Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Палітра вашого характеру

Дорослі, і чоловіки, і жінки, як і діти віддають перевагу якомусь одному кольору, принаймні не більше, ніж кільком (залежно від того, де ці кольори використовуються — в одязі, обстановці, кольорі автомобіля тощо).

Приємне або неприємне почуття, яке викликає той або інший колір, з часом може змінюватися. Але у будь-якому випадку колір, якому ви віддаєте перевагу, може дещо розповісти про ваш характер та емоції. Психологи в таких випадках використовують колірний тест, який розробив швейцарський психотерапевт М. Люшер наприкінці 40-х років XX ст.  

Сучасний варіант люшерівського теста можна легко перевірити на собі і оточенні, використовуючи звичайне налаштування кольорового телевізора. Психологи стверджують: якщо на екрані переважає червоний колір, значить, власник телевізора довірливий, але надмірно емоційний і агресивний. Якщо явно виділяється жовтий, то такій людині можна довіритися. Вона — оптимістична і дружелюбна персона. Проте постійна посмішка на його обличчі — це зазвичай маска, за якою ховається сильна внутрішня напруга. Темно-синій колір свід­чить про те, що людина боязка і слабка, але небезпечна, якщо хтось стане на її шляху. Люди, які віддають перевагу світло-синьому кольору, досить зговірливі, певним чином ледачі, не знають міри в їжі і питві.

Досвідченому спостерігачеві додаткову інформацію про людину може надати колір автомобіля. На доказ цього можна навести дані американського психолога Б. Шварца, який стверджує, що за кольором автомобіля можна судити про характер його власника. Так, власники червоних і жовтих автомобілів — оптимісти, життєлюби, які вважають себе щасливими людьми. У зелених їздять природолюби і реалісти. Синій обирають люди з урівноваженим характером. Володарі білих автомобілів дотримуються консервативних поглядів, а в чорних їздять ділові люди. Сірі і сріблясті кольори обирають самолюбці. Коричневі автівки — це вибір поважних сімейних пар і батьків великих сімейств.

Наведемо тест самооцінки. На основі визначень кожен самостійно може зробити висновки про те, який колір він любить.

— Білий колір — синтез усіх кольорів, тому є «ідеальним». У ньому закладено багатозначний сенс, оскільки він одночасно передає і блиск світла, і холод льоду. Цьому кольору може віддати перевагу людина з будь-яким характером, який нікого не відштовхує.

— Чорний колір — колір невпевненості, символізуючий похмуре сприйняття життя. Той, хто вважає за краще одягатися у чорне, часто сприймає життя в темних тонах, невпевнений в собі, нещасливий, схильний до депресій, оскільки не сумнівається, що його ідеали в житті недосяжні. Часта зміна костюма або сукні чорного кольору на інший одяг, яскравіший, помітніший — це показник того, що песимістичні настрої мінливі. Постійний вибір чорного свідчить про наявність певного кризового стану і характеризує агресивне неприйняття світу або себе (згадаємо чорні прапори анархістів або чорні вітрила піратських кораблів). Діти, які гостро переживають відсутність любові, часто використовують чорне штрихування в малюнку. У нормі чорний колір, як правило, відкидається.

Сірий — улюблений колір розсудливої і недовірливої натури. Його уподробають люди, які довго думають, перш ніж прийняти рішення. Це також нейтраль-ный колір, якому віддають перевагу ті, хто боїться занадто голосно заявити про себе. Якщо ж цей колір не подобається, то це показник імпульсивного, легковажного характеру. Часто сірий колір виявляється також певним бар’єром при сильній перевтомі, що відгороджує від подразників зовнішнього світу. Дослідження близько двох тисяч молодих чоловіків в ситуації конкурсних іспитів на заміщення вакантних посад показали, що сірий колір ставили на перше місце 27 % випробовуваних замість звичайних 5 % в нормальній ситуації.

