ДО МУЗИКАНТА ЯНА ТАБАЧНИКА, ЯКИЙ ДЕМОНСТРАТИВНО ПОЧЕПИВ ЖОВТУ ШЕСТИКУТНУ ЗІРКУ

Маестро!

     Ніколи не будучи з Вами знайомим, змусив себе звернутися до Вас.
     Навряд чи Вам відоме моє єврейське ім'я: української поезії Ви, либонь, не читаєте, проживши більшу частину життя в Україні, розмовляєте лише мовою іншої держави. Я — український поет і перекладач, моє єврейське ім'я знане всьому українському світові. Утім, не лише українському (подаю електронну адресу однієї з енциклопедій (ізраїльської), де Ви можете прочитати про мене: www.e1.even.co.i1). Радянська влада (яка любила й обдаровувала Вас званнями) руками КДБ свого часу випхала мене з України. Понад півтора року тому Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» уможливив моє повернення. Не Ваш улюбленець Кучма (до якого листовне зверталася українська еліта), а саме «Наша Україна», до якої входить і Микола Томенко.
     Маестро, я не прихильник віце-прем'єр-міністра Томенка. Чимало з того, що робить цей віце-прем'єр-міністр, вважаю малохудожньою самодіяльністю. Однак звинувачувати Миколу Томенка в антисемітизмі, як це робите Ви, несправедливо й підло. Ви, либонь, не гірші за Таїсію Повалій, яка зажадала запровадження надзвичайного стану, Іво Бобула, який мав концерти «під патронатом Кучми», любительку Януковича Наталію Могилевську та багатьох інших, чий шлях — «від співучості до співучасті». Та це не дає Вам жоднісінького права навіть натякати на ототожнення Миколи Томенка з натхненниками й організаторами Кришталевої ночі та Бабиного Яру. Ви погрожуєте почепити жовту шестикутну зірку, щоб заявити світові про антисемітизм нової української влади? Що ж маю почепити я, щоб заявити світові про україножерство в Україні? Що маю почепити я, щоб заявити світові про те, що українців в Україні перетворено на національну меншину, а мою рідну українську мову в Україні упосліджено? Що маю почепити я, лауреат премії імені Василя Стуса, щоб заявити світові, що один із Стусових гонителів, головний Кучмин адміністратор, досі не покаявся? Що маю почепити я, щоб заявити світові про антиукраїнський погром, який багато років чинило Ваше оточення?
      Маестро, Ваше право любити Кучму. Моє право звинувачувати вас. Ви пнетеся поставити себе в один ряд з Альбертом Ейнштейном і Томасом Манном тільки тому, що Вам також судилося народитися євреєм. Це звучить кумедно, ба навіть жалюгідно. Бодай тому, що ці велети духу до таких пігмеїв, перед якими запобігали Ви, просто не наближалися. Утім, не забуваймо, що народитися євреєм судилося не лише Ейнштейну, а й Кагановичу.
     Маестро, Ви хочете почепити жовту шестикутну зірку, яку «під час війни не побоявся начепити король Бельгії, щоб підтримати переслідуваних гонителями своїх співгромадян-євреїв». Чому ж Ви не чіпляли її тоді, коли Кучма називав євреїв «жидами», «жидьонишами»? Чому ж Ви не чіпляли жовту шестикутну зірку тоді, коли Кучмина зграя била Вашого співгромадянина-єврея, «жидьониша» Олександра Єльяшкевича? Чому ж Ви не чіпляли жовту шестикутну зірку тоді, коли за ґратами Кучминої буцегарні катували Вашого співгромадянина — єврея, «жида» Бориса Фельдмана?
     Так, наша нова влада не безгрішна (безгрішний лише Бог). Та, нарешті, ми маємо в Україні українську владу. Нарешті ми маємо в Україні українського Президента. І я щасливий з цього.
     Маестро, щоб Вас вважали справді українським митцем, треба ним бути. Навіть залишаючись євреєм.


Мойсей ФІШБЕИН, член Українського Центру Міжнародного ПЕН-клубу та Національної спілки письменників України, лауреат премії імені Василя Стуса