Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Четверта річниця Революції гідності: чого хотіли і що отримали?

Рівно чотири роки тому, взявши з собою в термосах чай (кава), парасольки, небайдужі українці вийшли на Європейську площу столиці з євроінтеграційними вимогами.

Кілька сот мітингувальників протестували проти рішення уряду Миколи Азарова почекати з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Вони вимагали від президента Віктора Януковича на Вільнюському саміті підписати документ.

Протестна акція перекочувала на Майдан Незалежності. У ніч на 30 листопада співробітники "Беркута" побили студентів ... Вже 1 грудня була організована акція "Марш мільйона". З'явилися перші намети. Так євромайдан трансформувався в Революцію гідності. Зростала кількість мітингувальників, розширювався і список революційних вимог.

Підписання угоди про асоціацію з ЄС, отримання безвіза

Угода про асоціацію була підписана в два етапи. 21 березня 2014 року в Брюсселі прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підписав політичну частину документа 27 червня 2014 року в столиці Бельгії, президент Петро Порошенко скріпив своїм підписом економічну частину Угоди. У повному обсязі документ запрацював лише з 1 вересня 2017 року. Перші підсумки можна буде підвести через півроку, чи не раніше березня 2018 року.

Досить довго пробуксовувало і надання Україні безвіза з ЄС. Мали місце об'єктивні і суб'єктивні чинники. Верховній Раді знадобилося прийняти 144 закони для безвіза, а українським дипломатам - переконати європейських колег у тому, що Україна з "діркою" на східному кордоні і військовими діями в Донбасі не погіршить мігрантську кризу в країнах ЄС.

У якийсь момент над президентом Петром Порошенко навіть почали жартувати, коли він в черговий раз називав дату отримання безвіза з ЄС. В результаті годиною Ч стало 11 червня 2017 року. З цього дня країни ЄС відкрили свої кордони для українських туристів. За чотири місяці безвізом з ЄС скористалися понад 300 тисяч українців.

Відставка президента і уряду

Дану вимогу вдалося реалізувати найпершим. Прем'єр-міністр Микола Азаров подав у відставку 28 січня 2014 року. Через місяць ретирувався з президентського поста країни і президент Віктор Янукович.

Потім учасники Революції гідності стали вимагати від постмайданної влади покарати "злочинний режим". Януковича і Ко жадали побачити на лаві підсудних. На сьогоднішній день розпочато заочний судовий процес у відношенні Віктора Януковича, якого  звинувачують, зокрема, в державній зраді. Відкрито кримінальні провадження  і відносно Миколи Азарова, його сина Олексія, екс-глави Адміністрації президента Андрія Клюєва, екс-прем'єра Сергія Арбузова.

Свобода політв'язням

В основному ця вимога стосувалася екс-прем'єра Юлії Тимошенко. 21 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за декриміналізацію статей 364 і 365 Кримінального кодексу, за якими Юлію Тимошенко раніше засудили до 7 років позбавлення волі. На наступний день Леді Ю в інвалідному кріслі вже вела мовлення зі сцени Майдану.

Під шумок звільнили і обвинувачених у вбивстві судді Зубкова Дмитра Павличенка і його сина Сергія.

Проведення дострокових виборів

26 жовтня 2014 роки українці пішли на виборчі дільниці і переобрали Верховну Раду. Надії на нових депутатів покладалися великі. Але вони розвіялися так само швидко, як і дим від запалених під час Революції гідності покришок. Коаліція "Європейська коаліція" посипалася через рік з моменту створення. "Батьківщина", "Самопоміч" та Радикальна партія пішли в опозиційне плавання і ополчилися проти колишніх соратників по Майдану. Провладні фракції БПП і "Народний фронт" ведуть відкриту війну за перерозподіл сфер впливу. У Верховній Раді використовуються методи попередників - кнопкодавство, "договірні" голосування, порожні сесійні зали по п'ятницях. Протягом двох років періодично спливає тема необхідності проведення чергових позачергових парламентських виборів.

25 травня 2014 роки українці в першому турі обрали президента Петра Порошенка. Вже дуже хотілося "завершення АТО за лічені години" і Євроасоціацію - саме це обіцяв Петро Олексійович. Військові дії не припинені. Так, Європа стала ближче, але через фінансове неблагополуччя виявилася абсолютно недоступною для основної маси українців. Періодично ім'я глави держави спливає в офшорних скандалах і корупційних схемах.

Рейтинг президента Петра Порошенка скотився до 14%. Опозиціонери активно проштовхують в маси ідею про дострокове переобрання нового президента.

Повернення Конституції зразка 2004 року

21 лютого 2014 року Верховна Рада прийняла закон "Про відновлення дії окремих положень Конституції України", тим самим повернувши редакцію Основного закону країни зразка 2004 року.

У кулуарах великої політики активно обговорюється інформація про можливу нову конституційну реформу. Нібито на Банковій опрацьовуються сценарії переходу  України з парламентсько-президентської на парламентську республіку. При такому розкладі у президента залишаться лише номінальні повноваження. Вся повнота влади зосередиться в руках прем'єра. Парламент планують скоротити до 300 обранців і зробити його двопалатним.

Люстрація всіх чиновників часів Януковича

16 вересня 2014 року Верховна Рада прийняла закон "Про очищення влади". Документом заборонялося приймати на ряд посад чиновників, правоохоронців, силовиків, суддів часів президента Віктора Януковича. Станом на травень цього року головний люстратор країни 28-річна Анастасія Задорожна заявила, що влада очищена на 98%.

У будь-який момент люстрація в Україні може припинитися. Конституційний суд розглядає, наскільки відповідає Основному закону закон "Про очищення влади". А Венеціанська комісія ще в 2014 році розкритикувала документ, зазначивши, що він порушує права людини. Головна претензія - закон повинен застосовуватися персонально до кожного чиновника, а не автоматично до всіх держслужбовців, які працювали при попередній владі. Якщо закон визнають антиконституційним, то армія люстрованих чиновників зможе легко повернутися на свої пости і навіть вимагати  від держави моральну компенсацію за вимушені "прогули".

Боротьба з корупцією

У період з 2014-го по 2017 рік створено чотири нових держоргани, покликаних боротися з корупцією: Національне антикорупційне бюро, Нацагентство з протидії корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Госбюро розслідувань. Однак кількість не означає якість. Хоч і кожен день в країні якусь "шишку" ловлять на отриманні хабара, перевіряються е-декларації всіх чиновників, ще жоден топ-чиновник не потрапив за грати. Замість цього керівники антикорупційних відомств втягнулися в міжособистісну війну: глава НАБУ Артем Ситник відкриває кримінальне провадження стосовно голови НАПК Наталії Корчак, Корчак штампує адмінпротоколи на  Ситника.

Тим часом в 2017 році в світовому рейтинзі  сприйняття корупції Україна посіла 131-е місце з 176 країн.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com