— Червоний — колір пристрастей. Якщо це улюблений колір, то така людина смілива і належить до вольового, владного типу. Її риси — запальність і товаристськість. До того ж вона — альтруїст. У людей, яких цей колір дратує, розвинений комплекс неповноцінності, страх перед сварками, схильність до самотності, стабільності у стосунках. Червоний колір символізує збудження, енергетизм. Цей колір є також символом еротизму. Відраза, ігнорування червоного означає органічну слабкість, фізичне або психічне виснаження. Військовополонені, роками вимушені жити в загрозливих життю умовах, особливо часто дратувалися через червоний колір. 

Коричневий колір обирають ті, хто твердо і упевнено став на ноги. Люди, які мають слабкість до нього, цінують традиції, сім’ю, прагнуть до простих інстин-ктивних переживань, примітивних чуттєвих радощів. У той же час вибір цього кольору вказує на певне фізичне виснаження. 

Жовтий колір символізує спокій, невимушеність у стосунках з людьми, інтелігентність. Коли він улюблений, це означає, що людина швидко встановлює контакти, цікавиться співбесідником, смілива, легко пристосовується і отримує задоволення від можливості подобатися і притягати до себе людей. Коли жовтий колір  неприємний і дратує, то швидше за все йдеться про людину зосереджену, песси-містичну, з якою важко зав’язати знайомство. Жовтий колір виходить від змішення зеленого і червоного і є  кольором енергетизму. Найбільшу перевагу жовтому кольору віддають вагітні жінки, очікуючі благополучного результату пологів, а також люди, схильні до зміни місць. Жовтий колір трактується як колір осяяння (ореол Христа і Будди).

Синій — колір неба, спокою, розслаблення. Якщо він подобається, то це свідчить про скромність і меланхолію; такій людині треба частіше відпочивати, вона швидко втомлюється, їй потрібна упевненість, доброзичливе ставлення оточення. У неприйнятті цього кольору розкривається людина, яка хоче справити враження, що усе може. Але по суті вона — зразок невпевненості і замкнутості. Байдужість до цього кольору свідчить про легковажність у царині почуттів. Вибір синього кольору відбиває фізіологічну і психологічну потребу людини у спокої, а заперечення його означає, що людина уникає розслаблення. При захворюванні або перевтомі потреба в синьому кольорі збільшується.

Зелений — колір природи, єства, життя, весни. Той, хто віддає йому перевагу, боїться чужого впливу, шукає спосіб самоствердитися, оскільки це для нього життєво важливо. Той, хто не любить зеленого кольору, страшиться життєвих проблем, негараздів долі, труднощів. Зелений колір містить в собі приховану потенційну енергію, відбиває міру вольової напруги тому люди, що віддають перевагу зеленому, часто бувають самовпевненими. Люди ж ексцентричні, що домагаються поставлених завдань не цілеспрямованою вольовою активністю, а за допомогою емоцій, відкидають зелений колір як несимпатичний. Разом з ними зелений колір відкидають люди, що знаходяться на межі психічного або фізичного виснаження.

Про психологічні особливості стану людини можуть розповісти й інші кольори. Так, помаранчевий — улюблений колір людей, що володіють інтуіцією, а також пристрасних мрійників. У геральдиці цей колір означає лицемірство і притворство. Рожевий — це колір життя,  він свідчить про потребу любити і бути добрішим. Ті, кому він подобається, можуть розхвилюватися з будь-якого незначного приводу. У людей же надмірно прагматичних цей колір викликає роздратування. Фіолетовий колір (утворений злиттям активного червоного і заспокійливого синього) символізує властиву людині інфантильність і навіюваність, потребу у під­тримці. У цьому сенсі вибір або заперечення фіолетового кольору є своєрідним індикато-ром психічної і статевої зрілості.

