

Чому з'явилася концепція т. зв. громадянського суспільства? Та тому, що попередня облуда - демократія виживає себе. Це вже щось буденне. Ніхто всерйоз не сприймає, не очікує на покращення добробуту від демократичних змін. Український організм поступово вичавлює з себе чужорідне тіло - демократію завдяки імунітету надбаному за кілька десятків тисяч років української історії. На жаль, відкрита українська душа прийняла чергову порцію отрути — громадянське суспільство. Мусимо боротися далі. Громадянське суспільство – це суттєве гальмо для національної консолідації та суспільно-політичної стабілізації. Громадянське суспільство, демократія, комунізм, нацизм – одного поля ягоди з однією кінцевою метою. Відмінність між ними полягає тільки в методах та засобах визиску націй та національних держав.

Насадження громадянського суспільства в сучасній Україні є своєрідним аналогом насадження рад з 1917 року у Великій Україні та в 1939 році у Західній Україні. Обидва процеси свідчать про безпосереднє входження України в коло інтересів світового імперіалізму.

Спираючись на вищевикладене, розуміємо, що роль та участь громадських організацій у формуванні громадської думки не може бути достатньою.

За даними Держкомстату на початок 2009 р. в Україні зареєстровано: 59321 - громадські організації та їх осередки; 22678 - профспілки та їх місцеві об'єднання; 11660 - благодійні організації. Організацій з міжнародним та всеукраїнським статусом - біля 3-х тисяч. На думку експертів, більшість зареєстрованих в Україні організацій існують лише формально, або функціонують епізодично. За різними оцінками, активно і постійно діючі громадські організації становлять лише 8-9 відсотків від їх загальної кількості в Україні, або біля п'яти тисяч організацій. Статистичні дані красномовні, коментарів не потребують.

Ситуація з громадськими організаціями - це постколоніальна реальність, якої ми не можемо позбутися.

Комуністичний режим знищив усі форми громадської організації. В СССР всі громадські організації створювались партією (державою) були їй абсолютно підконтрольні, вступ до багатьох із них був примусовим. В іншому випадку передбачались каральні санкції.

За їх допомогою партійні (державні) структури тримали під контролем усіх більш-менш суспільно активних громадян і примушували їх до участі в тих чи інших вигідних для органів влади акціях, створюючи лише видимість громадського життя. Шлейф подібного ставлення влади до громадських організацій тягнеться і до сьогодні.

Прикладом успішної діяльності громадських рухів та організацій є Західна Україна в кінці ХІХ на початку XX століть та в довоєнний час. Саме громадські інституції стали запорукою жертовної боротьби українського народу за самостійність до, під час і після Другої світової війни. Саме з них зродилась потужна сила ОУН-УПА, яка продовжила і закріпила шанси здобути українську державність.

Секрет успіху тих громадських організацій простий — в основі їхньої діяльності стояв національний чинник, українські пріоритети.

В сьогоднішньому дні ми ніколи не досягнемо прийнятного соціально-економічного поступу, не будемо ситими і заможними, допоки не здобудемо цілковитої національно-духовної та політичної незалежності. В сучасній Україні абсолютна більшість громадських організацій не орієнтується на національні чинники, або й того більше, заполонена чужинськими ідеями, що програмує на провал виконання їхньої соціальної, правничої та будь-якої іншої місії.

Мусимо остаточно зрозуміти, що надії і сподівання на добробут і багатство Держави Україна (Української Національної Держави) і кожного її громадянина будуть безрезультатними і неможливими до здійснення, допоки у владі сидітимуть чужинці та пройдисвіти, допоки перебиратимемо сміттєзвалище економічних спекуляцій (проектів, концепцій, теорій), а справдяться лише за умов нашого національного самоусвідомлення, постійного духовного зростання, невпинної праці на благо української нації кожного українця — це першочергово і визначально.

Маркіян Гудз,
голова Львівського обласного осередку
всеукраїнської громадської організації
"Товаритсво відродження української нації"

[surma.at.ua]

Есть разница между патриотом и националистом (террористом)?

