ВИЩА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКУ

Головна особливість сучасного розвитку суспільства — це те, що підвищення якості та безпеки життя, збереження гарантій виживання людства та запорука подаль-шого стійкого розвитку цілком залежить від ступеня використання новітніх знань.

Саме знання стають головним багатством, вони «доступні кожному і не зменшуються при їх використанні».

У зв’язку з цим освіта, зокрема професійна, дедалі більшою мірою пере-творюється на визначальний чинник економічного, соціального, культурного та політичного прогресу кожної нації. Саме освіта нині розглядається як сфе-ра людинотворення, тобто сфера, яка в цілісному вигляді формує професійні знання, культуру та світогляд особистості. Осмисленню ролі освіти в сучасних умовах сприяє розгляд цієї проблеми в контексті зростання значущості людського чинника і на рівні окремого підприємства, і на національному та міжнародному рівнях.

Досвід багатьох розвинених країн показує, що системи освіти весь час змінюється. Ці зміни передусім обумовлюються так званими зовнішніми чинниками, які полягають у розвитку виробництва, трансформації культурного та соціального середовища, розширенні та поглибленні глобальних зв’язків. На думку фахівців, основними напрямами змін у системі освіти є: збільшення періоду початкового накопичення знань; посилення єдності освіти та продуктивної діяльності; розвиток безперервної освіти; трансформація методів та засобів отримання, накопичення, переробки та передачі інформації.

Ринкові перетворення, що відбуваються в Україні, висувають і загальні, і специфічні для країни вимоги до зміни системи освіти, зокрема вищої. Необхідність таких змін пов’язана передусім з новими вимогами до сучасних керівників і спеціалістів, які повинні володіти достатньою ерудицією в багатьох галузях знань, розумінням сутності ринкових відносин, стратегічним мисленням, динамізмом та оперативністю дій.

Треба наголосити і на значних масштабах необхідних перетворень у сфері оновлення та реалізації потенціалу людських ресурсів. Для позитивних зрушень в економічному зростанні має бути сформована критична маса фахівців — «риночників» — на рівні не менше 25% управлінців.

Одним з важливіших аспектів реформування системи вищої освіти є диверсифікація її фінансової забезпеченості. Досвід зарубіжних країн показує, що для вирішення національних завдань щодо забезпечення населенню доступу до отримання освіти, зокрема й вищої, враховуючи економічну ситуацію в країні, запроваджуються різні джерела фінансування навчальних закладів, створюються навчальні заклади різних форм власності. Так, наприклад, у Китаї для повнішого задоволення потреб населення в здобутті вищої освіти, за умови обмежених можливостей держави, відкрито більш як 1050 вищих навчальних закладів, створених за колективні або приватні гроші.

Університетську освіту в Італії надають 35 навчальних закладів, 4 з яких — приватні.

Згідно з чинним законодавством, систему вищої освіти в Україні також становлять вищі навчальні заклади всіх форм власності.

На початок 2004/2005 навчального року в 202 приватних вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації навчалося 349,5 тис. студентів — це 13,6% їхньої загальної кількості. Зазначимо, що державні навчальні заклади частково використовують контрактну форму навчання, залучаючи інвестиції від населення. За статистикою, питома вага абітурієнтів, зарахованих до ВНЗ для навчання на платній основі, з року в рік зростає. Так, якщо у 1995/ 1996 навчальному році для навчання за рахунок фізичних та юридичних осіб було прийнято 18% студентів, то у 2004/2005 — 61%.

Стратегічним напрямом діяльності вищих навчальних закладів України є інтеграція їх у загальноєвропейський освітній простір, що передбачає передусім удосконалення навчального процесу і підвищення якості підготовки фахівців різних спеціальностей. Досвід роботи недержавних вищих навчальних закладів засвідчує, що їхні колективи докладають значних зусиль для вирішення цих завдань. До таких закладів належить і Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП).

