Воєнний стан в Україні - гібридна відповідь на гібридну війну Росії

Запровадження воєнного стану на території України на п'ятому році збройного протистояння з Росією багатьом здавалося нелогічним і маніпулятивним. Пропозиція президента ввести особливий правовий режим по всій Україні на 60 днів, заснована на рішенні Ради національної безпеки і оборони (РНБО), оцінювалася і як спосіб перенести президентські вибори з кінця березня 2019 року, і як можливість вдатися до обмеження громадян в ряді їх конституційних прав .

Тому в українському парламенті, який за кілька годин обговорення президентського указу з таким змістом не міг дійти згоди про введення воєнного стану, можна було побачити зріз майже всіх суспільних настроїв в країні. Порошенко в результаті довелося змінити вихідні умови і врешті-решт погодитися на введення воєнного стану строком на 30 днів і тільки в десяти областях, що межують з Росією і Придністров'ям. Також Порошенко пообіцяв, що вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року - що Верховна Рада відразу і затвердила постановою.

Гібридна відповідь на гібридну загрозу

Експерти називають це рішення своєчасним компромісом. "Це компроміс, який був потрібен. З одного боку, він дає можливість вжити заходів, передбачених умовами воєнного стану, для посилення обороноздатності і усунення реально нарощуваних загроз. З іншого боку, цей компроміс не дозволяє звинувачувати Україну в згортанні з демократичного шляху", - прокоментував DW заступник директора по аналітичній роботі Центру Разумкова Юрій Якименко.

За його словами, незважаючи на реальність загрози військового вторгнення, в українському суспільстві дійсно мають місце побоювання щодо втрати конституційних прав і свобод, які українці відстоювали п'ять років тому на Майдані, - свободи вибору, свободи пересування, свободи слова. І цей "гібридний" воєнний стан став належною відповіддю України на гібридну війну Росії.

"Це сильна відповідь Росії, яка сподівалася на внутрішню дестабілізацію через відстрочку виборів. Але гібридний військовий стан зі збереженням розвитку демократичних процесів і гарантування прав і свобод громадян навіть в умовах воєнного часу, має додати України в її позиціях на міжнародній арені", - вважає Якименко.

Експеримент на місяць

Однак чи допоможе такий гібридний військовий стан протягом місяця посилити обороноздатність країни і убезпечитися від військового вторгнення? Адже ні в рішенні РНБО, ні в указі президента, ні в законі про затвердження указу президента не вказано алгоритм, як саме буде застосовуватися військовий стан в певних областях. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що часткове введення воєнного стану в обмежених часових рамках є своєрідним експериментом. "Це експериментальний варіант відпрацювання ймовірного вторгнення Росії. Адже події в Азові показали, що Росія шукає привід "тицьнути ножем "в Україні. Тому протягом наступного місяця ми повинні реорганізувати систему нацоборони. Як це робити, прописано в таємному пункті 12 указу президента", - зазначає Гончар.

Експерт припускає, що в прикордонних областях, які мають вихід до моря, будуть посилені повноваженя Служби безпеки України розгортанням територіальних сил оборони. Також, на його думку, буде відпрацьована логістична доставка зброї, сил і забезпечення на випадок воєнної загрози в тих чи інших регіонах і буде протестований механізм управління військовими адміністраціями в регіонах, де така загроза є найімовірнішою.

Зате, як будуть діяти в умовах воєнного стану об'єкти соціально-економічної інфраструктури, як буде працювати банківська система, чи буде передбачений спеціальний режим в'їзду-виїзду з областей, де введено воєнний стан, в документах не вказується. Є лише окремі роз'яснення профільних міністерств без прописаного точного порядку в урядових документах, відзначають експерти. "Воєнний стан в Україні вводиться вперше, тому зараз напрацьовується алгоритм", - зазначає Гончар.

Що чекає регіони в умовах воєнного стану?

Віце-прем'єр-міністр-соціальної політики Павло Розенко заявив, що введення в окремих регіонах України воєнного стану жодним чином не вплине на виплату пенсій, заробітних плат та соціальних платежів. У свою чергу, в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун повідомила, що доступ цивільного населення до медичних установ і правила отримання медичної допомоги на час воєнного стану залишаються незмінними. А голова Національного банку України Яків Смолій запевнив, що рішення про введення воєнного стану не вплине на роботу банківської системи.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що в десяти регіонах, в яких введено воєнний стан, буде посилено охорону і оборону вокзалів, залізничних станцій, аеропортів, портів та інших об'єктів інфраструктури. Також вводиться особливий режим роботи залізничного транспорту. Він передбачає забезпечення пропускної здатності залізничної мережі і відповідного рухомого складу для потреб оборони в основних напрямках, визначених генеральним штабом збройних сил.

Аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач вважає, що за час воєнного стану українська влада повинна встановити контроль над об'єктами енергетичної інфраструктури, оскільки вони є "слабким місцем". "Держава повинна встановити в цих регіонах прямий контроль над енергетикою, ТЕЦ, над підприємствами вугільної галузі, облгазами і тими секторами економіки, які зараз контролюються українським олігархатом, що працює в інтересах Росії. Звичайно, цьому буде надаватися шалений опір", - припускає Володимир Горбач . На його думку, хоча і коротке, але введене військове становище в областях допоможе Україні більш оперативно і дієво протидіяти російській агентурі в регіонах, що межують з Росією і Придністров'ям.