Найукраїністійший українець -
[www.youtube.com]
Cвидомое украинство -
[www.youtube.com]

Во всем виноваты москали
[www.youtube.com]

Москалі
[www.youtube.com]

Хохол среди проклятых москалей
[www.youtube.com]

Великие Укры - Українці Афiгеннi
[www.youtube.com]

Расизм – це добре. Докази
[sd.org.ua]

Український консерватизм (також Теорія українського монархізму) — політична та ідеологічна теорія та доктрина, специфічний український варіант консерватизму, розроблений В'ячеславом Липинським (сам Липинський називав цю теорію "українським гетьманським націоналізмом") та, частково, Павлом Скоропадським у 20-х рр. 20 століття.
В'ячеслав Липинський — представник старовинного роду українсько-польської шляхти — заснував консервативну школу в українській політології. Походження його певною мірою спонукало до обґрунтування ідеї активної участі української шляхти в політичному та національному відродженні української держави. До революції 1917 року в його творчості ще проглядаються тенденції, близькі до народництва. Однак навіть тоді й пізніше Липинський як представник своєї верстви перебував на консервативних позиціях. Після 1917 року він не приєднався до Центральної Ради, натомість активно підтримав Гетьмана Павла Скоропадського, оскільки монархічна ідея була йому ближчою.
Особливістю і позитивним елементом національного консерватизму Липинського була ідея політичної інтеграції як засобу творення незалежної національної держави. Нація для нього — це всі громадяни держави. Націоналізм Липинського зводиться до того, що українці відрізняються від інших народів лише своєю політичною інтеграцією. Інтегровані на ґрунті етнокультури і національної самосвідомості, вони повинні згуртовувати всі народи в одне ціле. Поряд з цим важливою складовою його національного консерватизму можна вважати ставлення до ідеології, яку він виводить із народних традицій та звичаїв, зокрема з державного досвіду гетьмансько-козацьких часів, високої етичної культури хліборобської спільноти, вважаючи її рушійною силою національного відродження України.
Суттєвим внеском Липинського у політичну науку є його типологія та аналіз форм державного устрою. За його схемою, існують три основні типи державного устрою:
• «демократія»
• «охлократія»
• «клясократія»
Характеризуючи «демократію» Липинський зауважує, що державна влада в її умовах або ж потрапляє безпосередньо до рук "багатіїв-плутократів", або до рук найнятих ними політиків-професіоналів з-поміж інтелігенції. Внаслідок цього державна влада стає знаряддям реалізації не народних, а приватних інтересів окремих осіб чи угруповань. Розмежування в умовах демократії політичних партій позбавляє їх відчуття політичної відповідальності, а необмежений демократичний індивідуалізм підриває в суспільстві основи дисципліни і правопорядку. Одним із прикладів такої «демократії» Липинський вважав Українську Народну Республіку.
До держав «охлократичного» типу Липинський відносить революційні диктатури, фашизм, більшовизм та ін. Для цієї системи характерне зосередження політичної й духовної влади в одних руках. Під духовною владою він розуміє не лише церковну в її традиційному розумінні, а й ідеологічну в сучасному розумінні, коли глава держави є водночас пророком і непогрішимим інтерпретатором офіційної ідеологічної доктрини. Особливістю «охлократії» є, на його думку, те, що вона в минулому складалася з кочівників, а в новітні часи — з декласованих елементів. За такого державного устрою панівною стає монолітна військово-бюрократична ланка, яка легко маніпулює юрбою.
Найприйнятнішою для України Липинський вважає «клясократію» — форму державного устрою, яка відзначається рівновагою між владою і свободою, між силами консерватизму і прогресу. В основу такого устрою повинна бути покладена правова, "законом обмежена і законом обмежуюча" конституційна монархія. На чолі держави має бути монарх (гетьман), влада якого передається в спадок і є легітимною.
Пропонуючи монархічний устрій, Липинський заперечує демократію як метод оганізації нації, але не заперечує її як свободу. У його монархічній системі громадяни наділені свободою економічної, культурної та політичної самодіяльності, але ця свобода обмежена авторитетом сильної і стабільної влади. «Клясократія» в його розумінні є гармонійною політичною співдружністю хліборобського класу як консервативної опори держави з іншими класами. Лише ця співдружність здатна, на думку Липинського, забезпечити державотворення й організацію української нації. Утверджуючи цю ідею, він у праці "Релігія і Церква в історії України" пише:
'"Вихід з нашої анархії лежить не в переконаннях, а в політичній акції і в організації та зміцненні наших занадто слабких та неорганізованих, консервативних, гальмуючих національних сил".
Загалом ідеї Липинського не знайшли широкої підтримки. Однак багато його висновків щодо утвердження України як самостійної держави зберегли своє значення, викликаючи інтерес у сучасних політиків і політологів. Зокрема, непересічне значення мають думки про теорію еліт, які за оригінальністю можна поставити в один ряд з класичними визначеннями Г. Моски, В. Парето і Р. Міхельса. Неординарний політико-плюралістичний підхід Липинського і до питання про майбутній державний устрій України, поєднання в єдиному сплаві соціальної, політичної і релігійної толерантності щодо вирішення найважливіших суспільно-політичних проблем. Вартісним є і його теоретичне осмислення на національному ґрунті проблеми легітимності влади. На відміну від Д. Донцова, політику він розглядав не як засіб ідеологічного забезпечення влади, а як універсальний засіб, що сприяє вибору найоптимальніших методів здобуття та організації влади, досягненню суспільної злагоди, утворенню і збереженню окремої держави на українській землі, забезпеченню існування й розвитку української нації.
В'ячеслав Липинський:
• "Націоналізм служить розвиткові свого народу, в той час, як інтернаціоналізм, капіталістична та соціалістична системи прагнуть стати світовим рухом, позбутися національних меж та державних кордонів, щоби набути світової інтернаціональної влади"
• "Наша мета — виграти у смертельній боротьбі національних сил з інтернаціональним капіталом"
• "Первородним гріхом українців єсть ідейний хаос в політиці і брак організаційної дисципліни"
• "Народ ніколи не буває кращий і розумніший од своїх провідників і він не в силі вирішити того, чого вони самі вирішити не можуть"
• "Возстановити Гетьманство: ось цей образ, ця ідея, в яку повинно і тепер вилитись наше хотіння держави"
Вплив на сучасність
Щодо консервативних політичних сил у сучасній Україні, то сьогодні політологічна наука розрізняє власне консерватизм та неоконсерватизм. До консервативних партій в Україні можна віднести такі (маловпливові на сьогоднішній день) політичні сили, як Українська національна консервативна партія (УНКП) та Українська консервативна партія (УКП), що є ідеологічно прямими нащадками гетьманського руху і сповідують політичну доктрину Липинського. Більший вплив на сьогоднішній день мають неоконсервативні партії, як Українська республіканська партія "Собор" (УРП "Собор"), партія Християнсько-демократичний союз (ХДС) , Українська народна партія (УНП) та партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (ВО "Батьківщина"), до якої 2001 року влилася Українська консервативна республіканська партія (УКРП).

