Георгій Щокін:
«Консерватизм — це ідеологія духовних цінностей…»

Відповіді голови Української Консервативної партії на запитання делегатів Форуму національно-патріотичних сил у Луганську та Сумах

Штрихи до картини нинішнього життя в Україні одразу впадають у вічі: біг-борди кандидатів-обіцяльників зробити життя співвітчизників заможним, аби тільки їх обрали до парламенту. Чимало з них, втім, у парламенті вже були, та й не одне скликання - чого ж тоді їм не вистачило для облаштування обіцяного раю? Очевидно, ними рухає не турбота про ближнього свого, а насамперед жадоба влади, яка дає змогу облаштувати власне благополуччя. Ще в тій палітрі — різнокольорові стрічки на деревах уздовж трас, що символізують ту чи іншу політичну силу, намети з програмною літературою партій, концерти естрадних зірок,  їхні газети та інша рекламна продукція  в поштових скриньках, машини з гучномовцями…

В українських консерваторів немає таких коштів на дорогі біг-борди, виїзні концерти, на ходіння по квартирах задля агітації. Зате є щире прагнення зламати ситуацію в країні на користь корінної нації — українства, щоб кожен, хто вважає цю землю рідною, почувався на ній щасливим. Вони йдуть не від дверей до дверей, а від серця до серця, прагнучи донести суть українського консерватизму — ідеології насамперед духовних цінностей. На цьому, зокрема, ще раз наголосив лідер українських консерваторів Георгій Щокін, виступаючи на регіональних Форумах національно-патріотичних сил у Луганську та Сумах, де першу п’ятірку з виборчого списку УКП, за давньою народною традицією, зустрічали з хлібом-сіллю. Разом з лідером партії, відомим ученим і  політиком, на зустріч зі своїми майбутніми виборцями  прийшли Микола Сенченко, Микола Головатий, Григорій Мусієнко — відомі в Україні особистості. Кожен з них у своїх виступах порушував важливі питання соціально-політичного життя країни. З доповіддю на регіональному Форумі національно-патріотичних сил до присутніх звернувся голова УКП Георгій Щокін. Зокрема,  він зазначив: «Українська Консервативна партія вважає за необхідне стати на захист української нації та українських національних інтересів і прагне встановлення української державної влади, яка б орієнтувалася тільки на Україну. Такий категоричний україноцентризм обумовлений ситуацією, що склалася в сучасному світі, де сильна, щаслива, багата Україна нікому не потрібна, крім самих українців». 

Георгій Щокін також відповів на запитання учасників Форуму, провів прес-конференцію для центральних і регіональних засобів масової інформації.

Український народ самодостатній, у нього є все для власного історичного шляху розвитку

— Можливо, не всім нашим співвітчизникам — майбутнім виборцям — зрозумілою є сутність консерватизму, в чому його відмінність від соціалізму чи лібералізму. Чи не могли б ви, бодай стисло, зупинитися на цьому?

— Якщо стисло, то соціалізм, а точніше — сіоно-соціалістична ідеологія,  орієнтується  насамперед на політичні цінності, тобто на державну владу, яку зазвичай захоплюють насильницьким шляхом; лібералізм — на цінності матеріальні, то консерватизм - це ідеологія духовності, ідеологія духовних цінностей, це ідеологія, яка спирається на споконвічну культуру власного народу, його традиції. Якщо зуміємо відродити духовність українського народу, він буде непереможним. Друга відмінність нашої ідеології — в орієнтації. Сіоно-соціалісти, включаючи «Регіони України» Януковича, переважно орієнтуються на Росію. Ліберали — на Захід, який уже впродовж багатьох років йде на поводу Сполучених Штатів Америки.

Ми ж за україноцентризм і  вважаємо, що наша держава, наш народ є самодостатніми і мають право на власний історичний шлях розвитку. Ми з вами були 74 роки у складі тоталітарного об’єднання - СРСР. Нині нам пропонують точнісінько таке саме тоталітарне об’єднання - Євросоюз. Ще зовсім недавно в СРСР виховували  штучну спільноту людей — радянський народ. Те саме нині зробили в Сполучених Штатах Америки. Там нині представники майже всіх націй називаються «американський народ». Хоча справжній американський народ сидить в резервації, і з 18 млн індіанців п’ятнадцять уже знищили.  

