СВІТ КОМЕНТУЄ ХАРКІВСЬКІ УГОДИ

Грузинський президент Михайло Саакашвілі, що перебував в США на Саміті з ядерної безпеки, назвав харківські угоди «черговим свідченням експансіоністських задумів Москви». М. Саакашвілі заявив: «Російський прем’єр-міністр Володимир Путін не приховує своїх спроб відновити якусь подобу радянської імперії. З Україною, на його думку, все більш менш, улагоджено!.. Я чую масу розмов у США про те, що «холодна війна» закінчилася, — сказав він, — Можливо, вона закінчилася для Америки, але вже точно не для Володимира Путіна!..».

* * *

Авторитетний російський політолог Федір Лук’янов, головний редактор журналу «Росія в глобальній політиці», в своїх оцінках угод між Росією і Україною, звичайно, не такий категоричний, але і не уникає «гострих кутів»: «В цілому, мені здається, що співпраця Росії і України залежить не тільки, власне, від відносин між цими двома країнами, але і від міжнародного контексту. В період правління В. Ющенка, аж до 2008 року Україна знаходилася в центрі інтересів Євросоюзу, меншою мірою, і Сполучених Штатів Америки, більшою мірою. І, власне, Україна і розраховувала на те, щоб зробити прорив в Західні інститути, спираючись саме на ці інтереси. З різних причин цього не трапилося».

А далі експерт міркує про те, що після відходу Дж. Буша у адміністрації Б. Обами пострадянський простір став менш пріоритетним. Євросоюз же, у свою чергу, занурився в глибоку кризу і самоспоглядання. Особливо після ухвалення «Лісабонського договору». Тому йому зараз просто не до цього.

І в цій ситуації виходить, що в України немає інших могутніх «магнітів». Росія ж виявляє велику цікавість і намагається щось пропонувати, а західних сигналів ми поки не бачимо. І в осяжному майбутньому, вважає експерт, цих сигналів не буде, тому що всі зайняті своїми справами. Це означає, що економічне співробітництво з Росією активізується, тому, що якось розвиватися і виходити з цього кризового положення Україні конче необхідно.

Російсько-українські домовленості по наданню Україні крупної знижки на газ, а також укладення угоди, що продовжує перебування Черноморського флоту в Криму ще на 25 років, стали можливі, переконаний політолог, не тільки завдяки зміні влади в Україні, але навіть, більшою мірою, за рахунок тих результатів, яких добився колишній уряд. Тому що, якщо нові керівники не отримали б в спадок деградуючу економіку на межі колапсу, то їм би не довелося йти на такі масштабні довгострокові домовленості. Але, судячи з усього, виходу іншого немає, і нового джерела економічної допомоги Україна знайти не може. Ні Євросоюз, ні Міжнародний валютний фонд не готові надавати таку допомогу в тих об’ємах, які потрібні. Відповідно, Україні і довелося піти на таку операцію. І ця операція вигідна, перш за все, Україні!», робить висновок російський політексперт. «Економічна доцільність цієї угоди очевидна! Безумовно, на Україні буде галасливий період боротьби, тому що опозиція, яка в даний момент дещо паралізована результатами виборів, скористається цим моментом і постарається розкрутити цю тему», — підсумовує головний редактор журналу «Росія в глобальній політиці».

* * *

У політичному і  експертному середовищі США приголомшені терміном, на  який продовжено базування Чорноморського флоту Росії на  території України. Про це газеті «День» заявив експерт центру «За американський прогрес» Самуель Чарап (м. Москва), який спеціалізується на  вивченні України і  Росії. В той же час він відзначив, що в  Вашингтоні були готові до можливості досягнення такої домовленості. «Але нас приголомшує термін продовження базування ЧФ РФ! І в цьому плані дехто буде просто шокований тривалістю терміну нової угоди. Але, в принципі, я не думаю, що варто чекати якихось офіційних претензій. Тому, що це — вільний вибір суверенної країни, і  Вашингтон тут офіційно не  при справах!.., — вважає американський експерт. — В. Янукович не пішов би на цей крок, якби у нього був інший вибір».