Джерела інформації:
Політологія: Підручник для вищих навчальних закладів / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. —528 с. (Альма-матер)

Андрій Іллєнко. Український націоналізм
[vimeo.com]

Московський піп в Почаєві.
[www.youtube.com]



Не ходити на сеанси іноземних фільмів з російським перекладом. Приєднуйся!


"Я обіцяю не ходити на сеанси іноземних фільмів з російським перекладом у випадку скасування обов’язкового перекладу іноземних фільмів українською мовою за умови, що 1 000 інших людей візьмуть участь, підтримають мене, зроблять те ж саме. Хоч насправді дотримаюсь обіцянки незважаючи на те, скільки людей мене підтримає."


"Слід активізувати дії по захисту українського слова, тому що нинішня влада щодня робить кроки по знищенню мови, яка тільки но почала відроджуватися.

Навіть якщо кожен з нас буде скрізь розмовляти українською мовою, купувати україномовні газети, книжки, фільми - це вже покаже, що наша мова живе і нікому не вдасться її знищити. Якщо не влада, то бізнес зрозуміє, що україномовний продукт користується попитом, а отже його (цей продукт) слід видавати повним накладом.

Крім того, необхідно звертатися до владних органів з вимогою дотримуватися норм мовного законодавства, зокрема Конституції України. Слід закидати їх листами і писати не лише безпосередньо на адресу цих структур, а й звертатися через ЗМІ.

Якщо ми будемо мовчати то українофоби з великим задоволенням приберуть українську мову як з телебачення, кіно, газет так і зі шкіл, вузів та держ. органів".

Натискай на ПІДТРИМУЮ!