По суті, Євросоюз — нова штучна наддержава, в якій Україна ніколи не займатиме чільного місця, бо чільні місця  там уже всі зайнято. То ж навіщо було століттями виборювати державну незалежність, аби знову всунути свою шию в чужинське ярмо? Тому ми виступаємо за україноцентризм. Вкрадені багатства треба повернути українському народові — народові самодостатньому. У нас представлено всі відповідні верстви населення на всіх щаблях етносоціальної піраміди. Нам не потрібні ні закордонні менеджери, ні закордонні вчені – маємо своїх.

Третя наша особливість - ми вважаємо, що провідна роль в Українській державі повинна належати українській державотворчій нації, яка становить 78% населення України. Так намагаються зменшити кількість українців в Україні, недавно було навіть оприлюднено жахливу цифру: 20015 року очікується … лише 15 млн українського населення. Цього ми  в жодному разі не можемо допустити. Аби цього не сталося,  необхідно, щоб не менше 78% представників української титульної нації було в парламенті, уряді,  президентському секретаріаті. А нині, на жаль, серед власників загальнодержавних телерадіоканалів — жодного українця;  немає їх і серед найбагатших людей країни.

Я кажу: я — українець російського походження. Однак якби в уряді чи парламенті нині сиділо б 45% етнічних росіян, я так само повстав би проти цієї несправедливості. Бо господар в Україні — тільки українська нація. Усі, хто волею долі опинився на теренах України, має прийняти цю, на мій погляд, незаперечну істину й відповідно поводитися на українській землі. Себе я ідентифікую з українством, бо народився на українській землі, виріс серед українців, отримував тут освіту, мене вчили українські вчителі  — то як я можу  проводити якусь, наприклад,  російську політику серед рідних людей, якими стали мені українці?  

Так само як єврей може проводити політику Ізраїлю в Україні, якщо він їсть український хліб, отримує тут освіту, працює, одружується, народжує й навчає своїх дітей?

Через те, хоч би як кардинально звучало це висловлювання, але, по суті, нині триває національно-визвольна боротьба української нації проти чужинського засилля. І якщо ми хочемо зберегти Україну для своїх дітей та онуків, ми повинні стати на бік української державотворчої нації.

УПА потрібно визнати воюючою стороною

— Як Ви ставитеся  до визнання УПА воюючою стороною у Другій світовій війні; чи вважаєте вояків УПА героями України?

— Безумовно! Понад те, переконаний, що тільки завдяки УПА маємо нині можливість зустрічатися з вами тут, мати свою незалежну країну, а в ній —  українські міста і села. Очевидно, ви знаєте про наказ  Берії - Жукова 1944 року про виселення українців зі своєї землі. І лише героїчна, жертовна боротьба вояків УПА зірвала ці злочинні плани тодішнього режиму.

Президента критикуватимемо, доки він не націоналізується

— Рік тому на президентських виборах  ви активно підтримували В. Ющенка, нині ж його критикуєте. Чому?

— Історія наших стосунків з нинішнім Президентом розпочалася не сьогодні і не вчора. Свого часу, коли Віктора Ющенка звільнили з посади прем’єр-міністра, я запропонував йому роботу в МАУП. Він був директором інституту менеджменту та бізнесу. Саме з МАУП він пішов у Верховну Раду. І коли згодом постало питання, кого обирати — Януковича чи Ющенка, у нас сумнівів не було. Та це не означає, що він поза критикою. Ми критикуватимемо його доти, доки він не націоналізується.

— Чому УКП йде на вибори самостійно. Чи не варто було б об’єднатися з ідеологічними побратимами: КУН, УНА, ВО «Свобода»?..

— Безперечно, об’єднуватися треба, але це ми робитимемо вже в парламенті. Раніше, на жаль, не вдалося. Однак з іншого боку, можливо, й добре, що так сталося. Бо, наскільки відомо мені, існував план зняти весь національно-патріотичний блок ще під час реєстрації в ЦВК. І тому, вважаю, ми зробили дуже правильно: йдемо окремими загонами. У такий спосіб зберегли себе. І тепер маємо єдиний випадок в історії України, коли аж три національно-патріотичні сили водночас ідуть до парламенту. Це ознака майбутньої національної перемоги.

Усе вкрадене олігархами можна повернути. Якщо оберемо справді українську владу

— Як ви оцінюєте реприватизаційні процеси, які відбуваються в Україні?

