Суперечлива імміграція в Європі: більше грошей, більше біженців

Імміграція - складна тема для багатьох лібертаріанців. Якщо і є якась проблема, яка викликала б найбільше суперечок в лібертаріанських колах, то це питання обмеження прав людини на пересування.

Караван мігрантів, який спонсорував Сорос, - це прихований політичний трюк, мета якого полягає в тому, щоб розпалити невтомну жадібність глобалістів, використовуючи марксистський аргумент заздрості, щоб підтримати симпатію до тих, хто брав участь в марші мігрантів, щоб повернути те, що нібито було вкрадено злими американськими імперіалістами.

Сумна правда полягає в тому, що частково ця риторика вірна. Саме тому відкриті кордони несумісні зі світом, в якому ми живемо сьогодні. Тому що як держава війни, так і держава загального добробуту штучно збільшують кількість мігрантів і підвищують попит на субсидії для цих мігрантів, особливо в США, де ці мігранти переважною більшістю голосів голосують за партію, яка буде їх субсидувати.

Це явно не вписується в принципи, згідно з якими мирні люди повинні вільно переміщатися через довільні політичні кордони. Ці штучні політичні кордони створюються за рахунок використання приватної власності громадян, які перебувають в підпорядкуванні уряду. Якщо у кого і є претензія щодо майна, експропрійованого цим урядом, то це у самих платників податків, а не у тих, хто йде через Мексику в пошуках подачок.

Американські ЗМІ з новою силою обговорюють політику Дональда Трампа щодо біженців. До кордонів США з Центральної Америки рухається величезний потік біженців. Що може зробити глава Білого дому щодо багатотисячної колони людей?

Таким чином, сьогодні міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні підкреслює, наскільки божевільним є все це питання про імміграцію, оголосивши, що він скорочує допомогу для мігрантів з 35 євро в день до 19 євро. Це майже $ 1200 на місяць.

Італія під керівництвом призначеного ЄС прем'єр-міністра і уряду роздавала близько 1 млрд євро на рік мігрантам на тлі заходів жорсткої економії і величезного  боргового навантаження через погану системи управління фінансами.

Однак відкриті кордони несумісні з державною власністю в питаннях оборони, оскільки держава, відкриваючи дороги, впускає людей, поведінка яких явно не відповідає нормам цієї країни, а у вас немає способу безпосередньо боротися з цим. Особливо це несумісно з суспільною власністю.

Фактично політична система працює настільки неправильно, що заохочує таку поведінку, щоб вона відповідала інтересам багатих за рахунок інтересів середнього класу. Так було і в Європі, і в США. Економічних мігрантів використовують в якості політичних футбольних м'ячів. А тих, хто виступає проти цього скасування основних прав власності корінних громадян, називають расистами, популістами і нацистами.

Таким чином, Сальвіні пішов на цей блискучий політичний крок, підкресливши цю божевільну практику, в рамках якої людям платять за те, щоб вони приїхали і їх субсидували місцеві італійці. Напевно до сьогоднішнього дня мало хто з італійців знав, що Італія платить цим людям 35 євро в день. Скоротивши виплати, Сальвіні лише звернув увагу на цю практику, але не припинив її, що дасть можливість виборцям обурюватися і далі.

Також він ставить своїх партнерів по коаліції в партії "Рух п'яти зірок" і решту італійської політичної еліти і ЗМІ в положення, при якому вони будуть захищати практику нелегальної імміграції, якій обурюються 60% італійців.

Він може це зробити, тому що лідирує в опитуваннях. Будь-яка незгода з його партнером по коаліції ставить їх на шлях до дострокових виборів і скасування умов коаліції. Сальвіні це знає, тому він може і далі наполягати на цьому питанні, тому що це популярно і це те, що потрібно робити.

Рішення проблеми імміграції лежить в основі суспільних відносин до уряду. Чим більше влади уряд застосовує, щоб залучити приватну власність і приватне виробництво в сфері оборони, тим більше потрібно контролювати кордони через порочні стимули, які створює сама держава.

Як і у випадку з більшістю політичних проблем, рішення полягає в тому, щоб залишити добробут спільноти в руках цієї спільноти, щоб вона вільно приймала різні рішення. А лібертарно лівим, які вважають, що найбільш ефективний спосіб досягти цієї мети - це зруйнувати країну, наповнити її економічними мігрантами, хочеться дати пораду: спробуйте реалізувати це у себе в країні. Тому що це не відбувається в моїй країні.