ЄВРЕЙСЬКА ДИКТАТУРА, АБО КОНСПІРАЦІЯ ПРОТИ СВІТУ

Великі бізнеси, антикультура і духовний занепад

Звісно, швидкий темп життя аж ніяк не може сприя­ти розвитку культури у властивому їй значенні слова. А це тіль­ки на руку всіляким бізнесам. Що більше, замість під­тримувати культурне життя країни, ділянку культури, яка віді­грає особливо важливу роль у плеканні вищих моральних устоїв, здано на поталу бізнесам. А вони, експлуатуючи духовні пот­реби населення, створюють свого роду антикультуру, яка призводить до духовного занепаду, розкладу і деградації суспільства.

Для пересічного обивателя величезні мультибіліонові і триліонові корпораційні бізнеси і банкіри цієї країни непомітні у повсякденному житті. Однак саме вони стоять за кермом державного капіталістичного корабля Аме­рики, направляючи його у бажаному для них напрямку, таким чином впливаючи на глобальну економіку й політику. А ра­зом з тим — і на мораль.

Пожадливість, аморальність, махінації — ось що визначає американські бізнеси.

Адвокатура й суддівство

Як повідомляє американська преса, США мають дві третіх від кількості всіх адвокатів світу. Тоді як насе­лення Америки становить лише 5% світового на­селення. Однак тут адвокати не сидять без роботи, потреба в них велика і заробітки їхні чималі.

Чому ж така велика потреба адвокатів в Америці?

Звісно, така велика кількість адвокатів у США відобра­жає суть американського суспільства, яке неймовірно пе­ренасичене всілякими конфліктами — справжніми і сфабрико­ваними. Принцип аморальних бізнесових махінацій стосуєть­ся й адвокатів. У погоні за грошима адвокати часто шукають найменшої зачіпки або навіть вигадують якісь мотиви до за­чіпок, з яких можна було б штучно роздути справу. А суд — це серйозна річ. Адвокат, який береться захищати свого клієнта перед судом, оці­нює свою роботу якомога дорожче:  від кіль­кох сот доларів за кількахвилинний прийом по­тенційного клієнта до сотень тисяч і мільйонів доларів за його відстоювання в суді (хоча, можливо, та справа й надумана).

А поле діяльності для адвокатів в Америці безмежне. Тут і справи з автодорожних пригод з багатьма імплікаціями, і сі­мейні розлучення (розподіл майна, дітей та ін.), і права на спадщи­ну, і різні відшкодування (нещасні випадки на роботі, дискримі­нація, помилки в лікуванні і т. ін.).

У суді ж під час розгляду справи кожну зі сторін конфлікту репрезентує свій адвокат. Між ними відбувається своєрідне змагання, в якому кожен намагається обов'язково виграти; і не важливо вже, винен клієнт чи ні. У всякому разі, незалежно від кінцевого результату, обидва адвокати бу­дуть у виграші. Якщо потрібно, вони можуть вирішити справу за кулісами разом з суддею. Як кажуть, рука руку миє.

Ось деякі приклади тих методів, до яких вдаються адвокати у пошуках клієнтів. Сорокарічного чоловіка зупинила поліція в чиказькому передмісті і вручила йому форму­ляр за недотримання їзди в певній смузі дорожнього руху. Потім його заарештовули за їзду в нетверезому стані. Він заперечував, що був нетверезий. Однак річ не в цьому. А в тому, що різні адвокати, швидко дізнавшись про його арешт, почали надсилати йому лис­ти з пропозиціями про допомогу. Зверталися до нього, як до свого друга.  В одному з листів пишеться: "Не здавай­те ваших прав або прав на їзду без бою. Їзда в нетверезому ста­ні - не те правопорушення, де ви можете виправдатися перед судом без допомоги адвоката. Я пропоную безплатно першу зустріч, помірні ціни, невелику виплату наперед". В іншому лис­ті до нього: "Публічний бюлетень... повідомляє, що днями ви були звинувачені в їзді в нетверезому стані... наш офіс гото­вий...". Ще в іншому: "Нашій фірмі відомо про те, що над вами тяжіє справа дорожнього руху... всі адвокати нашої фірми досвід­чені в обороні такого типу оскаржень, які тяжіють над вами...". Цей оскаржуваний розповідає, що лише за день отримав дев'ять листів від адвокатів. І це його дуже роз­хвилювало. В іншому листі: "Якщо днями вас було заарештовано за їзду в нетверезому стані, може ви знаєте, яку кару передбачає за це... У бага­тьох випадках, залежно від обставин, цьому покаранню можна запобігти або його  зменшити... Якщо ви поруши­ли вперше — 450 доларів... Якщо ви порушуєте не вперше або ваша справа потребує судового розгляду, - в такому разі я  як досвідчений адвокат вас готовий захищати...". В іншому листі адвокат пропонує: "Перший арешт — 650 доларів" з "Пла­ном витрат". А в один лист навіть було вкладено купон — "Зао­щадьте 10 відсотків знижки на легальний гонорар за цим купо­ном". Ще одна адвокатська фірма обіцяє: "Ми можемо забезпе­чити експертні свідчення колишніх поліцейських, лікарів, фар­мацевтів і токсикологів" (?!). Ось такі свідки.  Ось що являє собою суд у США. Знущальний бізнес здирств.

