Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ПРИМІТИВЧИК НА ДАРМИНКУ

Так буває. Минулої п’ятниці по обіді, перемикаючи телеканали, зупинився на «5-му». І чогось іншого не шукав. Мене просто захопила розмова в студії з ректором МАУП Миколою Головатим.

Він говорив розумно, зважено, і зовсім не нагадував керівника, який розпалює міжнаціональні стосунки, як стверджують деякі ЗМІ і Міносвіти насамперед. А коли він показав «Кобзар» та інші книжки, які дарує МАУП першокласникам, я був щиро захоплений. Ці люди не на словах, а на ділі роблять велику справу для виховання юних українців патріотами. На відміну від багатьох державних та інших структур, МАУП давно показує те, до чого ще закликати десятиліттями: «Будемо українцями!»

Однак, виявляється, є інший вибір, який пропонують ідеологи донецької окремішності. І якщо хтось думає, що регіонали після несподівано отриманої частини владних повноважень спокійно займатимуться творенням чи єднанням Сходу і Заходу, то він помиляється. На Донеччині й надалі зомбуватимуть населення такими ідеологемами, як «Донбас годує всю Україну», «дайош» російській державний статус!», «діячі української культури — вурдалаки» та ін. А для підростаючого покоління чогось вигадувати малоосвіченим вождям ПР і не треба — «Шахтар — чемпіон!».

Цей символ донецької олігархії не обминув і мій дім. 1 вересня мій син дев’ятикласник приніс зі школи «Дневник «Шахтер», який роздавали вчителі всім бажаючим. Плід ремісників від піару, виконаний регіональною мовою, який не містить жодної корисної для навчання інформації. Словом, підготовлено як для майбутнього футболіста, якому «задовільно» і так поставлять. Є розклад ігор чемпіонату, запрошення на матчі — коли пощастить, можна обміняти на квиток і, звичайно, фото всієї команди на полі й окремих гравців на обкладинці…

Я спочатку подивився на усміхнені обличчя легіонерів і запитав сина, чи, бува, Хюбшман із Матузалемом не навчалися в його школі, якщо їм подарували такого «дневника». Звісно, ці двоє, інші заробітчани з команди, вчилися далеко звідси. І навряд чи їхні портрети прикрашають класи тих навчальних закладів, бо в країнах, звідки вони приїхали на запрошення наших скоробагатьків, є інші цінності, далеко не футбольні.

У нас же гра мільйонів не перший рік вірно служить олігархам. І одна з цілей — виховання неосвіченого покоління, адже вибір підносять, як на тарілочці: або вчися, або — на «шахтар». І друге — найголовніше: донецьким хазяям й надалі потрібні будуть молоді роботящі руки з однією пристрастю — футболом. Словом, як намальовано на одному з тролейбусів у Донецьку, «Пиво «Сармат» — душа Донбасса».

Особи, які чіпко вчепилися у шахтарський край і чомусь вважають себе монополістами на смаки і думки його мешканців, безумовно, не зупиняться на «дневниках». Будуть інші фішки, зокрема, деякі олігархічні видання вже пишуть про таку собі «донбаську націю», словом — не росіянин і не українець, а щось середнє…

Спілкуючись зі знайомими, я вияснив, що щоденникова шахтаризація торкнулася ледь не всієї області, а може, і сусідньої, адже в Луганську владці завжди слухалися донецьких краще, ніж учні у школах своїх учителів.

Я далекий від думки, що державне управління освітою діяло у цьому разі за вказівкою приватної структури ФК «Шахтар», яка разом з іншими структурами, страшенно далекими від освіти й освіченості, не повинна була б втручатися у навчальний процес. А може, я помиляюся, адже міністр освіти тов. Ніколаєнко з Партією регіонів з деякого часу разом.

Зазначу насамкінець, що добиватися у цьому разі якихось адміністративних рішень, мабуть, справа марна, і ніхто «дневники» не забиратиме, адже є юнаки, які подарунком задоволені, — це теж факт. Але на майбутнє керівникам МОНу, певне, треба придивитися, що ще потрапляє у школи і чи треба воно дітям.

Ну, а ми із сином пішли на книжковий ринок і купили чудово виданого українською щоденника, де є і гімн, і карта країни, і багато цікавої інформації. І ще можу стверджувати: попит на українське в Донецьку є, треба лишень не спокушатися на примітивну дармовизну.

Іван БЕЗРАДИЧ
Донецьк

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com