Ліки від печії можуть бути небезпечні

Інгібітори протонного насоса / протонної помпи (ІСН / ІПП) включають такі ліки, як Омепразол, Омез, Лансопразол, Ланзоптол, ланзап, Езомепразол, Пантопразол і ін. Нове дослідження показало, що люди, які брали ці препарати, мали на 80% більшу ймовірність розвитку гострого гастроентериту.

Колись ці ліки вважалися повністю безпечними, проте більш пізні дослідження все частіше показують, що упущені деякі побічні ефекти.

«Головна проблема в тому, що багато людей підсаджуються на ІСН без особливої необхідності, наприклад, приймаючи їх просто від печії, і вживають протягом дуже тривалих термінів, найчастіше довічно. Безпека протягом таких тривалих періодів раніше не перевірялася.  ІСН взаємодіють з безліччю ліків і деякі поєднання дуже небажані»- пояснює Міна Тадроус, співавтор дослідження.

Раніше ІСН звинувачували в підвищеному ризику раку шлунка і навіть ранньої смерті. Дослідники з Паризького університету Сорбонни були скромніші і показали, що існує всього лише підвищений ризик гострого гастроентериту. Правда, підвищений значно - на цілих 80%.

Вчені використовували інформацію з французької національної бази даних. Вони вивчили більш 233000 чоловік, які постійно приймають ІСН, і порівняли їх з майже 627000 людей аналогічного віку, які не брали ці ліки.

Дослідники проаналізували зимовий вірусний сезон 2015-2016 рр., і виявили, що люди, які постійно брали ІСН, на 80% частіше хворіли на кишковий грип (вірусний гастроентерит, ротавірусну інфекцію). Кишковий грип - то, що лікарі називають гострим гастроентеритом - зазвичай нетривале захворювання, викликане вірусом. Основні симптоми: сильна блювота, діарея, біль в горлі.

Існує кілька ймовірних причин того, що прийом ІСН підвищує ризик зараження ротовірусом, але найбільш переконливим видається, що через хронічне зниження кислотності ротовіруси (і їх союзники) активніше поширюються в шлунку, оскільки шлункова кислота відіграє значну роль в їх стримуванні.

«Якщо ви зменшуєте рівень кислотності, ви змінюєте кишкову флору [бактерії в кишечнику, відомі як мікробіом], це робить вас більш сприйнятливими до інфекцій», - припускає Міна Тадроус.

У той же час знайшлися і критики дослідження. Наприклад, доктор Арун Свамінат, який є директором програми по запальних захворювань кишечника в лікарні Ленокс Хілл в Нью-Йорку, стверджує, що є всі підстави сумніватися у висновках французького дослідження.

Так, наприклад, французькі вчені вважали, що людина перенесла гострий гастроентерит, якщо вона отримала  рецепт на ліки, які зазвичай використовуються для лікування гострого гастроентериту. Тим часом, ці ліки використовуються і для лікування інших станів.

Ще одна проблема, полягає в тому, що в разі ІСН дослідники також покладалися на наявність рецептів у пацієнта. Але у Франції можна купити ці препарати і без рецепта. Тому не факт, що ті, хто, на думку дослідників, не приймав ІСН, і справді не брали ці препарати.

Самі ж дослідники говорять про те, що в будь-якому випадку є сенс переглянути необхідність прийому ІСН. При серйозних захворюваннях (стравохід Барретта, ідіопатична хронічна виразка, важко контрольована гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром Золлінгера-Еллісона та ін.), видше за все, користь від прийому ІСН переважує ризики. Але в інших випадках (наприклад, при боротьбі зі звичайною печією), більш доречно зміна споживаних продуктів і режиму прийому їжі.