Натуральний фашизм

Головний політичний цирк «Президентські вибори» ще не відкрив сезон, а блазні вже викаблучуються. Нещодавно Інна Богословська оприлюднила свою програму «Перетворення України з постімперської в сучасну європейську державу».

Пані Інна без зайвої скромності порівняла себе з Маргарет Тетчер, котра «теж» перетворила постімперську Британію на сучасну європейську демократичну державу. Але по-перше, тоді саме Лондон, а не Куала-Лумпур був державотворчим стрижнем колишньої імперії і майбутньої демократичної держави. Ми ж в Україні, як писав один із нобелівських лауреатів, у ці часи жили «в провінції біля моря». І взагалі, будь-які порівняння себе коханої зі справді великими постатями — штука небезпечна. Бо опоненти можуть натякнути, що тепер і це лікують. Але, як кажуть в народі, дай Боже нашій телиці та вовка з’їсти. Ми не про наміри. Бо то річ непідсудна. Ми про шляхи реалізації, які можуть виявитися набагато не безпечнішими, ніж вульгарна «манічка».

Як приклад «європеретворення» України пані Інна навела власний рецепт вирішення проблеми повернення і адаптації кримськотатарського народу на свою історичну батьківщину. На її переконання слід «тимчасово», мінімум на три роки заборонити кримським татарам в’їжджати в Україну взагалі. Нагадаємо, що йдеться щонайменше про 150 тисяч, котрі сподіваються найближчим часом повернутися з тих далеких країв, куди їх та їхніх батьків загнала сталінська депортація 1944-го року. Це перший етап «європеїзації». Наступним кроком мала би бути ґрунтовна реєстрація, природно, зі складанням відповідних списків усього кримськотатарського етносу на півострові, включно з переписом нерухомості, майна та землі кожної родини.

Окремий головний пункт програми п. Богословської — захистити всі права не названого нею вголос народу, котрий заселив Крим після 1944-го року. Йдеться, як ви розумієте, не про гірських шорів чи амурських тунгусів. Бо бачите, плачеться пані Інна, нехороша українська влада намагається відновити права крим­ських татар коштом «ін­ших». Як говорив один із духовних попередників пані Богословської рейхсміністр Гімлер, «брехня має бути грандіозною». Кожен, хто бодай поверхнево, але неупереджено знайомився з історією проблеми, знає, що репресії сталінізму проти конкретних народів СРСР були формою державного расизму. І саме це (хоча й не тільки це) дало нещодавно підстави ПАРЄ юридично ототожнити більшовизм із фашизмом.

Як там не крути, як не приховуй свої справжні наміри під камуфляжем ліберально-еротичної лексики, але що конкретно пропонує п. Богословська? Обмеження, до того ж на державному рівні прав конкретного етносу. Зокрема — зафіксованого в усіх міжнародних документах права людини на вільне пересування, проживання, одержання відповідної її кваліфікації праці, права на компенсацію збитків, завданих позазаконними актами і т.д. Всі ці фундаментальні права людини в стосунку крим­ськотатарського народу пропонується від­мінити, нехай навіть «тимчасово».

Що таке расизм як наріжний камінь будь-якої фашизоїдної ідеології? На відміну від побутової ксенофобії, про яку ми писали в одному з попередніх «політвертепів», це ЗАКОНОДАВЧО оформлене обмеження прав конкретної частини народонаселення на підставі їхнього етнічного походження. Такою була расова сегрегація в США у ХІХ-ХХ століттях, такими були закони «про чистоту раси» у гіт­ле­рівській Німеччині, такою була політика Сталіна стосовно певних національних меншин в СРСР.

На наше глибоке переконання такі новації не обговорюються. Вони мають бути лише підставою для порушення кримінальної справи проти нашої містечкової реформаторки. Стаття в кодексі є. Тож — вйо, панове!

В.Н.