—   Я їх не бачу, цих, як ви кажете,  реприватизаційних процесів. Окрім Криворіжсталі, жодного об’єкта не було реприватизовано, і все, що в Україні вкрадено — вкрадено переважно  єврейськими олігархами. Усе це можна повернути, якщо оберемо справді українську владу. Бо нинішня влада чинить хитріше: національні багатства продає в іноземні руки, зокрема Криворіжсталь, і вже з тих рук витяги їх буде набагато важче, ніж від своїх «рідних» олігархів. Тому я  за реприватизацію, за те, щоб усі великі підприємства, всі галузі, які мають значення для національної безпеки України, були у народній власності. Середній бізнес, бізнес дрібний мають розвиватися за підприємницької ініціативи. Тільки це впродовж одного-двох років могло б збагатити Україну. А тим часом ми могли б належно використовувати вкрадені у нас з вами гроші, вкрадені у нас з вами внаслідок злочинної приватизації. Грошей у країні предостатньо, їх необхідно лише перерозподілити між усіма громадянами України.

Церква повинна об’єднувати, а не роз’єднувати українців

— Яка позицію УКП щодо об’єднання церков і релігійного питання.

—   Ми — за єдину помісну Православну Церкву, за те, щоб церкви усіх патріархатів, які є в Україні, об’єдналися. Для цього потрібна державна воля.

— Чому Хмельницьку філію МАУП названо іменем Володимира Сабодана?

— Бо він сам родом із села неподалік Хмельницького, і місцева християнська громада звернулася з проханням назвати філію МАУП його іменем. Я запропоную президії Академії присвоїти звання патріарха Філарета або глави української Автокефальної Православної Церкви будь-якій нашій філії. Подавайте пропозиції!..

Головне — українізувати владу

— Як діятиме УКП в разі успіху на парламентських перегонах?

— Це чітко зазначено в нашій передвиборній програмі: захист української державотворчої нації,  відродження духовних цінностей; ми за те, щоб саме духовні цінності передували всім іншим; щоб вільно розвивалося селянство й українська промисловість. Ми — за продумані кроки стосовно адміністративно-територіальної реформи, вона має гармоніювати з природним середовищем кожного субетносу, кожен з яких утворює єдину українську націю. Усі ці кроки підкріплено відповідною програмою. Однак головне нині — українізувати владу. Інакше можна тижнями обговорювати різні програми, мліти від того щастя, яке ми вам тут намалюємо. Та доки не буде справді української влади, марно сподіватися на краще життя українців.

Є ризик побачити в радах різного рівня кримінальні обличчя 

— Як ви ставитеся до депутатської недоторканності?

— Категорично проти. Ще два-три місяці тому в країні було лише 450 людей, які мали цей привілей. І ось Президент України підписує Указ про недоторканність депутатів районної, міської, обласної рад. Це призвело до того, що ціни на місця в районній, міській, обласній та Верховній Раді підскочили до сотень тисяч, а то й мільйонів доларів. Місця в Соціалістичній партії, «Нашій Україні», Блоках Юлії Тимошенко, Володимира Литвина коштують від  трьох до чотирьох мільйонів доларів. Це призвело до криміналітету у радах усіх рівнів. Якщо скасувати недоторканність, до рад майже ніхто не піде. Хіба що певна частина для лобіювання своїх інтересів.

УКП — партія насамперед козацька

— Як ви ставитеся до розвитку козацького самоуправління, зокрема на Донбасі?

— Позитивно. Вважаю, що Українська Консервативна партія —насамперед козацька партія. У такий переломний момент, який нині переживає Україна, має бути сила, здатна взяти на себе всю відповідальність за ситуацію в країні й за необхідності, згідно з декларацією прав людини ООН, підняти повстання проти тиранії та гноблення. Адже є життєво важливі для нації рубежі. Якщо їх залишити -  українство зникне. Цього в жодному разі не можна допустити. І козацтво тут має йти попереду.

Козаки — це феноменальний військово-козацький український стан. Тобто якщо відродити природну структуру суспільства, яка охоплює духовно-просвітницький, військово-козацький, робітничо-селянський, підприємницький стани, то стан військово-козацький є своєрідною кадровою основою для формування офіцерського корпусу України. До того ж у давнину козаки охороняли кордони. Якщо це станеться зараз, то не буде такого відразливого явища, як контрабанда, ми не зустрінемо митників, які за наш з вами рахунок набивають свої кишені сотнями тисяч доларів. Бо, як на мене, козак — це не професія, а стан, насамперед стан душі вільної, чесної, справедливої людини, для якої Бог і Україна — понад усе!

— Як ви ставитеся до  повстання українців під проводом Нестора Махна? Чому про це повстання нічого не друкується у виданнях МАУП?

