Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Влада розлила бензин

Влада відреагувала на віртуальний простест громадян традиційно: сядуть усі! Всі IP-адреси, з яких проводяться блокування сайту президента, передані до правоохоронних органів, заявляють в Держслужбі спецзв’язку і захисту інформації. У відомстві зазначили, що моніторинг за сайтами, які перебувають на майданчиках Держспецзв’язку, зафіксував збільшення мережевого навантаження на сервери офіційного сайту президента («Атака на відмову в обслуговуванні» (DDoS-атака)», — сказали в прес-службі відомства.

За їхніми даними, Національна команда реагування на надзвичайні комп’ютерні події CERT-UA встановила місцезнаходження інтернет-ресурсу, на якому поширювалося зловмисне програмне забезпечення і заблокували його роботу.  «На жаль, атаки тривають. Максимальна кількість запитів, спрямованих на відмову роботи інтернет-представництва, становить приблизно 140 тис. запитів на секунду. IP-адреси, з яких проводяться атаки, передані до правоохоронних органів», — зазначили у відомстві.  У Держспецзв’язку додають, що дані порушення мають ознаки правопорушення, передбаченого статтею 361 Кримінального кодексу України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або електрозв’язку). 

 

Як виявилось, закриття  EХ.ua загрожує безпеці країни. «Мовчання» EХ.ua всього лише два дні завдало удару по управлінню силовими структурами, правових деклараціях і діях президента Віктора Януковича. Робота численних міністерств і відомств «просіла».

“Гальмування» EХ.ua спричинило загрозу соціального хаосу, інформаційної плутанини та Інтернет-безладу. Багатомільйонному українському віртуальному співтовариству,  далекому від української політики, здалося, що EX.ua — це «розум, жерсть і совість» 46-ої мільйонної України. Залишімо «авторські права», незаконну рекламу, рейдерські захоплення EХ.ua для наївних людей. Ситуація із «закриттям» файлообмінника сфокусувала щось важливіше, ніж юридичні колізії, позасудові заборони, недомисел чиновників. Влада ще не зрозуміла, якого мінотавра, що дрімав у нетрях українського суверенітету, вона розбудила. Виявилось, що за очевидної кризи опозиції і домінування людей «із поняттями» при владі, «прищуваті недорослі» біля компів продемонстрували небачену самоорганізацію і ефективну разючу протидію.

Окрім офіційного ідеологічного мейнстріму існує альтернативна молодіжна культура, у тому числі й інформаційна культура протесту і бунту. І всілякі симулякри, мейджори, гламури і концептуалізми для тих, кому за двадцять, «хто не знатні люди країни», набагато важливіші, ніж інформація про те, чи випустять із в`язниці колишніх міністрів-капіталістів і хто володіє мисливськими угіддями в Криму.

Влада штовхає Generation P на вулицю, для цього «Покоління-П» авторитетів і «гальм» немає. Саме час пригадати молодіжні бунти 60-х минулого століття та їх ідеологів — Герберта Маркузе, Андре Депре, Че Гевару, Мао Цзедуна. У Франції в 1968 році студенти мало не спалили Париж тільки тому, що влада дозволила поліції зайти на територію студентського містечка Сорбонни.

Так і для нинішньої України виявилось, що соціальні Інтернет-мережі — це те саме яйце, в якому зберігається голка, на кінці якої... 

Для влади нині важливо мати відносно стійкий громадський порядок,  далекий від впорядкованості і гармонії, але який дозволяє легітимно компрадорській українській буржуазії та її політичним лакизам експлуатувати ресурси країни, тримати молодих людей на підніжному кормі, в бідності, в убогому існуванні. А студентів 700 українських вузів на «смішній» стипендії і відсутності надії отримати роботу в майбутньому.

Світова Інтернет-павутина — створила нову реальність. Для того, щоб воювати за свою переспективу, не треба створювати терористичні організації «Земля і воля», вбивати міністрів, як це робив Степан Бандера, сидіти в таборах, як В’ячеслав Чорновіл.

Інтернет створив віртуальне громадянське суспільство, новий суспільний простір. На сайтах «Вконтакте», «Однокласники», Мейл.ру, Livejournal.com (до їх числа, звичайно ж входив і файлообмінник Ex.ua) виникли мільйони нових суспільних осередків — груп, співтовариств, гуртків. До речі, в США бурхливо розвивається нейросоцілогія — наука про соціальні мережі, а Білл Гейтс ще в 1995 році писав: «Інформаційна магістраль дозволить усе робити по-новому».

Ці віртуальні об`єднання абсолютно по-новому (як мріяв Гейтс) уже сьогодні структурують український соціум на кластери за інтересами. У них свої правила, мотиви поведінки, ментальність, політичні й культурні переваги і симпатії, втім, як і образи ворогів.  Вони не однодумці, але вже точно, товариші за нещастям або солідарністю. Вони люди однієї крові!

Звичайний міський Інтернет-користувач тепер добровільно входить до складу, щонайменше, двох-трьох спільнот, але при цьому не є і ніколи не був учасником ніякого політичного руху чи партії. Але досвід показує, що у форс-мажорних обставинах саме ці спільноти стають головними джерелами інформації і допомагають людям об`єднувати зусилля і переходити до дій в офлайні, тобто здійснювати вчинки в реальному світі.

Наприклад, російський прем’єр Путін ще два місяці тому думав, що його на царювання благословив Бог. А в російської Інтернет-спільноти, як виявилось, зовсім інша думка. У Росії заговорили про «Білу революцію», і перемога на президентських виборах «лідера нації» вже стала не такою очевидною.

Інформаційні агентства повідомляють, що позасудове закриття файлообмінника EХ.ua торкнулося інтересів 6 мільйонів Інтернет-користувачів. Природно, що це не «Рух опору інопланетянам у США» в Інтернеті. Це, панове політики, персоніфікований бензин, гримуча суміш із цвяхів і пороху, яку розлила влада собі під ноги, і спалахнути, вибухнути може у будь-який час.

До речі, де термінове, невідкладне засідання «інтелектуалів при владі», просунутих міністрів, чотиризіркових генералів, таємних радників у знаменитій «ситуаційній кімнаті» при президентові країни, про яку писали чиновники Ради безпеки? Де Інтернет-специ СБУ, МВС, державні чиновники із захисту інформаційних технологій? Може, у влади коротка лава запасних інтелектуалів. А, може, її, владної команди, інтелектуали вже й цураються?

За матеріалами  Zaxid.net

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com