Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Кредитна автокабала

Падіння гривні, зростання безробіття і висока інфляція можуть змусити позичальників відмовитися від своїх зобов’язань по автокредитах. У другу хвилю кризи багато хто з них може увійти пішки.

Зростання проблемних автокредитів багато в чому обумовлене ослабленням національної валюти. Понад 70% автокредитів було видано з прив’язкою до долара, тоді як доходи більшості позичальників зафіксовані в гривнях.

Нинішнє падіння гри­вні може дуже посилити ситуацію з проблемними кредитами. Один з авторитетних експертів валютного ринку Ерік Найман прогнозує подальше погіршення позицій національної валюти. За його розрахунками до кінця літа курс досягне 10 грн за 1 долар США.

За оцінками Асоціації учасників колекторного бізнесу України обсяг проблемних кредитів комерційних банків до кінця 2009 р. може досягти 34%. Загальна прострочена заборгованість складе понад 70 млрд. грн. Експерти цієї організації відзначають стрімке зростання «поганих» кредитів. Тільки за перше півріччя 2009 року частка проблемних активів в комерційних банках збільшилася на 73%.

Не сприяє виплатам по кредитах і зростання безробіття. В кінці минулого року директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький прогнозував безробіття в 2009 році на рівні 7—8%. Вже в березні поточного року більше двох мільйонів українців офіційно вважалися безробітними. Зараз оцінити реальні масштаби безробіття в країні практично неможливо, оскільки дуже невеликий відсоток безробітних стає на облік в службі зайнятості.

Погано позначаються на погашенні кредитів і збільшені витрати позичальників. Продукти харчування в порівнянні з минулим роком подорожчали як мінімум удвічі. Те саме можна сказати про ціни на паливо, одяг і інші споживчі товари. Подальша девальвація гривні приведе до ще більшого дорожчання більшості товарів.

Позичальники, які не можуть вчасно виконувати свої зобов’язання по кредитах, часто вдаються до реструктуризації боргу. Банки зазвичай йдуть назустріч своїм клієнтам. В більшості випадків їм дозволяють виплачувати тіль­ки відсотки, не погашаючи основну масу кредиту. Природно у такому разі банк заробляє більше, валютні ризики, що ростуть, можуть відбити у банків бажання заморожувати засоби.

Позичальників, які просто не платять, не так вже і багато. За різними оцінками зараз їх частка в портфелях автокредитування складає від 6 до 11%. Для стягнення боргів з недобросовісних позичальників багато банків вдаються до послуг колекторних компаній. Деякі банки продають проблемні борги.

Але колекторні компанії і банки, які намагаються повернути засоби, видані на придбання автомобіля, стикаються з низкою проблем, якщо клієнт не повертає заставу добровільно. «При реалізації нового автомобіля за системою судочинства на погашення заборгованості по кредиту залишиться менше половини ринкової вартості автомобіля», говорить директор однієї з компаній. «Левову частку засобів поглинають оплати різних судових витрат», — пояснив він.

Виходить що кредиторові невигідне примусове вилучення застави. Судитися з позичальником є сенс тільки в тому разі, якщо окрім заставного автомобіля у нього є нерухомість або інше майно. Згідно із законом за невиконання своїх зобов’язань позичальник відповідає всім своїм майном.

За підсумками першої хвилі кризи можна сміливо стверджувати, що з кредитними автомобілями українці розлучаються дуже неохоче. Незважаючи на збільшене фінансове навантаження, більшість позичальників продовжують виконувати свої зобов’язання беред банками. Але який вплив зробить подальше ослаблення національної валюти, поки невідомо.

 

За матеріалами інтернет-сайтів

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com