Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Сонце утворилося з "бульбашки" навколо гігантської зірки

 Сонячна система могла утворитися без участі наднової. З хімічним складом Сонця краще узгоджується версія, що "спусковим механізмом" послужив потужний зоряний вітер від величезної гарячої зірки, що відноситься до класу зірок Вольфа-Райе. Такий висновок наведено в статті, опублікованій в виданні Astrophysical Journal командою астрономів на чолі з Вікрама Дваркадасом (Vikram V. Dwarkadas) із Чиказького університету.

Ми вже розповідали про те, як утворюються зірки. Нагадаємо про це в двох словах. З якихось причин в хмарі пилу і газу виникає ущільнення. Через це порушується рівновага гравітаційних сил: найближчі частки речовини притягуються до цього ущільнення сильніше, ніж до інших частин хмари. Щільна грудка матерії зростає і врешті-решт перетворюється в світило.

Що може послужити першим поштовхом, що викликав таке ущільнення? Досить часто цю роль грає ударна хвиля від вибуху. Багато астрономів вважають, що таким чином утворилося і Сонце. Тим більше що на це вказує важлива ознака - співвідношення ізотопів алюмінію. Ставлення концентрацій алюмінію-26 і алюмінію-27 в Сонячній системі в 17 разів вище, ніж в середньому по Галактиці. Такі значення типові для областей космосу.

Однак цей катаклізм має ще одну характерну ознаку: підвищене відношення концентрацій заліза-60 і заліза-56. Тим часом ця величина в околицях Сонця навіть нижче середньої по Галактиці. Це змушує деяких фахівців ставити версію з наднової під сумнів.

Але, якщо не наднова, що ж тоді? Команда Дваркадаса знайшла відповідь на це питання. Дослідники звернули увагу на незвичайний клас зірок, відомий,  як зірки Вольфа-Райе.

Таких світил відомо лише кілька сотень. Це гарячі зірки надзвичайно високої світності, що мають характерний спектр. Спостереження показують, що вони закінчуються потужним зоряним вітром: швидкість покидає зірку, вимірюється тисячами кілометрів в секунду.

Як пояснюється в прес-релізі дослідження, цей потужний потік згрібає перед собою міжзоряний газ ніби бульдозер. В результаті навколо світила утворюється щільний "міхур" речовини.

Зоряний вітер несе з собою алюміній-26, що утворився в світилі в результаті термоядерних реакцій. У той же час в цьому процесі, на відміну від вибуху наднової, не синтезується залізо-60, нестача якого і ставить в тупік астрономів.

Алюміній - досить важкий елемент в порівнянні, скажімо, з киснем, а тим більше з воднем і гелієм. Він конденсується в пилинки, які пробивають щільну "оболонку" на кордоні потоків зоряного вітру з міжзоряним газом, і залишається з зовнішньої її сторони.

Але і сама ця оболонка в кінці кінців частково руйнується. Від неї відокремлюються фрагменти, які стискаються під дією власної гравітації і служать тими самими "грудками", з яких утворюються зірки. За розрахунками авторів, так могло утворитися від 1 до 16% відсотків сонцеподібних зірок нашої Галактики.

Але як же "батьківська" зірка Вольфа-Райе? Адже такі великі світила закінчують своє життя у спалаху наднової. А в цьому випадку повинен утворитися надлишок заліза-60, чого якраз не спостерігається!

Автори відповідають на це, що речовина, викинута надновою, не повинна рівномірно розлітатися на всі боки. Майбутня Сонячна система могла опинитися осторонь від такого викиду і не отримати "ін'єкції" ізотопів, породжених вибухом наднової.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com