[www.pledgebank.com]

Рушники, их история и значение узоров

Диапазон использования украинских рушников был очень широким, хотя они крайне редко использовались по прямому назначению – в качестве полотенец. Служили они обереговыми знаками в украинской обрядовости, были важнейшим компонентом интерьера хаты (ими украшали углы, окна, двери), одежды и обрядов. Нередко рушник служил праздничным или обрядовым поясом, что особенно было распространено в Среднем Поднепровье до самого XX столетия. При этом рушник использовался только богато и мастерски орнаментированный традиционными обереговыми знаками, что соответствовало его главному назначению. В украинской одежде пояс считался не просто одним из его компонентов, он был показателем устойчивых этических норм. Считалось крайне предосудительным появиться на людях без пояса: это мог позволить себе лишь человек, полностью утративший человеческое достоинство, так появилось слово «распоясаться». В то же время, пояс был своеобразным талисманом, магическая сила которого увеличивалась, если он был сделан из рушника, да еще и богато орнаментированного. Такие пояса особенно охотно использовали в обрядовой одежде, когда возникала насущная необходимость в обеспечении счастливой судьбы. Как обрядовый атрибут украинские рушники присутствовали во всех семейных обрядах и ритуалах (родинах, обручениях, свадьбах, похоронах). Обряд РОДИН (чествование матери с новорожденным) особо насыщен обереговыми атрибутами, поскольку они должны были обеспечить жизнь и здоровье незащищенным перед вражьими силами – младенцу и матери. Среди атрибутов огромное значение имели и рушники, которые применялись в соединении с другими атрибутами – кожухом, на который клали новорожденного на крестинах, меховой шапкой – при обряде «бабьей каши», очищенной водой – при принятии родов, отрезании пуповины, обмывании, первой купели. Разнообразие рушников и обрядового хлеба составляло также этническую особенность украинской СВАДЬБЫ. На всех ее этапах рушник выступал как один из главных этнических атрибутов: в обряде сватовства, обручения, коровайных обрядах, благословении молодых, одарении. О важности рушника в свадебной обрядовости свидетельствуют отдельные названия. Например, сватовство в некоторых регионах Украины называлось взятием рушников или отдачей рушников (Кировоградская область) , рушниками (Харьковская область), подаванием рушников (Киевская область). Атрибутами сватовства и знаком согласия дивчины на замужество были рушники, повязанные сватам или хлеб, поднесенный сватам на рушниках. Принимая дар, они говорили: «Спасибо отцу и матери, что дитя свое рано будили и доброму делу учили. Спасибо и дивчине, что рано вставала, тонко пряла и хорошие рушники вышивала».. В некоторых регионах Украины рушниками называлось не сватовство, а ОБРУЧЕНИЕ – первый свадебный обряд, который имел юридическую силу при венчании. Обрядовое связывание рук жениха и невесты проводил старший староста. Он накрывал хлеб рушником, на него клал руки жениха, невесты и всех присутствующих родственников, связывал рушником, приговаривая: «Не вяжется узел, а вяжется слово. Кто этот узел развяжет, тот даст сто рублей на церковь». После этого староста развязывал символический узел, а невеста перевязывала сватов рушниками и одаряла всех присутствующих сорочками, полотном или платками. В ПОХОРОННОМ РИТУАЛЕ использовались чистые белые рушники или платки, которые вывешивались на окнах.

Рисунки:

[show.7ya.ru]

Украинцы не считают себя россиянами, - результаты исследования
[novosti.dn.ua:80]

