Два патріотизми

Грецьке слово «патріот» має в сучасному російському і американському слововживанні практично діаметральне значення. Дві країни — два патріотизму. Чим же вони відрізняються?

Патріотизм по-російськи

Історично, починаючи з ХІХ століття, патріотизм в Росії мав надзвичайно сильний «казенний» відтінок. Власне, це недивно, бо насаджувалося це почуття «згори», і воно потрібне було для виховання якіснішого лоялізму в умовах наростаючого протистояння Росії і Європи при Миколі І. Формула «Православ’я-Самодержавство-Народність» стала максимально ясним вираженням суті російського патріотизму: на першому місці — вірність державності («самодержавству»), при цьому «православ’я» і «народність» перетворюються на її факультативні, службові атрибути. Що, власне, і можна було спостерігати в Російській імперії: її складно було назвати по-справжньому православною країною, і ще складніше — національною державою. Зате «державницький патріотизм» цвів пишним цвітом.

У радянський період і в сучасні часи Російської Федерації, попри усі складні пертурбації ідеології і суспільної свідомості, патріотизм зберіг своє «миколаївське» значення — це вірність державі. Офіційно це називалося «любов’ю до Батьківщини», але при цьому суворо-пресуворо було заборонено пробувати мислити Батьківщину поза контекстом держави. 

Тому патріотизм по-російськи — це завжди сервільне почуття та ідеологія. Воно безініціативне, пасивне, пов’язане, як правило, тільки з тим, щоб вчасно «померти за Батьківщину» (там і тоді, де вкаже начальство).

Патріотизм по-американськи

В Америці з самої її основи панувало радикально інше розуміння патріотизму. Найцікавіше, що, читаючи висловлювання одного із  засновників Америки, Томаса Джефферсона, здається, ніби він полемізує саме з російським розумінням патріотизму:

— Інакомислення — це вища форма патріотизму.

— Моя батьківщина — там, де є свобода.

— Для суспільства — бунт — річ не менш корисна, ніж гроза для природи. Ці ліки, необхідні для здоров’я уряду.

— Дерево свободи треба поливати час від часу кров’ю патріотів і тиранів, це для нього природне добриво.

Що в Російській імперії, що в Радянському Союзі, що в сучасній Російській Федерації кожне з цих гасел легко могло бути визнане «екстремістським».

Американський патріот — це людина, віддана тим принципам Конституції, які створили США. Більше того, не просто самим ідеалам, а ще і їх буквальному, нелицемірному і жорсткому трактуванню. При цьому до сучасного уряду і політичного устрою він може ставитися прямо ворожо. Фактично, патріоти вірні не «актуальній Америці», а «ідеальній» — тій, яка описана в Конституції. Тому що на відміну від  росіян, звиклих, що закон — як дишло, американці до своєї Конституції ставляться украй серйозно.

Чи можна назвати американських патріотів лоялістами?

Ні. У цьому їх головна відмінність від російських патріотів.

Для російського патріота головний ворог завжди десь за кордоном. Є, правда, ще й внутрішні вороги, але вони небезпечні завжди саме тим, що грають на руку зовнішнім. І тому головне завдання і «символ віри» російського патріота — «померти під Москвою».

Для американського патріота головний ворог — той уряд, який зраджує ідеали Конституції і свободи. «Моя батьківщина — там, де є свобода» — говорить американець. — «Якщо територія країни контролюється тиранічним урядом, то вона перестає бути Батьківщиною». З таким урядом не гріх боротися, при цьому залишаючись гарячим патріотом тій своєї вільної країни, яка тепер втрачена. Саме так поступив терорист Тімоті МакВей у 1995 році підірвавши Федеральну Будівлю в Оклахома-Сіті. На його машині була наклейка: «Коли уряд боїться людей — це свобода. Коли люди бояться уряду — це тиранія». Росіянин ніколи не ставитиме питання таким чином. Натомість він скаже: «краще свої гади, ніж чужі».  Російський патріот майже завжди заразом і «імперець», прибічник експансії держави. Американський — прибічник розумного «ізоляціонізму» і невтручання в справи інших країн. Російський патріотизм — чекає, коли його «покличуть помирати за батьківщину». Американський — створює численні озброєні групи «міліції», груп самооборони і інших потенційно партизанські формування. Як можна переконатися, в основі російського патріотизму лежить інфантильний колективізм, який перекладає усю тяжкість моральних рішень на державу. У основі американського — волелюбний індивідуалізм.

Анвікторі