 

Колір і працездатність

Нині вчені активно намагаються використовувати вплив кольору на психофізіологію людини у виробничій і побутовій сферах, а також в рекламному бізнесі. При цьому, як відзначалося, кожна людина сприймає колір по-своєму. Тому декоратори і дизайнери, конструюючи емоційно-ділове середовище, повинні враховувати соціально-демографічні особливості — стать, вік, професію тощо. Проте є і деякі загальні характеристики дії кольорів на людину. Так, перехід в приміщенні від жовтого кольору до синього заспокоює. По рожевій підлозі ходять з побоюванням, по коричневій — упевнено. Біле люмінесцентне світло дратівливо ді на нервову систему, а жовтувато-помаранчеве сприяє творчому мисленню і гарному настрою.

Завважено також, що в громадських місцях, де забарвлення загалом обмежується білим, чорним і сірим кольором, люди без занадто великої необхідності не затримуются. Кольори можуть розширювати приміщення (наприклад, жовтий і жовто-зелений) або звужувати (червоно-помаранчевий). При цьому в червоній кімнаті здається на 3-4°С тепліше, ніж в помаранчевій, а в помаранчевій — на 3-4°С тепліше, ніж в синьо-зеленій.

Кожен колір несе певне емоційне навантаження, яке необхідно враховувати при стимулюванні трудової діяльності. Так, набір червоного і синьо-зеленого кольорів стимулює загальну працездатність; жовтий або жовто-зелений з помаранчевим знімають розумову втому, а жовтий колір сприяє розумовій діяльності. Блакитний колір рекомендується в кімнаті дитячої праці, рожевий — в зварювальному цеху, синій — в токарному. В цілому під час роботи найбільш оптимальні жовто- зелені тони в різних поєднаннях і відтінках; під час їжі надають перевагу оранжево-червоним тонам, а в години відпочинку важливий не стільки тон, скільки динаміка фарб.

Дослідження показали, що промені Сонця при проходженні через сткло різного забарвлення приносять велику користь при лікуванні шкірних та інших захворювань. Так, червоний колір корисний при вовчаку, віспі, запальних захворюваннях шкіри. Синій колір діє особливо заспокійливо, що використовується як ефективний засіб при неврологічних нездужаннях. Цей колір корисний також при поганому зорі. Зелений колір ефективний при лікуванні запальних процесів очей, а жовтий сцілююче діє при кишкових розладах. Італійські фахівці, які дослідили цю проблему, стверджують, що навіть вода, налита в пляшки різного кольору, під дією променів Сонця набуває певних хімічних властивостей і може бути використана в медичних цілях. При цьому червоний колір зробить тонізуючу дію, синій заспокійливу, а пурпуровий буде корисним для крові і при хворобах печінки.

Дослідження, проведені вітчизняними психологами В. Петренком і В. Кучеренком, підтверджують наявний зв’язок між емоційними станами людини і вибором нею певних кольорів як улюблених. Так, в ситуаціях радості, веселощів особливу перевагу надають енергонасиченим кольорам (жовтому і червоному), одночасно заперечуються кольори спокою і розслаблення (синій і коричневий), а також колір небуття (чорний). Для ситуацій, коли людина переживає почуття провини, навпаки, характерне заперечення енергонасичених червоного і жовтого кольорів і віддається перевага сірому і синьому. Синій, таким чином, відбиває не лише спо­кій і відпочинок, але у поєд­нанні із сірим відповідає стану пассивного пригнічення. У ситуаціях, що представляють для людини якусь небезпеку, характерна перевага зеленого кольору, пов’язаного з вольовою напругою, і жовтого як енергонасиченого, пов’язаного з потребою в швидкій розрядці напруги. При цьому, якщо для страху характерно домінування зеленого і сірого кольорів при запереченні жовтого, червоного і фіолетового, то для агресивного збудження у відповідь на небезпеку характерне поєднання жовтого із зеленим при запереченні чорного і коричневого.

***

Тема, досліджена Георгієм Щокіним, має не лише пізнавальне, а й прикладне значення, тому книга «Візуальна психодіагностика» стане в нагоді керівникам колективів, які бажають створити для своїх працівників якісно нові умови для продуктивної праці.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com