Втім, українська опозиція вважає обмін нерівноцінним. Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко заявили, що Україна зробила поступку в найважливішому геополітичному питанні, нічого не отримавши натомість. Супротивники Януковича стверджують, що ніякої скидки на газ немає: нова ціна насправді є ринковою, а колишні параметри були умисне завищені російською стороною, щоб створити умови для політичного торгу з приводу флоту.

А ось інший, але не менш цікавий і важливий погляд на подію в Харкові: «Ця операція виграшна для всіх, — заявив медіа фахівець з євразійської енергетики з компанії Cambridge Energy Research Associates Метью Зегерс, — російський «Газпром» виграє за рахунок того, що зберігає прибуткові позиції. Україна отримує цінову знижку. А Кремль зробив те, що хотів — показав, що в цій частині земної кулі він — головний парламентер і геополітичний господар».

* * *

Що стосується реакції Євросоюзу і НАТО на укладені в Харкові домовленості, то поки вона абсолютно спокійна. Так, комісар по розширенню Євросоюзу і політики сусідства Штефан Фюле заявив пресі, що продовження термінів перебування російського ЧФ в Севастополі жодним чином не перешкодить європейській інтеграції України. «Не бачу, яким чином це може перешкоджати реформам, необхідним для євроінтеграції України!..», — заявив єврокомісар, що перебував в «доленосний» для України час в Києві. Найважливішим для України, на думку пана Фюле, є проведення економічних реформ, що наближають країну до Європи. А перебування російського флоту на території України мосьє Фюле назвав виключно внутрішньою справою двох країн. Проблем в продовженні функціонування севастопольської бази ВМФ Росії не бачать і в НАТО. Офіційний представник Півні­чноат­лан­тичного Альянсу назвав підписання відповідної угоди «двосторонньою справою Росії і України».

Представники ж Євросоюзу, коментуючи українсько-російські угоди, обережно відзначили, що ЄС зацікавлений в економічній стабільності України, але вона не може досягатися «за всяку ціну».

* * *

Держдума РФ ратифікувала угоду між Россією і Україною про подовження перебування Чорноморського Флоту РФ в Криму. За це рішення проголосували 410 депутатів (одноголосно).

Ратифікація угоди про перебування Чорноморського флоту РФ в Севастополі дає великі гарантії політичної стабільності між країнами. Про це заявив спікер Держдуми Росії Борис Гризлов: «Угода, яка було підписано 21 квітня президентами Росії і України, ознаменувала новий етап відносин між нашими країнами».

При цьому він визнав болючість даного питання, коментуючи ситуацію у Верховній Раді України, «де певні сили намагалися перешкодити навіть обговоренню цієї теми».

«Проте, ця угода дає великі гарантії політичної стабільності в Чорноморському регіоні. Ми розуміємо, що Україні дана угода дозволяє оптимістичніше дивитися на розвиток економіки», — від­значив Гризлов.

За його словами, «отримання газу за нижчими цінами — це пряма дотація економіці України — буде для наших друзів і сусідів дуже корисна».

Він також відзначив, що між Радою і Держдумою розвиваються міжпарламентські відносини, і в травні планується засідання міжпарламентської комісії Росії і України.

* * *

Керівник групи депутатів Європейського парламенту у справах відносин ЄС з Україною Павел Коваль вважає, що вплив Росії на Європу посилюється.

«Звісно, Росія ніколи не приховувала свого бажання повернути сфери впливу. Як кажуть самі росіяни, традиційні сфери впливу. І ми сьогодні спостерігаємо саме такий процес. І, гадаю, не варто втікати від серйозних дискусій про це.

З цієї точки зору, чим сильнішою буде Польща в ЄС, тим буде краще для української політики. Так, Європа через газ і через низку інших причин не хоче сваритися з Росією. Багато політиків у Європі вважають набагато важливішим якісь глобальні проблеми в Азії, Африці та інших місцях світу. Обама, прийшовши на свою посаду, змінив багато позицій щодо Росії та Центральної Європи. Але згодом, гадаю, він знову змінить свої позиції. Тобто всі сьогоднішні дії варто розглядати як перехідну епоху між реальними відносинами з Росією і чимось новим.

