Думати глобально, але жити локально

25 березня нинішнього року в МАУП відбулася міжнародна науково-практична конференція «Глобальні проблеми новітніх міжнародних відносин», організована кафедрами Україно-Арабського інституту міжнародних відносин та лінгвістики ім. Аверроеса.

В конференції взяли участь вчені МАУП, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО, Сумського державного університету, корпорації «Центр», відповідальні працівники – співробітники дипломатичних представництв в Україні Ірану, Кувейту, Лівану, Сирії та Палестини, докторанти й аспіранти МАУП, інших вузів.

Лейтмотивом і основною сюжетною лінією конференції була реальна тенденція, пов’язана із глобалізаційними та національними процесами, пов’язаними із формуванням та становленням нових суверенних, національних держав. На цьому наголосив у своєму вітальному слові доктор економічних наук, професор, ректор МАУП Валерій Борисович Захожай, котрий схвально поставився до тематики конференції, її ідеї.

Діапазон проблем, які обговорювалися на конференції був досить великим, а тому найвдалішим буде схарактеризувати особливості основних концептуальних засад глобальних проблем міжнародних відносин відповідно до авторських повідомлень, зроблених її учасниками.

Доктор історичних наук, професор кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка М. С. Дорошенко акцентував увагу на тому, що велике значення для світових глобалізаційних процесів мають так звані заморожені конфлікти на пострадянському просторі – Абхазія, Придністров’я і т. ін. Такі конфлікти є наслідками розпаду колишнього СРСР, який, за визначенням багатьох вчених, виявився найбільшою геополітичною катастрофою кінця ХХ століття. Він нагадав також про те, що формування колишніх (у складі СРСР) національно-адміністративних територій відбувалося, аби окремі народи не змогли об’єднатися на власних етнічних територіях, а от щоб керувати такими територіями було досить зручно. Доповідач та інші учасники конференції визнали об’єктивним розпад декількох держав останнім часом та утворення нових суверенних національних держав. Ця тенденція на зламі ХХ–ХХІ століть є особливо відчутною, знаковою.

Геополітичним реаліям відносин у трикутнику «Росія – Україна – Європа» було присвячено повідомлення доктора економічних наук, професора, директора корпорації «Центр» О. П. Степанова. Він зазначив, що боротьба за окремі території у світі була, є і залишається однією з найпомітніших політичних, суспільних ознак людського розвитку. На думку доповідача, нині основним геополітичним протиріччям світу є суперечність між США та Європою. Європа, зокрема, на думку доповідача, фактично консолідується у нову імперію. Щодо боротьби між окремими країнами на геополітичному рівні, то це боротьба головним чином пов’язана з природними ресурсами. Окрім нафти, газу, вугілля і т. ін., до таких ресурсів останнім часом активно приєдналися водні ресурси. У цьому контексті по-різному пояснюються вченими і наявні кризи: вони не лише мають об’єктивний, але й суб’єктивний характер, тобто пов’язані з окремими особистостями – політиками, громадськими, державними діячами. Щодо суто економічної глобальної політики, то, на думку доповідача, суттєво в подальшому зростатиме роль внутрішніх сировинних, економічних ринків.

Доповідач звернув особливу увагу на те, що в останні десятиліття суттєву загрозу в цивілізаційному існуванні народів становлять наркотики, СНІД, використання біологічних добавок, психотропна зброя, активно використовуються різноманітні технології психологічного зомбування людей, в тому числі генна інженерія.

В доповіді на конференції доктора політичних наук, професора, проректора з наукової роботи МАУП М. Ф. Головатого розглядалися питання толерантності й національної безпеки в умовах глобалізації. Зверталася увага на те, що глобалізація, як складний світовий процес, має два основних виміри – інтеграційний і процес відцентровий, пов’язаний з виокремленням людських спільнот, збереженням особистісних ознак і характеристик державами і народами. При цьому толерантність – це обов’язкова умова влаштування максимально демократичних, рівноправних відносин між окремими країнами, великими соціумами. За визначенням доповідача, толерантність, як феномен – це узгодженість позицій, точок зору, будь-яких сентенцій між сторонами за умов одночасного збереження їх власних інтересів.

Щодо національної безпеки, то концепцій такої безпеки існує багато, однак, на думку доповідача, основними складовими національної безпеки будь-якої держави насамперед є: національний інформаційний простір, національна економіка, духовні засади існування суспільства. При цьому на перший план постають проблеми етнічного, релігійного, культурного характеру. Врешті, в умовах глобалізації принципово по-новому постають питання діалектичного поєднання загальнолюдських та національних цінностей.