І цей заарештований говорить: "Це для мене гірше, ніж бути арештованим" [5].

Справа, про яку йдеться, здавалося б, не така вже й серйозна. А уявіть, до яких приголомшливих ме­тодів вдаються адвокати, аби знайти справу з  великими грошима.

"Франциско Меріно був п'яний. Він визнав це під присягою".

Того вечора, перебуваючи у стані сп'яніння, Франціско їхав додому Нью-Йоркською підземкою. Він сказав, що, спіткнувшись, упав з платформи, коли по­тяг під’їжджав до станції. "Потяг ударив його, і лікарі мусили відрізати йому одну руку". Адвокати Франциско чудово зробили свою роботу. Журі  призначило Франциско 9,3 млн доларів - за його страждання, втрату заробітку, медичні витрати та ін.".

Як зазначається, ці гроші повинна виплатити "Нью-Йорк Транзит Ауторіті" або її страхова компанія, тобто - платники податків [6].

Звісно, адвокати і суддя добре заробили у цій справі - за американ­ськими законами, з присудженої клієнтові суми одна третина або й більше належить адвокатам. А вони,  своєю чергою, діляться з суддею.

Медицина

У цій необхідній і традиційно шанованій галузі, головне завдання якої лікувати людей, на американ­ському грунті також розвели бацили в погоні за доларом. Тут спекулюють на найважливішому — здо­ров'ї і самому житті.

Як і деінде в американських бізнесах, тут вдаються до різних махінацій, відображених у рахунках за медичне обслуговування та візит лікаря.

Після нетривалого перебування в госпіталі, де відбулося короткочасне спілкування між пацієнтом і медичним персона­лом, пацієнт отримує рахунок з довжелезним списком і фан­тастичними цінами за якісь незбагненні й ненадані послуги. Лише перебування в лікарняній палаті, огородженій з усіх бо­ків шторками, коштує від 250 доларів і більше на добу, не вра­ховуючи самих послуг. А кількахвилинна консультація лікаря в його офісі може коштувати пацієнтові понад 100 доларів.

Про жадібність лікарів, що її можна порівняти тільки з жадібністю адвокатів, говорить одна медсестра, довго­літня працівниця медичної галузі: "Я бачила бага­то жадібних, корисливих лікарів, особливо хірургів, які при­значали непотрібні аналізи, процедури у власних кабінетах і на власному обладнанні. Багато хто з них навіть робить непотрібні операції пацієнтові, який нічого не підозрює". Вона переко­нана: медична професія наскрізь аморальна, такою мірою, як правнича.

Преса США часто наводить факти непотрібних операцій; їх кількість у багато разів перевищує кіль­кість таких операцій в Європі на певні специфічні захворювання.

Зловживання в госпіталях не є чимось новим. Ще 1954 року "генерал-прокурор штату опублікував ре­зультати розслідування діяльності 89 приват­них госпіталів Нью-Йорка. І ось результат.

"Виявлено немало випадків, коли з хворих отримували 25 до­ларів за ліки (тодішні долари і ціни), які коштували тільки 25 центів. За послуги медсестри брали плату в багато разів вищу за ту, яку платив їй сам госпіталь. 6 тисяч таблеток аспірину, ціна яких 9 доларів 83 центи, було продано хворим за 590 доларів і 17 центів. За пеніцилін, який обійшовся госпіталю в 36 центів, отримували 6 доларів…"

«Один з десяти випадків смертей у госпіталі, як засвідчують розтини,  спричинено неправильним діагнозом хвороби, яку можна було б вилікувати у 32-х госпіталях країни. У деяких госпіта­лях ця пропорція становить 1/5, а може, й більше».

"Розтини, які здійснюють для виявлення причини смерті, засвідчують велику невідповідність між діагнозом і реальною хворобою —34%  випадків".

"Тут є серйозна невідповідність, — сказав доктор Роберт Андерсен. — Якби своєчасно було поставлено правильний діагноз і призначено відповідне лікування, - пацієнт зали­шився б живим".

Обман в медицині вже не дивує. Журналіст оповідає про власну спробу виявити різні обманні трюки, які застосовують в американській медичній практиці. Він зайшов до офісу одного медичного шарлатана, який величав себе Доком, щоб перевірити свою "електричну рівновагу".

