Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Вмираючі вуглецеві зірки — джерело матеріалу для наших ДНК?

Своїм життям ми зобов'язані зіркам. Всі матеріали, з яких зроблена Земля і ми самі — це, насправді, зоряний матеріал. Але дослідники з Національної лабораторії ім.Лоуренса в Берклі і Гавайського університету вирішили перевірити ще одну теорію. А що якщо самі нуклеїнові кислоти, тобто матеріал з наших ДНК і РНК, теж мають зоряне походження?

У «Астрофізичному журналі» (The Astrophysical Journal) опубліковані результати експерименту, які вперше доводять, що навколозірковий простір біля вмираючих вуглецевих зірок є ідеальним місцем для створення біологічних азотовмісних молекул, пише Forbes.

Група вчених відтворила умови, які існують в навколозірковому просторі і які можуть забезпечити достатньо енергії для такого процесу.

В рамках експерименту дослідники накачали посудину, нагріту до 700°K, сумішшю ацетилену (С2Н2) і азотно-вуглецевого газу. Потім посудину опромінили радіацією від Advanced Light Source (ALS) в лабораторії Берклі. В результаті утворилися складні азотовмісні кільцеві молекули хінолін і ізохінолін.

Тепер вчені впевнені, що поблизу вуглецевих зірок можливе формування цих ключових органічних сполук. Згодом вони можуть виштовхувати в міжзоряний простір і подорожувати під впливом зоряних вітрів.

На жаль, визначити наявність цих органічних молекул в космосі дуже важко, тому що молекули мають складну структуру. Майже неможливо детектувати їх засобами радіоастрономії. Єдина альтернатива — зондування комет і метеоритів.

Теоретично, якщо такі молекули колись утворилися в найближчих зоряних системах, то вони могли потрапити до нас на Землю. Вчені вважають, що нуклеїнові кислоти з міжзоряного простору могли потрапити в тіла метеоритів і пережити космічну подорож.

Таким чином, отримано ще одне непряме Свідоцтво космічного походження ДНК і РНК. Тим часом, поки що основною науковою теорією є формування нуклеїнових кислот в земному океані.

Автори наукової роботи вважають, що формування гліцерину в океані малоймовірно, оскільки цей процес вимагає дотримання ряду умов. Він не може йти при низькій або високій кислотності, а також в присутності солей кальцію або магнію, які, нехай у малій концентрації, але були на Землі. У той же час колишні експерименти переконливо довели, що прекурсори як гліцерин та інші амінокислоти легко могли сформуватися в міжзоряних льодах.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com