— Ставлюся дуже позитивно… Я за вдачею — людина дії. Якби я жив у часи Махна, то пішов би до нього. Однак у жодному разі не взяв би Льову Задова своїм заступником… До речі, ми підтримуємо зв’язки з головою Гуляйпільської організації імені Нестора Махна. Гадаю, видамо фундаментальну підбірку про ті події. Нині це дуже актуально.

Підтримуємо український кооперативний рух

— Серед основних завдань Української Консервативної партії  - розвиток українського кооперативного руху. Чи ви зробили щось конкретне у цій справі?

— Ми співпрацюємо з львівським дослідником кооперативного руху Федором Ковалем, який дуже давно й плідно працює у цій сфері. Зараз готуємо посібники з цього питання, хочемо включити його в навчальну програму.

Видання українських книжок потребує підтримки держави

— Як вирішити проблему розповсюдження книжок? Адже, як відомо, Академія має потужне видавництво, і ця проблема також постає перед нею? 

— Нині щорічно у нас виходить 300 назв книжок загальним накладом понад 600 тисяч примірників. Це навчальна, науково-популярна, науково-публіцистична література. Однак  ми не цураємося і художніх творів. Прагнемо розбудити в сучасників прагнення пізнати своє минуле, щоб вони могли екстраполювати його на сьогодення. Вирішили видавати багатотомну бібліотеку української героїки, перший том якої побачить світ уже в цьому півріччі. З року в рік, том за томом видаватимемо. Напевно, видамо понад сто томів. Це необхідно для виховання української молоді.

Крім того, у нас  доволі активно розбудовується книжкова мережа. Це магазини «Бібліон». Нині їх нараховується 37. А ми хочемо, щоб їх було п’ятсот по всій Україні. Прийшовши до такого магазину, людина будь-якого віку може отримати книжку для душі, для емоційної сфери. Усе це ми робимо без жодної державної копійки. А якби ще й держава підтримала, то де поділася б та зарубіжна книжка?

Лише на окремо взятій територїі МАУП майбутнє України не побудуєш

— Хотілося б довідатися про молодіжне крило партії, адже це її майбутнє?

—   Чому взагалі з’явилася Українська Консервативна партія? Для захисту інтересів молоді. Ми намагалися будувати майбутнє України, не займаючись політикою. Студентів на перші курси набираємо щоквартально. Вважали: підготуємо 50 – 100 тисяч національно свідомої молоді, здатної працювати в нових економічних, - цього буде достатньо. Цей план запримітили й почали робити все, щоб знищити Академію. Тобто стало очевидним, що в умовах однієї організації майбутнє України не побудуєш. Тоді ми, образно кажучи, вийшли на бруствер і почали створювати таку політичну ситуацію, за якої кожен випускник вищого навчального закладу — і не лише МАУП — міг би повністю розкрити свої можливості. Через те все, що ми робимо, - робимо насамперед для молоді. Відроджуємо віру, будуємо каплички, організовуємо різні виставки, конкурси… Нашепершочергове завдання полягає в тому, щоб кожна молода людина могла себе повністю зреалізувати.

—   Чи є в Української Консервативної партії конкретна програма розвитку козацтва?

— Треба повитягувати шаблюки з піхов, щоб вони там не ржавіли, одягти маскхалати замість парадних мундирів і почати наводити лад в країні. А що ми конкретно робимо для розвитку козацтва? Відкрили перший у країні Військово-козацький інститут імені великого князя Святослава, набрали туди українських дітей, чимало з них — з козацьких родин. Плануємо в кожному обласному центрі, а згодом — у районних, відкрити факультети й відділення військового козацтва.

Вважаємо, що козаки — це насамперед ті, які формують офіцерський корпус для українських збройних сил. Однак це й люди, які опікуються організацією самоуправління. І не  випадково. Згадаймо тут: перша конституція хто написав? Гетьман Пилип Орлик. Козацьке самоуправління — найдосконаліше й найефективніше. Якби  нині було козацьке управління, ми не побачили б Порошенка, Фельдмана, Бродського, який у Верховній Раді набрався нахабства  всістися в крісло Президента України. Козаки нагайками ті сідниці відбили б. Без покарання людина нахабніє. Коли ж розуміє, що за будь-яку провину її буде покарано, - безумовно, відчуватиме відповідальність за свої дії. Тому ми бачимо Україну саме козацькою державою.

Записав Олександр Кавуненко