"Док був бадьорий і веселий, коли, розповідаючи про риболовлю, підключав мене до різних загадкових машин. Ті блимали і дзижчали, коли він маніпулював різними гудзиками і кнопками. "Ваш лівий бік перевантажений електронами, — сказав лі­кар, — і вони перетягують все з «властивого місця». Було дивно, як я взагалі міг ходити. Блимання, дзижчання —  Док «урівноважив» мої електрони, а також зробив мою ліву ногу дов­шою на півдюйма, щоб вона була такої ж довжини, як і права. Я й не знав, що моя нога була «короткою». "Тепер ви почуватиметеся набагато ліпше", -- сказав Док... Проходячи повз чоловіка і жінку з двома малими хлоп­цями, які чекали на свою чергу, Док сказав, що він лікує цих хлопців від "побільшеного серця".

Цей "лікар" був медичним шарлатан, який наражав на не­безпеку життя невинних людей".

"За різними оцінками, з нас здирається в межах від 10 до 26 більйонів доларів щорічно артистами-шарлатанами, які обіця­ють вилікувати нас від усього: раку, ожиріння, імпотенції..."

Джеймс Ловел, віце-президент Національної ради проти медичного обману, сказав: "Федеральні агенції практично припинили судове переслідування медичного обману... Ко­жен, хто тільки хоче, безперешкодно може провадити свою обманну діяльність".

НРА — бізнес смерті.  Вбивства

Цим бізнесом займається Національна Ріфл Асоціація (НРА). Слово "ріфл" дослівно означає "гвинтівка". Однак НРА займається виготовленням і розповсюдженням серед населення найрізнома­нітнішої вогнепальної зброї — від малих пістолетів до великої ав­томатичної штурмової. Усе це продають населенню.

Вільно сіяти смерть серед населення. Вільно виготовляти й розповсюджувати  зброю для самознищення. Оце та американська свобода і демократія, якою чваниться пропаганда американського ка­піталізму.

НРА настільки сильна фінансово, що через підкупи та інші підступи вона має змогу встановлювати свої закони в країні – закони, які розв'язують їй руки у справі розповсюдження смертоносної продукції.

Підкупи урядових осіб здійснюються через щедрі дари на виборчу кампанію тим конгресменам і сенато­рам, які обіцяють НРА підтримати вигідні для неї закони про зброю. Продажні ж законодавці в парламенті, послуговуючись досвідченими адвокатами, захищають інтереси своїх клієнтів, НРА.

Через величезну кількість вогнепальної зброї серед населення Америки і неймовірне число вбивств у цій країні створюється атмосфера небезпеки і страху. Люди бояться ходити вулицями своїх міст, а часто почуваються в небезпеці  й у себе вдома.

1993 року в Америці було 367 тисяч ліцензованих продавців вогнепальної зброї. А продаж цієї зброї й амуніцій сягнув двох більйонів доларів. На лікування поранених вогнепальною зброєю витрачено 16,2 більйона доларів.

Пригадую, влучний для амери­канської дійсності плакат на стіні одного госпіталя: червоний револьвер, американ­ський прапор і такі слова: "1988 року з ручної вогнепальної зброї було вбито сімох лю­дей у Великій Британії, 19 - у Швеції, 53 - у Швейцарії, 25 - в Ізраї­лі, 13 - в Австралії, 8 - в Канаді ... і 8 915 - у США. Боже, благослови Америку" .

Статистика вбивств у Америці двома роками пізніше:

1990 року з вогнепальної зброї вбито десятеро людей в Австра­лії, 22 - у Великій Британії, 68 - у Канаді і 10 587 - у США. Більш як 24 тисячі американців помирає щороку від вогнепальної зброї (враховуючи, очевидно, тих, які померли пізніше від поранень).

На тлі цього стверджується, що "НРА - найсильніша група особливих інтересів у цій країні. Екстремісти, які контролюють НРА, витра­чають більш як 100 мільйонів доларів щорічно, щоб убити будь-яку пропозицію про контроль над вогнепальною зброєю".

"У 1979 – 1991 роках убито близько 50 тисяч дітей і підліт­ків з вогнепальної зброї. Майже стільки ж вбито у в'єтнамській війні. За 1982 – 1991 роки кількість заарештованих дорослих за навмисні вбивства зросла на 11 відсотків, тоді як число мало­літніх арештованих за такі самі злочини збільшилася на 93 від­сотки", — повідомляє група Фонду Захисту дітей. - Також на 79 відсотків збільшилося застосування вогне­пальної зброї у 80-х роках, це число поповнилося підлітками 10 — 17 років".

Відповідно до заяви групи, «у США 1991 року з вогнепальної зброї вбито 5 356 дітей і підлітків». Це останній рік, за який відома статистика.

Роксим КРИЛЮК

(Продовження буде)