Порадник

1. Чоловік без зброї – це не чоловік, а раб.
2. Чоловік, що не вміє битися – це не чоловік, а чмо.
3. Чоловік, що вживає алкоголь – це не чоловік, а п’яна свиня.
4. Українці не дискутують з жидами. Українці убивають жидів.
5. Українці не дискутують з жидівськими посіпаками. Українці убивають жидівських посіпак.
6. Все, що робиться з чужої волі — зло. Все, що робиться з власної волі — добро. Треба знати це коротке визначення добра і зла.
7. Тримайся за своїх!
8. Якщо ти начальник і маєш вакансію бери на роботу тільки Українця, якщо ж Українця знайти не вдається (в тому випадку якщо ти робиш свою справу за межами України) – бери на роботу Білого. Якщо і Білого знайти не вдається – бери кого хочеш, але не плати йому багато.
9. Перед інородцем (навіть Білим) ти не маєш моральних зобов’язань. Можеш його обдурити, обікрасти, вбити.
10. Все колись завершується. Завершиться і існування багатьох людських націй. Ти повинен зробити все від тебе залежне, щоб Українська нація існувала на цій планеті. Лише той є достойною людиною, хто турбується про долю своєї нації. Про чужі нації тобі турбуватися не потрібно – якщо вони дурні, хай зникають.
11. Твоє життя скороминуще. Що ти залишиш після себе? Кому ти передаси свій спадок? Хто зберігатиме твої гени після твоєї смерті? Успішною може вважатися лише та людина, що залишила після себе багато нащадків. Всі інші – невдахи!
12. Допомагай Українцям коли це в твоїх силах, але що робити з Українцями-цапами? Адже цапи не мають знань, цапи не бачать різниці між Українцями та інородцями, цапи ставлять чужинські гроші і чужинську брехню вище інтересів всіх Українців. Запам’ятай: цапи на те й цапи, щоб ставитися до них як до цапів. Поки цап не плутається в тебе під ногами – нехай живе. Можеш навіть бути до нього добрим, як до домашньої тварини. Але якщо він почне становити загрозу для тебе або Нашої справи – вбий його без жалю! Цап – не людина.
13. Людина – звучить гордо! Будь людиною! Виглядай як людина! Не вживай спиртних напоїв, не вживай наркоту, не пали тютюн! Якщо „друзі” радять тобі пити, палити і колотися – зміни „друзів”, бо це не Друзі, а баласт, що тягне тебе на дно. Скинь баласт, дозволь йому потонути, але сам залишайся на поверхні.
14. Вчися! Вчися все життя. Обов’язково здобудь вищу освіту. Не будь все життя пролетарем. Пролетарі – це ті дурні, що пролітають повз багатство і славу. Пролетарів не любить ніхто. Гарні жінки не кохають пролетарів. Пролетарів презирають навіть їхні діти.
15. Якої роботи повинен прагнути Українець? Стати суддею, щоб судити на користь Українців. Стати викладачем (найкраще в університеті) щоб виховувати нашу молодь в дусі Українського націоналізму і псувати кар’єри інородцям (поганими оцінками; відрахуванням, через не складені іспити) ще тоді коли вони лише починають свій життєвий шлях. Стати істориком, щоб мати владу над минулим, адже хто володіє минулим, той володітиме і майбутнім. Стати політиком, щоб отримати владу і багатство. Стати вченим в області природничих наук, щоб возвеличити націю і забезпечити її технологічну перевагу над інородцями.
16. За найменшої нагоди хвали Українську дитину, кажи яка вона розумна, хоробра і сильна – виховуй в ній психологію переможця.
17. За найменшої нагоди свари дітей інородців, називай їх дурними і нікчемними – виховуй з них майбутніх невдах.
18. Слідкуй за власним здоров’ям, будь сильним і витривалим, будь красивим – займайся спортом.
19. Завжди вітай потяг інородців до алкоголю, тютюну, наркотиків. Продавай їм це лайно по всьому світу. Але ніколи не вживай цю отруту сам і суворо карай тих, хто отруює Українців. Запам’ятай, отруювачі Українців мають померти!
20. В житті немає ніякого Великого Сенсу, але в смерті його ще менше. Тому живи сам і допоможи померти своїм ворогам.
21. Якщо ти чоловік, але не можеш забезпечити свою родину, то який же ти чоловік? Чоловік за всяку ціну має забезпечити свою родину.
22. Не молися богам, бо їх не існує. Але якщо не можеш не молитися, то хоч молися тим богам яких вигадали Українці. Молися Перуну, молися Велесу. Та ніколи не вклоняйся чужинським вигадкам, не молися Ісусу, не молися Ягве, не молися Аллаху, а тих хто молиться цим потворним створінням маєш право не вважати за людей, бо вони вже не люди, вони – цапи.