Підвищення якості знань — проблема комплексна, яка забезпечується різними шляхами. Один з них — розширення активних форм навчання ділових ігор, розв’язання ситуативних завдань. Такі форми дають змогу студентам відчути себе в ситуації, наближеній до реальної виробничої, що спонукає їх шукати варіанти вирішення поставлених завдань. Матеріальну основу проведення цих занять становлять різні технічні засоби, передусім комп’ютерна техніка, якою навчальний процес загалом забезпечений. Для ефективнішого проведення таких занять до викладачів висувається вимога достатнього оволодіння комп’ютерними технологіями.

Важливе значення для забезпечення у ВНЗ високої якості навчального процесу має підготовка та видавництво власної навчальної літератури — підручників, навчальних посібників, збірників практичних завдань, методичних вказівок щодо виконання контрольних та курсових робіт та ін. Перевагою таких видань є те, що вони узгоджені з навчальними програмами і забезпечують грунтовніше засвоєння базових знань з конкретного предмета. Крім того, підготовка навчально-методичної літератури є важливим напрямом підвищення професійної майстерності, оск-ільки потребує творчого опрацювання та осмислення значних обсягів різноманітної інформації, свідомого вибору найдоцільніших сучасних прийомів подачі навчального матеріалу студентам.

Перспективною формою підвищення якості навчання і забезпечення високого кваліфікаційного рівня майбутнього фахівця є залучення студентів до наукової діяльності. Навіть невеликий досвід такої роботи в Інституті менеджменту та бізнесу МАУП дає змогу зробити певні висновки.

По-перше, під час опрацювання певного матеріалу студент навчається самостійно підбирати літературу та іншу інформацію, обробляти, аналізувати та узагальнювати її. Тим самим він розширює та поглиблює свої теоретичні знання і набуває практичних навичок щодо обгрунтування своєї думки.

По-друге, важливе значення має залучення студентів до публічного оприлюднення результатів своєї роботи.

По-третє, для підвищення рівня наукової роботи студентів видається доцільним створення своєрідного наукового колективу, який займався б розробкою певної проблеми, де кожен студент був би співвиконавцем теми загалом і розробником конкретного питання зокрема.

Формуванню високого фахового рівня майбутнього менеджера сприяє також проведення студентських олімпіад, науково-практичних конференцій та круглих столів, присвячених окремим соціально-економічним проблемам сучасного розвитку. Такі заходи допомагають залучити студентів різних інститутів до спільного поглибленого розгляду конкретних питань. Наприклад, засідання круглого столу за темою «Демографічні проблеми в сучасних умовах» недавно було проведено за участі студентів різних курсів, спеціальностей та форм навчання.

Поряд із доповідачами в обговоренні порушених питань взяли участь і присутні. Такі заходи формують у студентів почуття співучасті,  впевненості в собі, а також здатність зорієнтуватися в ситуації, яка не була відомою наперед.

Є можливість надалі залучити до проведення круглих столів студентів з інших інститутів.

Навчальна та наукова робота в Академії невіддільна від виховної, основним концептуальним положенням якої є формування гуманного фахівця — особистості, здатної спрямовувати свої знання, інтелект, результати своєї праці на користь інших людей, суспільства загалом. Виховна робота в Інституті проводиться на основі концепції та планів виховної роботи МАУП. Основні її напрями: організаційна робота, морально-етичне, національно-патріотичне, політичне, трудове, морально-правове, економічне, фізичне, естетико-художнє, сімейно-родинне виховання. Конкретні заходи виховної роботи — проведення лекцій, екскурсій, туристичні подорожі, спортивні змагання з футболу, баскетболу, шахів — і на першість Академії, і зі студентами інших ВНЗ. Традиційними стали розважальні програми «Осінній бал», КВК та ін. Усе це допомагає формувати у студентів прихильність до здорового способу життя, культури власного здоров’я, толерантного ставлення до людей і природи, а також виховувати естетичні смаки молоді.

Л.ДОРОШЕНКО,
професор кафедри управління
персоналом МАУП