БЕЗДОННА ДІЖКА

45 мільярдів євро, які Греція має отримати від ЄС та МВФ, поки не виконують своєї головної функції: заспокоїти кредиторів. Відсоткові ставки за грецькими облігаціями продовжують зростати — Афінам вже ніхто не довіряє.

За грецькими короткостроковими облігаціями інвестори вже очікують дохідності у майже 9,4 відсотка. Це рекордний показник. Кредити для Греції стають дедалі дорожчими, хоча партнери по єврозоні сподівалися, що вже сама обіцянка дати гроші Афінам заспокоїть ринки. Тепер у Берліні і Парижі серйозно бояться, що Греція перетвориться у “бездонну бочку”. Експерти попереджають: 45 мільярдів євро, які цього року мають надати країни ЄС та Міжнародний валютний фонд — це лише початок. “До кінця 2011 року потрібні будуть 60 мільярдів”, — зауважує професор Боннського університету Манфред Нойманн. Згодом ця цифра може сягнути 80 мільярдів, вважає економіст.

Міністр фінансів Папаконстантіну обіцяє реформи У грецького уряду через прив’язку до євро зв’язані руки: перевірений метод полегшення боргового ярма — девальвацію національної валюти — у цьому випадку застосувати не можна. Тому у партнерів по єврозоні фактично немає вибору: доведеться давати стільки грошей, скільки буде треба, аби Греція не потягнула за собою решту країн єврозони. Найбільший головний біль має уряд Німеччини: Берлін має переказати на рахунки грецького уряду майже 8,5 мільярдів євро. Анґела Меркель у своїй заяві у понеділок дала зрозуміти: остаточне рішення про виділення грошей буде ухвалене після того, як Афіни узгодять з МВФ жорсткий план заощадження. “Про це треба домовлятися спокійно, не поспішаючи. Адже ми маємо шанс гарантувати стабільність євро лише у тому разі, якщо Греція подасть солідний план економії”, — наголосила Меркель.

Розмірковувати немає коли: якщо гроші не надійдуть, Греція оголосить дефолт. Однак навіть якщо банкрутства держави вдасться уникнути, покладатися на цю країну як на надійного партнера неможливо. “Драконівська” економія, до якої обіцяє вдатися прем’єр-міністр Ґіорґос Папандреу, може наштовхнутися на шалений опір у суспільстві, побоюються місцеві оглядачі. Уряду доведеться скорочувати зарплати бюджетникам та навіть пенсії, які й без того є чи не найнижчими у країнах євро. Все це в Афінах готові робити, запевняє міністр фінансів Ґіорґос Папаконстантіну. “Ми не сподіваємося, що хтось зробить це за нас. Ми зробимо ці важкі кроки. Ми скорочуватимемо дефіцит, ми повертатимемо економіку на шлях сталого розвитку, проводитимемо складну пенсійну реформу, адміністративну реформу і реформу ринку праці”, — каже міністр.

Економіст Манфред Нойманн називає всі кредити для Греції безперспективними і закликає політиків бути максимально відвертими. На його думку, було би чесно вже нині вести з Афінами переговори про реструктуризацію боргів. Нойманн не вірить, що Греція витримає боргове ярмо у понад 300 мільярдів євро. Тому рано чи пізно, переконаний експерт, власникам грецьких державних облігацій доведеться домовлятися про списання щонайменше третини коштів. В іншому разі вони можуть втратити все. Провідні німецькі банки мають у своїх активах грецькі державні облігації на суму близько 43 мільярдів доларів.

Фінансові аналітики дедалі відвертіше говорять про те, що Греція не зможе розрахуватися у повному обсязі. Відповідний ризик інвестори вже закладають. Саме тому облігації терміном на два роки продаються лише під 13 відсотків річних, кажуть аналітики. Однак навіть списання частини боргу (так званий “Haircut”) може не вирішити всіх проблем, застерігає економіст Barclays Торстен Поллейт. “Це може вдарити по інших проблемних позичальниках, таких як Португалія, Іспанія, Ірландія та Італія”, — попереджає аналітик. Адже тоді банки автоматично погіршать оцінку якості відповідних кредитних портфелів.

Фінансовий експерт Вольфґанґ Ґерке також вважає, що 8,5 мільярдів — для Німеччини лише початок. На його думку, грекам доведеться у підсумку дати удвічі більше. Тому Ґерке сподівається, що Берлін взагалі не даватиме грошей. Експерт переконаний, що Конституційний суд Німеччини заборонить уряду давати гроші Греції. Ініціативні групи платників податків вже заявили про намір подати відповідний позов. Адже надання прямої фінансової допомоги партнерам по єврозоні заборонено Лісабонською угодою ЄС.

Найоптимальнішим виходом із ситуації Ґерке називає вихід Греції з єврозони. “Це стало би позитивним сигналом для стабільності євро у майбутньому”, — вважає експерт.