23. Мати родину – це щастя. Мати велику родину – це велике щастя.
24. Дурні ті, хто не хоче заводити багато дітей. Вони заслуговують лише на нашу зневагу.
25. Дурні кажуть, що завести дві дитини – це вже подвиг. Я ж кажу, що мати менше чотирьох дітей – це тупість.
26. Порядок має бути у всьому, але найбільше він має бути у сім’ї. Чоловік має бути главою родини. Його слово у сім’ї закон. Але і відповідальність за добробут родини лежить на ньому. Будь-якими засобами він повинен забезпечити своїх близьких їжею, одягом, житлом, знаннями. Якщо для цього потрібно буде перерізати горлянку жиду, кацапу чи кольоровій чурці – значить горлянка має бути перерізана!
27. Світом керує страх. Або ти боїшся, або тебе бояться. Українець, не бійся!
28. Якщо жид – це хвороба, то Українець – це ліки від цієї хвороби.
29. Чи розумні жиди? Ні, вони просто підлі. Хто довіряє жиду, той завжди програє. Будь розумний, не довіряй жиду, а ще краще - обдури жида сам!
30. Чи сильні кацапи? Ні, вони просто дурні і їх багато. Тому під керівництвом жорстоких правителів вони можуть бути небезпечними. Однак, оскільки вони дурні - їм все одно кому служити: монгольським ханам, жидам-більшовикам чи нинішнім кремлівським сіоністам. Був час коли їхні предки лизали чоботи Українцям-Русинам і нашому князю Святославу Хороброму. Чом би знову не зробити їх нашими слугами? Але треба затямити: кацапи не розуміють слів, вони розуміють лише удар в пику. Тому вони люблять лише тих правителів, що перетворюють їх на стадо безсловесних рабів. Чим більше кацапської крові проллє їхній володар, тим більш вірними вони йому будуть. А тому, ніколи не жалійте кацапів.
31. В Європі, яка не має непрохідних джунглів, як Латинська Америка, або високих гір і глибоких ущелин, як Афганістан, діє правило: „Хто контролює вулиці, той контролює міста. Хто контролює міста, той контролює країну”. Українці, не давайте окупантам спокійно рухатися нашими вулицями! Вбивайте жидів, кацапів і кольорових потвор!
32. Ми презираємо пролетаря за його нікчемність.. Та ми ніколи не забуваємо про те, що саме пролетаріат є тим гарматним м’ясом без якого не виграється жодна війна. Пролетарю нічого втрачати, окрім власних кайданів, і в цьому його сила. Тому політику не варто публічно висловлювати пролетарям свою зневагу. Гарматне м’ясо ще може знадобитися.
33. Пролетарям потрібно небагато: їжа, одяг, житло, нетривалий відпочинок і певний соціальний захист. Більшості з цих невдах цього буде достатньо. Наше завдання подбати про те, щоб Український пролетарій все це отримав. Не шкодуйте життя пролетарів під час війни, та дбайте про них після перемоги, і тоді і вони і діти їхні будуть служити вам вірою і правдою.
34. Українець не повинен отримувати інформацію з ворожих засобів масової дезинформації. Якщо телеканал належить інородцю – не дивися цей телеканал! Якщо радіостанція належить інородцю – не слухай цю радіостанцію! Якщо газета належить інородцю – не читай цю газету! Бо це приведе тебе лише до отупіння, а Україні ти потрібен розумним! Ігноруй ворожі засоби масової промивки мізків і закликай інших вчиняти так само!
35. За кожної нагоди вбивай інородців. Чим більше їх здохне, тим менше їх залишиться. А чим менше їх залишиться, тим більше буде нас у відсотковому порівнянні. А чим більше буде нас, тим міцніше ми триматимемо владу у своїх руках.
36. Все мине, та не мине безсмертна слава, яку приносить боротьба за всій народ. Єдиний спосіб забезпечити собі безсмертя – це здобути собі таку безсмертну славу.
37. В період війни лише один тип соціального устрою може вважатися правильним – військова демократія. Ми голосуємо зброєю і переможцем вважається той, хто просто залишиться живим. Ідея не збройного голосування в умовах, коли окупанти контролюють телебачення і пресу, коли повністю підконтрольна їм судова система знімає з виборів справді проукраїнських кандидатів – це дурна ідея, що веде лише до поразки. В час коли мова йде про саме виживання Української нації, коли питання ставиться: або ми, або вони, лише людина зі зброєю в руках і з гордістю у серці має право голоса.