Росія хоче будувати свою систему безпеки у світі, хоче відігравати таку роль, як колись Радянський Союз. І бути в цьому єдиним партнером США. Але США, Франція, Німеччина знають, що без Росії на Близькому Сході їм не обійтися, тому теж змушені грати з Росією певну роль. І заплющувати очі на багато проблем у відносинах з Росією.

Слід розуміти, що в самій Росії теж великі проблеми, у тому числі демографічні, екологічні… У найближчі роки вона буде змушена дати на них відповідь.

Медвєдєв і Путін чітко усвідомлюють, що їхня модель сьогоднішньої Росії проіснує ще якихось п’ять-шість років. Незабаром попит на їхній газ почне різко падати, бо багато їхніх потенційних клієнтів-країн уже втілюють проекти щодо нових, альтернативних енергоресурсів. Тобто держава Росія, яка живе лише завдяки виручці з нафти й газу, не витримає зобов’язань перед своїми громадянами. Саме тому Росія прагне змінитися. Але вони хочуть це зробити так, аби якомога менше змінити щось у політичній структурі Росії. Тому це буде лише ще одна невдала спроба в історії Росії покращити відносини з Заходом, змінити структуру бюджету, модернізувати продукцію, зробити більш цивілізованим суспільство. Але російське керівництво при цьому всьому хоче залишити свою ідеологію, тому результат буде такий, який буде...

Україна веде суверенну закордонну політику, і справа Києва визначати її напрямки. Водночас останні кроки президента Януковича та прем’єра Азарова можуть викликати неспокій як у мешканців України, так і в міжнародних організацій. Є сумніви щодо конституційності Харківської угоди, оскільки Основний Закон України не передбачає можливості дислокації на території України військ інших країн. Схожий досвід інших держав свідчить, що після таких великих поступок складно вирватися з тенет зростаючої економічної залежності від Росії».

* * *

Міністри закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі фактично під­тримали зближення України та Росії. Такі заяви пролунали після зустрічі в Бонні в середу в рамках так званого «веймарського трикутника». Чергові переговори країн «веймарського трикутника» відбулася в колишній столиці ФРН Бонні у розширеному складі – на них був запрошений міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. На прес-конференції господар зустрічі, глава МЗС Німеччини Гідо Вестервеллє, перш ніж згадати про українського гостя, сказав, що він разом із французьким колегою Бернаром Кушнером та поль­ським міністром Радославом Сікорським серед іншого обговорювали від­носини з Росією. «Стратегічні й тісні відносини з Росією — наша спільна мета»,— заявив Вестервеллє, який вважає країни «веймарського трикутника» «двигунами» в Європейському союзі.

Україну Вестервеллє назвав «ключовим партнером і важливим сусідом» ЄС і пообіцяв «підтримку реформ, передусім економічних». «Це в наших спільних інтересах, якщо Україна і Росія поставлять свої відносини на нову основу», — сказав міністр.

Водночас Вестервеллє, Вільна демократична партія якого офіційно підтримує членство України в ЄС, сказав: «Для нас як європейців важливо, щоб Україна й надалі мала європейський компас. Це те, що ми сприймаємо політично і хотіли б підтримати. Тому ця сьогоднішня зустріч говорить сама за себе».

У свою чергу глава українського МЗС подякував «за запрошення звірити годинник та відчути себе причетним до дискусії з європейських справ». Костянтин Грищенко заявив, що «Україна бачить себе як європейська держава, майбутнє якої знаходиться в об’єднаній Європі». Він назвав «принципово важливим» те, що діалог з Україною «ведеться навколо практичних тем», серед яких він згадав «лібералізацію візового режиму». Польський міністр Сікор­ський сказав, що у разі виконання передумов з боку України, варто почати переговори про зону вільної торгівлі. 

Відповідаючи на запитання журналістів про ратифікацію в українському парламенті Харківських угод та протесту опозиції проти подовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії в Криму, міністр Грищенко відповів: «Ми в Україні маємо не просто живу демократію, ми маємо дуже конкурентну демократію… Ця угода (про Чорноморський флот – ред.) викликала багато емоцій, але я переконаний, що ці емоції зараз спадуть…».

За матеріалами інтернет-сайтів підготував Андрій ГУСЄВ