Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Позов сербії проти Хорватії

Сербія сьогодні, як очікується, подасть позов проти Хорватії до Міжнародного суду ООН в Гаазі. Представники Белграда добиваються визнання геноциду проти сербів на хорватських територіях під час громадянської війни в Югославії 1991-1995 роках.

Рішення про подачу позову було прийнято президентом Сербії Борисом Тадічем та сербським урядом 31 грудня 2009 р.

У документах, які будуть представлені суду, містяться докази військових злочинів проти сербського населення хорватських міст Госпіч, Сісак, Карловац, Осієк.

Як відзначають представники Сербії, геноцид був здійснений під час військових операцій «Медакська кишеня», «Буря» і «Блискавка». Крім того, насильство над мирним населенням відбувалося і після бойових дій, у тому числі і над біженцями, які повернулися в свої будинки.

Тільки під час операції «Буря», яка фактично ліквідувала Республіку Сербська Країна — сербську автономію в Хорватії, за різними оцінками, було вигнано від 150 тис до 250 тис сербського населення. За деякими даними, більше 600 людей мирного населення було вбито під час операції і до 300 — після неї.

У 1999 р незабаром після бомбардування авіацією НАТО тоді ще Югославії позов проти неї в Міжнародному суді ООН висунула Хорватія. Загреб поклав на Белград відповідальність за порушення Конвенції про геноцид в громадянській війні з вимогою виплати компенсації збитку.

Бойові дії в Хорватії почалися в 1991 р після того, як Загреб проголосив незалежність від Белграда. У бойових діях з обох боків загинули більше 256 тис людей. Після закінчення війни серби, які проживають в Хорватії, за матеріалами ряду місцевих ЗМІ, опинилися в стані людей другого сорту. Зокрема, вони позбавлені можливості балотуватися в органи влади країни і працювати в держустановах.

Выдзначимо, що колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич, якого зараз судять в Гаазі у звинуваченні у військових злочинах, не без допомоги военных юристов в п’ятницю оскаржив рішення Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії (МТБЮ), що призначив йому британського адвоката. Караджич назвав свого передбачуваного захисника людиною чужої йому національності, що не знає його рідної мови і не розділяє його віри.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com