38. Стадо цапів – це усього лише стадо цапів. Суспільна думка цапів – це порожній звук. Хто має палицю, той і спрямує стадо у потрібному йому напрямку. Не зважай на те, що думають про тебе цапи – вони все одно не вміють думати власні думки. Вони думають думки того, хто має владу. Якщо це жидо-кацапська влада – цапи повторюватимуть жидо-кацапську брехню. Якщо в Україні буде Українська влада – цапи промекають правдиві слова. Але вони все одно залишаться цапами, що не мають власної думки.
39. У мирний час, як і у час військовий, право голоса в Україні повинні мати лише Українці. Обирати вони мають серед свідомих Українців. Все чужорідне має бути прибрано з політичної арени. Кольорові чурки мають бути вигнані з України. Білі іноземці мають бути асимільовані. Жиди повинні бути знищені, не можна випускати їх за межі України. Історія дала нам Великий Урок: Гітлер, був дуже ліберальний з жидами, навіть дозволив їм виїхати за межі Німеччини і вивезти награбовані капітали. Це призвело до того, що жиди, за допомогою додаткових фінансових і людських ресурсів ще більше зміцнили свою владу над СРСР, США і Великобританією, щоб потім, арійськими ж руками, нищити самих арійців. Більш пізнє створення на території Німеччини і Східної Європи трудових таборів, де жидів, що залишилися, намагалися перевиховати за допомогою трудотерапії було слабким і недієвим засобом. Від підлості жидів лікує лише куля.
40. Ти повинен боротися проти розповсюдження брехливої інформації, що шкодить Українцям. Якщо телебачення належить інородцям, не дозволяй такому телебаченню промивати мізки Українцям. Пошкоджуй кабель, антени, підривай телевежі. Зроби все що зможеш. Якщо газетний кіоск не продає Української Націоналістичної преси – спали такий кіоск! Якщо книжковий магазин не продає Українських книжок – спали такий магазин!
41. Жиди думають, що правий той, у кого більше грошей. Вони дурні. Ми знаємо, що правий той, хто влучніше стріляє.
42. Маргінал – це той, хто не має сили. Хто має силу – той не маргінал. Якщо ти вбив жида і не попався, то який же ти маргінал? Маргіналом є дохлий жид. А ти сильний!
43. Є інородець – є проблема. Вбили інородця – немає проблеми.
44. Ніколи не свідчи проти Українця на користь інородця.
45. Завжди свідчи проти інородця на користь Українця.
46. Слова без дії не дуже велике досягнення. Не вір словам за якими не стоїть конкретної справи.
47. Як у ХХІ столітті відрізнити Справжнього Українського Націоналіста від жидо-кацапської підробки? Справжній Націоналіст ненавидить жидівські псевдорегілії. Він ніколи не стане молитися Яхве (Саваофу) та сину його від жидівки Маріам – Ісусу. Якщо ж хтось каже, ніби Український Націоналізм пов’язаний з християнством (іудаїзмом), знай – це жидо-кацапська підробка.
48. Як ще відрізнити Справжнього Українського Націоналіста від жидо-кацапської підробки? Справжній Націоналіст знає, що у боротьбі проти окупантів (жидів, кацапів, кольорових чурок) не може бути занадто радикальних засобів. Але можуть бути занадто м’які засоби. Той хто каже, що окупантів потрібно вбивати є Справжнім Націоналістом.
49. Хто голосніше за всіх називає Справжніх Українських Націоналістів провокаторами? Жидо-кацапські підробки, вони ж псевдонаціоналісти.
50. „Толєрантний” – це синонім слова „педераст”. „Паліткарєктний” – це синонім слова „наркоман”. Ти хочеш бути „толєрантним і паліткарєктним”?
51. Чи правда, що і серед жидів зустрічаються порядні люди? Правда: приблизно один на десять тисяч. І поки ви будете вишукувати серед кожних десяти тисяч одного порядного – інші дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять знищать і вас, і вашу родину, і вашу націю. Тому не займайтеся дурнею, знищуйте всіх жидів без розбору. Звісно якщо ви нормальний і здоровий інтелектуал, а не якийсь „талєрантний і палітічєскі карєктний” дегенерат.