Багато геополітичних проблем, як відомо, пов’язані з економічними інтеграціями, кризами і т. ін. Саме тому доктор економічних наук, професор, директор Україно-Арабського інституту міжнародних відносин та лінгвістики ім. Аверроеса Л. Б. Шостак у своєму виступі на конференції зосередила увагу на питаннях, пов’язаних із сучасними міжнародними геоекономічними інтеграційними процесами. Вона схарактеризувала основні економічні угрупування, які виникли останнім часом у світі, зупинилася на характерних особливостях світової економіки, яку називає «світовою фінансовою економікою». «Сучасні кредитно-фінансові відносини, – зазначила доповідачка, – є визначальною складовою міжнародних економічних зв’язків, що проявляються у взаємному наданні позик і кредитів, а в розвинених країнах – у вивезенні капіталу з метою максимілізації фінансового арбітражу». Як стверджує і доводить вчена, нинішня глобальна фінансово-економічна криза є логічним проявом сучасного суспільного буття і багато в чому спричиняє інші системні кризи.

Цікаві питання на конференції порушив у своєму виступі заступник директора Україно-Арабського інституту міжнародних відносин МАУП, кандидат політичних наук О. І. Дикарєв. У його виступі йшлося про проблеми підходу до політики найперше в плані турботи про людину. Він порушив також питання щодо використання науки в інтересах людини, звернув увагу на те, що США, Європа, Росія здійснюють великий тиск на економіку, суспільне життя євразійських держав.

Ґрунтовні теоретико-практичні викладки щодо індикаторів еколого-економічної ефективності як основи формування, трансформування міжнародних відносин мали місце у виступі на конференції доктора економічних наук, професора, завідувача кафедрою економіки Сумського державного університету, директора Інституту економіки росту МОН України Л. Г. Мельника. І доповідач, а також Ірина Геннадіївна Хільчевська – кандидат економічних наук Україно-Арабського інституту міжнародних відносин та лінгвістики ім. Аверроеса («Глобалізм міжнародних екологічних проблем») – акцентували увагу на проблемах головним чином глобальних економічних, а, відтак, і екологічних проблемах. Ці проблеми вони вбвчають у нецивілізованій експлуатації природних ресурсів, знищенні природи, відсутності зберігаючих, цивілізованих виробничих технологій і т. ін. Усі ці проблеми найперше впливають на життя людей. Вирішення проблем сталого суспільного розвитку значною мірою, на думку доповідачів, обумовлюється характером міжнародних відносин.

В унісон з вищезазначеними повідомленнями на конференції звучав виступ Л. В. Романової – доктора економічних наук, професора Україно-Арабського інституту міжнародних відносин та лінгвістики імені Аверроеса, котра акцентувала увагу на тому, що на порядку денному світового співтовариства нині має стояти питання підвищення якості продукції. Доповідачка аргументовано довела: якість продукції є найважливішим фактором забезпечення конкурентоспроможності підприємств України на зовнішньому ринку. Вона також акцентувала увагу на необхідності формування у громадян, особливо молоді, розумних потреб, необхідної культури споживання.

Міжнародні відносини в умовах глобалізації є значним і своєрідним соціокультурним досвідом людства, який варто не лише реально враховувати, але й розвивати на користь інтересам людської спільноти. На цьому наголошував на конференції кандидат філологічних наук, доцент Міжнародного підготовчого інституту П. П. Алексєєв.

Традиційно для наукової політики і практики МАУП на конференції було заслухано ряд цікавих доповідей аспірантів та докторантів, теми наукових досліджень яких безпосередньо стосуються тематики міжнародної політики та міжнародних відносин. Так, аспірантка Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України Л. А. Алексєєнко розкрила тему «Проблеми міжнародного економічного співробітництва України з країнами ЄС (на прикладі Польщі)».

Докторант Україно-Арабського інституту міжнародних відносин та лінгвістики ім. Аверроеса О. А. Селезньова робила повідомлення, пов’язане з питаннями енергетичної політики й дипломатії Європейського союзу в умовах розвитку глобалізаційних процесів, а магістр МАУП А. Різник детально і цікаво розкрив проблему антиглобалізаційного руху в сучасних міжнародних відносинах.

У виступі аспіранта МАУП С. В. Логвиненка конструктивно розкривалася проблема національної консолідації в умовах глобалізації терористичних загроз. Доповідач стверджує, що національна безпека України неможлива без високого рівня соціальної свідомості, єдності українського соціуму, його консолідованої позиції на шляху до нового статусу й стану українського соціуму.

Аспірантка Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Н. Л. Лук’янова зорієнтувала увагу учасників конференції на проблемах особливостей державної політики щодо молоді, сім’ї та дітей у світі і в Україні.

Підсумувала обговорення на конференціїдиректор Україно-Арабського інституту міжнародних відносин та лінгвістики МАУП, доктор економічних наук, професор Л. Б. Шостак.

Микола Головатий,
доктор політичних наук, професор,
проректор з наукової роботи,
зав. кафедрою політології МАУП