Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Розширення ЄС: чи стане в нагоді Україні досвід Західних Балкан

Розширення ЕС активізує підтримку Західних Балкан на шляху євроінтеграції. Хоча перспектива членства України зараз не визнається, досвід Балкан може стати корисним для України через схожість проблем, які треба подолати на шляху до ЄС.

Західні Балкани мають перспективу членства в Євросоюзі вже протягом 15 років. Однак тривалий час їх інтеграція не була пріоритетом для ЄС. Зате зараз Брюссель займає все більш активну позицію, щоб допомогти країнам регіону на шляху євроінтеграції. Для цього Єврокомісія прийняла 6 лютого стратегію для Західних Балкан під назвою "Перспектива розширення, яка заслуговує на довіру".

Правда, в документі вказується на серйозні проблеми у сфері верховенства права та управління. "Судові реформи, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, а також реформування держуправління повинні продемонструвати реальні результати", - йдеться в стратегії. Дуже часто подібні речі Брюссель повторює і на адресу України, перспективу членства якої, однак ЄС не визнає, незважаючи на всі зусилля України. У чому ж полягає різниця і чому такі різні підходи до країн з подібними проблемами?

Розширення і сусідство

У стратегії йдеться про шість країн Західних Балкан: про Боснію і Герцеговину, Сербію, Чорногорію, Косово, Албанію та Македонію. Всі вони є учасниками "Процесу стабілізації та асоціації", який є частиною політики розширення ЄС. У 2003 році на саміті в Салоніках ЄС визнав європейську перспективу країн регіону. Зате Україна є частиною "Східного партнерства". І це вже не політика розширення, а політика сусідства ЄС. А в ній мова про членство не йде.

В цілому ж ці шість країн істотно відрізняються між собою. Чорногорія і Сербія є лідерами серед них на шляху європейської інтеграції - вони вже ведуть переговори про вступ, але знаходяться лише на початковій стадії переговорів. Македонія і Албанія теж мають статус кандидатів, проте переговори ще не почали. Боснія і Герцеговина подала тільки заявку на вступ. Найбільше відстає Косово, яке поки що не одержало навіть безвізового режиму з ЄС.

Географію не змінити

У відповідності зі стратегією, членство Західних Балкан відповідає політичним, економічним інтересам і політиці безпеки ЄС. У Брюсселі на цьому тижні регулярно вказували на те, що регіон є анклавом, тобто оточеним країнами ЄС. Заступник керівника генерального директорату Єврокомісії з питань розширення Мачей Поповський пояснив DW в аналітичному центрі CEPS причини, чому західні Балкани стали зараз одним з пріоритетів порядку денного Брюсселя. Нагадаємо, що велика частина біженців прибули до ЄС з Близького Сходу по так званому "балканському маршруту", а також, що ряд громадян із Західних Балкан приєдналися до бойовиків в Сирії, Іраку, а також на Донбасі. Це привернуло увагу громадськості до ЄС. Поповський при цьому підкреслив, що кількість таких людей не була більшою тих, хто виїхав з інші країни, наприклад до Бельгії.

Україна ж має зовсім інші геополітичні умови. Експерт брюссельського центру EPC Коріна Стратулат зазначила в коментарі DW: "Що стосується України та інших, то ви добре знаєте, що ситуація в цій частині континенту складніша, не в останню чергу і через сильного сусіда на сході".

І верховна представниця ЄС із зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні і єврокомісар Йоганнес Хан, представляючи стратегію, визнали вплив Росії в регіоні Західних Балкан. Втім, вони переконували, що цей вплив не є дуже сильним. Хан нагадав, що головним торговим партнером регіону є саме ЄС. "Країна, яку я знаю найкраще, і яка не є дуже великою, - Австрія - інвестувала в чотири рази більше в Сербію, ніж Росія", - зазначив він.

Загальна історія

"Західні Балкани є частиною Європи: ми поділяємо одну і ту ж історію, географію, культурну спадщину, а також однакові перспективи і виклики сьогодня і в майбутньому", - заявила Федеріка Могеріні.

Експерт CEPS Ерван Фуере зауважує, що західні Балкани вже дуже давно вважаються частиною процесу євроінтеграції. А ось Україну або Молдову "ніколи не розглядали в тій же категорії". "Пріоритетом зараз є Західні Балкани, це ясно. Питання перспективи для інших країн, наприклад України, постане, ймовірно, після вступу країн Західних Балкан", - вважає він.

За словами Фуере, вступ країн регіону в ЄС може мати позитивний ефект і для України, особливо якщо економіка в ЄС і далі буде рости, і Західні Балкани зроблять всі домашні завдання. "Поєднання цих факторів може в підсумку зробити громадську думку в ЄС більш відкритою до потенційного прийому України або Молдови", - говорить Фуере, однак зазначає, що ключовим фактором при цьому все одно є, Україна, якщо  буде успішною в здійсненні реформ.

З ним погоджується і Коріна Стратулат: "Брати на себе зобов'язання розширення в новому напрямку зараз - не найпростіша річ і практично, і політично. Можливо, ЄС повинен набути впевненості в розширенні, успішно завершивши інтеграцію Західних Балкан".

ЄС вчиться на своїх помилках

Лейтмотивом стратегії є мета уникнути помилок, яких ЄС допускав в процесі розширення. Болгарію і Румунію прийняли в 2007 році, коли вони не відповідали на 100 відсотків всім вимогам ЄС. Тому зараз в Брюсселі не втомлюються повторювати, що жодна з країн Західних Балкан не зможе стати членом об'єднання, поки не виконає всі умови цілком. "Повинна бути проведена серйозна робота. Розширення - це не безкоштовний обід", - зазначив Поповський.

У 2013 році Хорватія була готова. Однак у неї була недозволена суперечка щодо кордону зі Словенією. Суперечка, яку не вирішили досі. "ЄС і його держави-члени ніколи не приймуть нову країну, яка не врегулювала свої двосторонні невирішені проблеми або конфлікти", - категорично заявив Хан. А таких проблем на Балканах багато, наприклад суперечка щодо назви Македонії. Найбільша з них стосується Косово, незалежність якого, зокрема, зараз не визнають п'ять країн ЄС. І Сербії, щоб стати членом ЄС, також доведеться врегулювати конфлікт з Косово.

З метою запобігання повторення проблем, як з Польщею і Угорщиною, Єврокомісія хоче, щоб в жовтні запропонувати нові механізми, які б краще гарантували дотримання державами верховенста права. Каріна Стратулат каже, що ЄС робить в цьому плані крок в правильному напрямку, хоча "завжди є простір зробити більше і краще".

Процес вступу Західних Балкан швидким не буде. У стратегії йдеться про 2025 рік. Це час не є ні гарантією, ні дедлайном, а лише орієнтовною датою, до якої Чорногорія і Сербія "можуть потенційно бути готовими до членства".

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com