52. Як мають чинити Українці з найбільшими паразитами на світі: попами, рабинами, муедзинами? Ці паскудні творіння не лише насаджують в нашій країні культ чужинських богів, вони намагаються перетворити наших дітей на ідіотів, що вірять у всілякі нісенітниці, з тим, щоб потім маніпулювати ними і безкарно грабувати їх. А як ви вчиняєте з іншими паразитами: тарганами і щурами? Звісно, що вбиваєте. Ось вам і відповідь. Майно вбитих паразитів, безперечно, має бути конфіскованим і використаним на користь Націоналістичного Руху.
53. Руйнуйте і паліть церкви і синагоги, бо це розплідники жидівської зарази. Не забувайте і про мусульманські мечеті, бо іслам не кращий за іудаїзм та християнство. Безжально знищуйте служителів цих паскудних культів, бо вони найлютіші вороги Білої Раси.
54. Кожен Українець повинен прочитати Порадник. Розповсюджуйте його поміж Українців усіма доступними засобами. Знайомте з ним і старих і малих. І жінок і чоловіків. І тих, що мешкають в Україні і тих, що мешкають за кордоном.
55. Улюблена жидівська гра – це „вибір без вибору”. Дурна гра, вигадана тупими жидами для нерозумних людей. Або ви станете християнином і „увіруєте” в богообраність жидівського народу, або ви маєте стати аморальним типом: педерастом і наркоманом. Такий вибір пропонують вам. Але є третій шлях. Знищити жидів і любих їхньому серцю наркоманів, педерастів і християн. Приклад другий: або ви визнаєте себе рабом-гоєм якому заборонено мати власну думку або вас знищать, як „антісєміта”. Такий вибір пропонують вам. Але знову є третій шлях. Знищити жидів і шабес-гоїв які пропонують вам такий вибір.
56. Коли не вистачає сили м’язів – використовуй силу зброї.
57. Якщо ти не маєш сили знищити окупантів – вони знищать тебе.
58. Немає сенсу сіяти і жати, для того щоб жидів паскудних годувати. Бери у руки ніж та револьвер – вбивай, грабуй жидівську наволоч тепер!
59. Не соромся розпалювати ворожнечу між інородцями. Нехай вони вбивають один одного, втрачаючи у цій боротьбі свої сили. А ти доб’єш заслаблого переможця!
60. Наближай до себе Українців. Оточуй себе Українцями. Лише серед Своїх ти зможеш у повній мірі насолоджуватися життям.
61. Не підпускай до себе чужинців, бо вони зрадливі. Чужинці – це ніж у твоїй спині!
62. Молодому чоловікові, що прагне присвятити своє життя Українській Національній Революції буде корисним освоїти професію токаря – бо тоді він зможе виготовляти зброю в кустарних умовах, лікаря – бо тоді він зможе професійно вбивати ворогів і лікувати поранених друзів, інженера-електронщика – бо тоді він зможе краще використовувати у своїй діяльності технічні засоби, хіміка – бо це навчить його виготовляти вибухові і наркотичні речовини. Також молодому чоловіку треба буде серйозно зайнятися боксом або боротьбою, бо це зміцнить його тіло і загартує характер, а також навчить професійно битися без зброї (Українець має бути готовим до всього).
63. Порадник створений для Українців, інородцям про нього знати не потрібно. Якщо ж інородці дізнаються про нього, не турбуйся, скажеш цим дурням, що не поділяєш того що тут написано. Обдурити інородця – це добре.
64. Жиди часто маскуються під представників інших народів. Але ми можемо вичислити жидів за їхніми словами. Якщо хтось переконує нас у необхідності виявити толерантність чи політкоректність до окупантів, якщо хтось проповідує християнство, „мирний спротив”, „ліберальні цінності” чи іншу безглузду галімат’ю – ми знаємо, що перед нами жид! Якщо хтось оперує „науковими фактами”, що між представниками різних рас немає ніяких відмінностей, а ми бачимо на власні очі інше – тоді ми розуміємо, що перед нами брехливий жид. І ми повинні вбити цього жида!
65. Якщо взяти якого-небудь придуркуватого жида і прибити його до хреста, а потім почати поклонятися дохлому жиду, то як називатиметься така релігія? Сатанізм?
66. Для дурнів національність людини не має значення. Для розумних, національність завжди має значення.

[www.freewebs.com]

Патриоты уходят.


"Как рассказал украинским СМИ, народный артист Украины Иван Гаврилюк, за два дня до смерти Мозгового, он с ним общался.

«Еще в среду я с ним разговаривал, звонил ему в больницу, где Коля лежал планово, оздоравливался - ему там капельницы ставили. И вдруг он мне сказал такую фразу: «Иван, мабуть, буду умирати». Так спокойно сказал, как добрый день. И сдержал свое слово».

[www.bagnet.org]