Культуримо, панове!

Втрапив на очі свіжий номер однієї з українських газет, котра аж ніяк не погоджується зі звинуваченнями у бульварності. Ми, мовляв, ЗМІ високого ґатунку. І що? На всю першу сторінку — здоровенний розпачливий заголовок: «Співачка Р зламала палець!» і величезне кольорове фото потерпілої.

Подія дня, товариство! А мо’ й тижня. Чи навіть року. І десь там у самому куточку аркуша, якщо придивитися, око може зачепитися за текст дрібнесеньким шрифтом: «Жахливе самогубство в Києві». І посилання на якусь там передостанню сторінку.

Одразу зазначимо: ми не маємо нічого проти співачки Р та її диких танців. У наскрізь продажному запопсяченому світі колишньої естради вона залишається непересічним і незаперечним Талантом. Але ж! — хто з журналюг згадував у своїх публікаціях, на скільки октав сягає її голос? Чи, скажімо, хто проводив порівняльний аналіз тембру голосу співачки Р та подібних їй співачок з інших країн?

Щодо самогубств: мало хто, крім фахівців, знає, що найвищий показник цього страшного явища зафіксований в Угорщині. Він на третину вищий середньоєвропейського і на порядок біль­ший, ніж у Греції. Дехто з угорських соціологів пояснював, що справа тут у перманентній окупації рідного краю. Спершу турками, потім австріяками, нарешті — совєтами. Та от Угорщина вступила до НАТО і ЄС. Щось змінилося стосовно суїцидів? Але, щоб цим зацікавитися, у наших писак не вистачає сірої речовини, яка у нормальних людей називається мозком. Інша справа — зламаний палець.

Наша декультуризація сягнула задалеко. На 15-му Львівському форумі книговидавців вирішили обрати… найсексуальнішого письменника за всі часи укрліту! І, відповідно, найсексуальнішу пи­сьменницю. Досі Львів­ський форум вважався однією з небагатьох справді культурницьких акцій в Україні. Що сталося, добродії? Куди ми котимося? Так, чого доброго, наступного року на 16-му форумі відома у вузьких колах письменниця Р (не плутати зі співачкою Р) публічно проілюструє з бажаючими еротичні епізоди своєї писанини.

Наступне відкриття — з розряду приголомшуючих. Виявляється, на біль­шості т.зв. «провід­них» Інтернет-сайтів рубрика «культура» відсутня взагалі. А якщо й є, то животіє на маргінесі після сексу, скандалів, сенсацій, смертей і політики.

У Полтаві, на батьківщині Івана Котляревського, якого сам Шевченко називав батьком української літератури, викидають на брук одну з найстаріших у краї бібліотек. ЗМІ, та й то далеко не всі, обмежуються сухою констатацією. Інша річ, якби при цьому когось убили. Чи бодай скалічили.

На Закарпатті голова райдержадміністрації публічно пообіцяв настирливому фоторепортерові ввіпхнути йому фотокамеру, відомо, куди. Політичні опоненти вимагають від Президента негайної відставки некультурного чиновника. А може суть справи не в культурі цього конкретного начальника, а в культурному рівні (точніше — його відсутності) безпосередніх зверхників, яким зручно мати такого під­леглого?

Але, поклавши руку на серце, чому ми маємо карати за ненормативну лексику голову райадміністрації, якщо за аналогічні дійства, та ще й масовим тиражем відомого сочинителя пана П ті ж самі журналісти мало не в генії пхають.

Звісно, щодо терміну «запопсячений» — нам можуть заперечити, мовляв, чого до співаків чіпляєтеся, вони зараз усі такі. Та не всі. Просто, цитуючи класиків, — «смак мовчазний, а несмак репетує».

Ось приклад: кілька років тому ми поверталися з ювілейного концерту співака Олександра Василенка, лауреата Гран-Прі міжнародного фесту «Світ музики» в Італії, володаря титулу «голос унікальної краси». Навіть у метро люди продовжували ділитися враженнями настільки емоційно, що сусіда по ескалатору витяг з вуха навушник плеєра і поцікавився: чий то був концерт. Олександра Василенка? Такого не знаю.

Воно й не дивно. З навушника, що теліпався на шнурочку, чулося: «Я знаю три слова, три матірних слова…»

Днями король Таїланду вигнав ік бісу у від­ставку прем’єра за участь у низькопробному кулінарному телешоу. Той, бідолаха, переплутав політичну кухню з телевізійною. Як відомо, в жилах таїландських монархів є дещиця української крові. То мо’ — запросимо на президента когось із сіамських при­нців? Вибори ж не за горами.

В.Н.