Що таке ліберальний соціалізм і чи можливий він в Україні?

Партія "Слуга Народу" не тільки в турборежимі приймає в парламенті законопроекти, але і з такою ж швидкістю рапортує про зміну ідеології. Сформована тільки після президентських виборів політична сила з травня називала себе Лібертаріанці. Що стоїть за цим словом, експерти і народ розбирали декілька місяців, але вже в листопаді новий керівник політсили заявив, що вектор розвитку буде направлений в сторону соціалізму.

Зміна вивіски

З'їзд "Слуги народу" приніс ряд несподіванок. Найбільшою з них стала зміна економічного курсу. Новообраний глава партії Олександр Корнієнко заявив, що політична сила відмовляється від лібертаріанства і буде шукати нову ідеологічну конструкцію заради єдності членів партії з протилежними поглядами.

За словами політика, ідеологія "Слуги народу" буде містити елементи конкуруючих, а по ряду позицій - протилежних ідеологій: лібералізму, консерватизму і соціалізму.

- Ідеологія у нас Лібертаріанська. Чи буде вона змінюватися? Буде доопрацьовуватися. Тому що Лібертаріанські ідеї не всіма депутатами поки підтримуються. Тобто, потрібно шукати якісь компроміси між ліберальними і соціалістичними поглядами, - розповів Корнієнко.

Цікаво, що після того, як нова влада анонсувала продовження непопулярних реформ - зростання тарифів, зменшення обсягів субсидій, посилення контролю малого бізнесу з боку фіскальних органів - там згадали про те, що треба дбати про простого  українця.

- У нас людиноцентризм, - заявив Корнієнко. - Зараз, якщо дивитися на наші рішення, ми рухаємося до народовладдя, в сторону збільшення можливостей для людей. Але є і консервативні моменти, пов'язані з тим, що побудувати в Україні лібералізм відразу важко.

Запит на ребрендинг і відсутність ідеології

Як кажуть експерти, така швидка зміна вивіски в "Слузі народу" викликана тим, що ліберальна ідея не прижилася ні серед виборців, ні серед самих політиків.

- Те, що називали лібералізмом в "Слузі народу", я б назвав лібералізмом мізантропів, - говорить експерт в Growford Institute Олексій Кущ. - Ліберальна ідея добре продається в період виборів. Її позитивно сприймає як електорат, так і інвестор. Можна обіцяти зниження податків на тлі зростання зарплат і пенсій, зниження тарифів і зменшення держрегулювання. Але після виборів виявляється, що виконати всі обіцянки одночасно не виходить. Так було з кабміном Яценюка, потім з урядом Гройсмана. Для простих людей це виглядає так - після призначення нові міністри з кам'яними обличчями пояснюють народу, чому той повинен жити гірше. Починалися непопулярні реформи і тільки через півтора-два роки робили якісь послаблення для простих людей.

За словами експерта, це виглядає як помах маятника, коли в одному положенні народу доводиться затягувати паски, а в протилежному уряд шукає, чим задобрити електорат.

- Але такий тривалий період характерний для партій, які мають хоч якусь ідеологію, - каже Кущ. - У "Слуги народу" ж спостерігається смисловий вакуум. Тому відбувається кліпова зміна доктрини. Ситуація нагадує невмілого художника, який весь час намагається використати нові стилі - від авангарду і кубізму до класицизму і реалізму. Однак отриманий результат його не влаштовує з тієї причини, що він ще не вміє малювати.

Згоден з ним і економіст Данило Монін, який говорить, що не бачить чіткої ідеології у "Слуги народу".

- Спочатку ідеологія робилася під лідера, який декларував податок на виведений капітал, говорив, що податки повинні бути простими і зрозумілими, - пояснює Монін. - Але реальність показала, що міняти економічні відносини партія влади не має наміру. Зміна соціальних відносин відкладена на 2023 рік, і це говорить про те, що точно нічого в цій сфері проведено не буде.

За словами економіста, відсутність чіткого плану буде штовхати рейтинг політсили вниз.

- Ми не побачили ні плану на 100 днів, ні цілей на рік, - каже Монін. - Державна програма - це набір гасел, яким місце на бігбордах. А бюджет-2020 демонструє, що прискорення економічного зростання не входить в цілі уряду. Тому перехід до соціалізму - це просто логічний крок. Так що тепер тільки питання часу, коли рейтинг партії влади і президента піде різко вниз. Бо, якщо декларувати реальні реформи, а по факту не міняти ні економічні, ні соціальні відносини, то вийде шлях Порошенко, з таким же сумним результатом.

Що таке ліберальний соціалізм

Незважаючи на скепсис експертів, саме поняття "ліберальний соціалізм прижилося в світовій економіці і його можна спостерігати в ряді успішних європейських країн.

Ця модель працює в Швейцарії, Німеччині та Австрії, - пояснює Олексій Кущ. - Суть її в тому, що держава не втручається у підприємницьку діяльність, а бізнес, в свою чергу, бере на себе високий рівень соціальної відповідальності. У цій економічній моделі держава є арбітром, який виступає на стороні найманого працівника. При цьому дохід в такому суспільстві перерозподіляється по медіанному принципу.

Однак те, що відбувається у нас, порівнювати з європейським ліберальним соціалізмом неможливо.

- У нас все з точністю до навпаки, - резюмує КУЩ. - Ліберальний соціалізм від "Слуги народу" буде так само далекий від європейського, як морська свинка - від моря. Ми бачимо, що нинішня влада захищає інтереси фінансово-промислових груп зі зниженою соціальною відповідальністю. ФПГ намагаються платити мінімум податків, а держава зменшує свою роль в умовах створення природних монополій. У такій ситуації ми отримуємо ліберальну монополію.

За словами експерта, зараз відбувається посилення регулювання в малому і середньому бізнесі. Новий Трудовий кодекс посилить права роботодавця. Тому від політики ліберального соціалізму нічого, крім назви, в діях партії "Слуга Народу" поки не присутнє.

Лібертаріанці вважають, що держава не повинна втручатися в особисте життя або підприємницьку діяльність, крім як для захисту свободи і власності одних від зазіхань інших. Вони підтримують економічний і культурний лібералізм і виступають проти соціального лібералізму.

Частина лібертаріанців вважає, що для реалізації верховенства закону держава повинна володіти достатньою силою, інші стверджують, що забезпечення законності має здійснюватися громадськими та приватними організаціями. У зовнішній політиці лібертаріанці, як правило, є противниками будь-яких військових агресій.

Сучасні соціал-ліберали набули значний вплив, особливо в Скандинавії, де ряд затяжних економічних спадів загострили  питання соціального захисту - безробіття, пенсії, інфляція. Для вирішення цих проблем соціал-демократи постійно збільшували податки і державний сектор в економіці. Разом з тим, багато десятиліть наполегливої боротьби за владу між право- і ліволіберальними силами привели до ефективних законів і прозорим урядам, які надійно захищають громадянські права людей і власність підприємців.

Спроби відвести країну занадто далеко в бік соціалізму приводили соціал-демократів до втрати влади і подальшої лібералізації. Тому сьогодні в країнах Скандинавії ціни не регулюються (навіть на державних підприємствах, за винятком монополій), банки приватні, відсутні перешкоди для торгівлі, в тому числі міжнародної. Таке поєднання ліберальної і соціальної політики привело до реалізації ліберально-демократичної політичної системи з високим рівнем соціального захисту.