Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Василь Короткін: «Корупцію в освіті побороти можливо. Було б бажання»

На шпальтах нашої газети ми неодноразово порушували тему боротьби з корупцією в освіті. Яка мов та ракова пухлина, вразила галузь. Звісно, за кілька років те, що розвивалося десятиліттями, викоренити неможливо. Власне, у цьому зізнаються і самі освітяни. Проте усе-таки варто зробити хоч перші кроки. Хоч би якими важкими вони були, — потрібно йти далі. Бо інакше це може призвести до непередбачуваних наслідків.

Адже якось страшнувато потрапити до лікаря, який отримував свої заліки та відмінні оцінки не завдяки знанням, а через «подяку». Своїми міркуваннями проблеми боротьби корупції в освіті з читачами «Персоналу Плюс» ділиться секретар Наглядової Ради Міжрегіональної Академії управління персоналом Василь Короткін.   

— Василю Григоровичу, МАУП одна з перших серед вищих навчальних закладів порушила доти всім відоме, але замовчуване питання корупції в освіті. З чого почалася боротьба з нечистими на руку посадовцями? 

— В державі 1996 року, під час президентства Кучми, було оголошено акцію «Чисті руки». На підтримку починань Прези­ден­та Міжнародна Кадрова Академія та МАУП оголосили акцію «Чисті руки в освіті». Було створено організаційний комітет, до якого увійшли працівники МАУП, МКА, окремі політичні та громадські діячі, представники недержавної освіти. Проведене соціологічне дослідження виявило, що найбільше хабарництво в державних вищих навчальних закладах. Серед найбільших корупціонерів — Київській Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Харківська юридична академія, Київський Національний економічний університет та ін.

Оргкомітет проводив слухання, конференції, на яких розглядав питання хабарництва в державній системі освіти, і направляв запити та довідки до відповідних державних органів.

— Якою була реакція Міністерства освіти і науки на ваші запити?

 — Тривалий час — ніякою. Щоправда, деякі зрушення були за часів міністра Василя Кременя, який підтримав наші починання. Утім, згодом все так і залишилося на своїх місцях. Якщо ж хтось з високопосадовців і порушував це питання, то лише, так би мовити, для вигляду. Бо жодних кардинальних кроків до викорінення цього явища не було зроблено. Прикметними стали слова нинішнього міністра Станіслава Ніколаєнко. Відповідаючи на запитання про хабарництво в державних ВНЗ, він заявив: «Що ж ви хочете, якщо професор за 30 років роботи не може купити собі квартиру». Тобто фактично міністр оправдовув систему хабар­ництва. Можна сказати, що певна корупційна система склалася ще у радянські часи, тому яка різниця, хто міністр.

— Яка нині ситуація?

— В останні роки за міністра Ніколаєнка хабар­ництво посилилося (бо кількість державних місць зменшилася, зросла кількість недержавних ВНЗ), навіть попри створення Центрів тестування, де приймають вступні іспити. Ці центри ще не набрали великої сили, не реалізували своїх цілей. І навряд чи вони здатні це зробити.

— Тобто на словах чиновники — великі борці, а насправді самі зацікавлені у збереженні системи? У принципі, як і деякі керівники — і державних, і недержавних — ВНЗ?

— Фактично так. Нині лише МАУП та Конфедерація недержавних вищих навчальних закладів з близько 40 ВНЗ порушують питання хабарництва у вищій освіті. Понад 100 навчальних закладів, які входять до складу Асоціації недержавних закладів освіти (очолює її ректор Європейського університету Іван Тимошенко. — Ред.), мовчать, ніяк не реагуючи на цю проблему. Вони співпрацюють з Міністерством освіти і науки, підтримуючи будь-які, іноді навіть безглузді, ідеї відомства. І, ймовірно, мають з цього свої вигоди. Зокрема, під час міністерських перевірок чи акредитації. Тому такі вищі навчальні заклади здаються «білими та пухнастими». Незгодні ж з міністерською політикою підпадають під прес різноманітних перевірок.  

— На недавній колегії міносвіти розглядалося питання корупції. У довідці, виданій її учасникам, серед розкритих фактів корупції згадувалася і Луганська філія МАУП. Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію.

— Міністерство освіти і науки нещодавно оприлюднило інформацію про виявлення правоохоронними органами фактів зловживань з боку колишнього директора філії Ржевської А. Слід зазначити, що справа виглядає зовсім інакше. Було фінансове зловживання директором філії стосовно МАУП, який у повному обсязі не перераховував кошти за навчання до Академії. Але студенти отримали дипломи, навчальний процес не постраждав. Цей злочин було викрито не правоохоронними органами і МОН, а саме МАУП. І було його скоєно 2003 року, а не 2006-го, як зазначається у доповіді Міністерства освіти і науки. Крім того, у документі зафіксовано цифри, які не відповідають дійсності. Тобто йдеться про навмисне перекручування фактів. Кому це на руку — добре відомо.     

— Чи велика ймовірність того, що таке може статися в МАУП?

— Академія бореться з корупцією і в своїх стінах. Постійно проводяться анонімні опитування, в цьому напрямі посилено працює служба безпеки. Та й викладачі розуміють, що сенсу брати хабарі немає — адже студенти платять за навчання, а тому самі зацікавлені в реальних знаннях. На мою думку, це і є одним з головних чинників у боротьбі з корупцією.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com