Гуру економіки, або провали і досягнення прем'єра Гончарука

За що експерти лають і хвалять главу Кабміну

Після публікації "прослушки" наради економічного блоку уряду і топів НБУ, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук написав заяву про відставку і передав його до Офісу президента. Експерти не вірять, що Зеленський звільнить главу уряду і його команду.

Витримавши паузу після оприлюднення записів, прем'єр таки подав у відставку. Про це Олексій Гончарук написав на своїй сторінці в Facebook. При цьому глава уряду не забув похвалити себе і свою команду.

"За цей короткий проміжок часу нам багато чого вдалося. На різних фронтах ми:

1. Підготували нашу газотранспортну систему до переходу на європейські правила, що дозволило підписати новий транзитний договір і знизити платіжки за опалення для більшості українців до 30%.

2. Перезавантажити топ-керівництво органів державної влади.

3. Успішно провели переговори з Міжнародним валютним фондом і досягли домовленості про угоду на робочому рівні.

4. Все це дозволило Україні значно поліпшити свої позиції в міжнародних рейтингах і вдвічі зменшити вартість гривневих позик від  З 18% до 9%. Але найголовніше - ми підготували серйозний фундамент для розвитку країни в 2020-му році: ", - написав прем'єр.

Однак, експерти кажуть, що цей уряд варто не тільки хвалити. Його є за що і посварити.

Відсутність стратегії

Саме відсутність плану по досягненню обіцяного зростання ВВП на рівні 7% в рік і залучення 50 млрд доларів інвестицій і ставлять в провину прем'єру і його команді.

- Президент Володимир Зеленський ставив задачу виходу на зростання ВВП на рівні 10% в рік, і прем'єр Гончарук оголосив про 40% зростання за 5 років, - каже економіст Данило Монін. - Однак на записах, які оприлюднені, чутно, що на нарадах не піднімають питання як прискорити економічне зростання, а щосили обговорюють страхи - як би не впасти до 2-х відсотків і 3% зростання це типа круто.

За прогнозами експертів, економіка зараз зростає за інерцією через приплив грошей в ОВГЗ.

- До цього економіка росла на 2-3% в рік, а тут "поперло" довіру іноземців, і ми отримуємо приплив грошей в ОВГЗ, - каже Монін. - У такій ситуації, навіть при проблемах в промисловості, зростання економіки продовжиться. Але в цьому році підприємства, ймовірно, перестануть збільшувати зарплати. Бо у них високий курс гривні відбирає ресурси. І тоді різниця між інфляцією і зростанням зарплат може стати істотно меншою, а це в підсумку буде впливати на зростання економіки.

Невиконання програми президента

Ще однією претензією до команди прем'єра називають невиконання передвиборних обіцянок Зеленського.

- Прем'єр мав реалізовувати передвиборчу програму президента, - продовжує Данило Монін. - Почитайте програму Зеленського. Де податок на виведений капітал, де нульова декларація, де спрощення правил ведення бізнесу? Замість цього уряд проводить через парламент законопроект 1210, який можна назвати економічним концтабором. Фінансово-економічний блок поводиться так, як ніби Порошенко не йшов. Втім, коли реального плану немає, а як зізнався прем'єр, реального плану у них немає, тільки і залишається, що закручувати гайки по всіх фронтах.

Тарифна політика

Також прем'єр поставив собі в заслуги підписання транзитного договору і реформу "Нафтогазу". Однак він забув про те, що незважаючи на низькі ціни на газ і рекордне зміцнення гривні, тарифи на комуналку практично не змінилися. Незважаючи на всі обіцянки знизити вартість опалення, в багатьох містах в квитанціях - старий тариф на опалення.

- Тарифна політика вражає: на тлі 12-річних мінімумів цін на газ в Європі уряд так і не зміг забезпечити дзеркальне зниження похідних тарифів (тепло, гаряча вода) і встановив  максимально високу сезонну ціну на газ, -говорить економіст Олексій Кущ.

Ревальвація гривні і падіння промислового виробництва

Різке зміцнення гривні на тлі припливу грошей нерезидентів в українські ОВГЗ експерти теж розкритикували. Адже це призводить до падіння промислового виробництва.

- Промвиробництво падає більше шести місяців поспіль (на 7,5% в листопаді), - говорить Олексій Кущ. - Відбувається уповільнення зростання ВВП, гальмування капітальних інвестицій, зниження індексу реальної заробітної плати. І все це на тлі мінімальних прямих іноземних інвестицій в останні роки, дефляційної пастки (падіння цін виробників промислової продукції), недовиконання бюджету. Тут відповідальність Гончарука якраз повна.

За словами експерта, ревальвація або девальвація - це не добре і не погано саме по собі, це частина налаштувань базової економічної моделі.

- При правильному плануванні та ефективній стратегії розвитку гривню можна було зміцнити і до 15-20 грн за долар США, але протягом прогнозованого часового горизонту в кілька років, причому без шкоди для економіки, - говорить Олексій Кущ. - Але таке зміцнення повинно відбуватися на тлі зростання прямих іноземних інвестицій, зростання внутрішнього ринку, а також експортного потенціалу, але не сировинного, а зі зростаючою віддачею від масштабу. Але в 2019-м, курсовий тренд був сформований непродуктивно, спекулятивними факторами. При чому на тлі відсутності структурних реформ, посилення сировинного характеру експорту і поворотних точок світового сировинного циклу "на падіння", що негативно відбилося на показниках гірничо-металургійного комплексу. У цих умовах ревальвація лише посилила проблеми. Звідси висновок: поки курсова та інфляційна політика не стануть вбудованими елементами економічної моделі, що включає в себе показники інвестицій, заощаджень, ліквідності, попиту на гроші з боку реального сектора, а також вартісних комбінацій факторів виробництва (праця, капітал), ми завжди будемо ставати жертвою чужих інтересів, що розкручують  курсову модель в свою сторону.

Є за що хвалити

В першу чергу в актив прем'єру записують зниження вартості запозичень і політику заміщення зовнішніх боргів внутрішніми.

- За минулий рік обсяг боргових зобов'язань в ОВГЗ збільшився лише на 71 млрд 400 млн грн (до 827,379 млрд), - говорить економіст Борис Кушнірук. - Це цілком вписується в заплановані держбюджетом-2019 параметри фінансування за борговими операціями. А ось щодо зовнішніх боргів, мінфін не тільки не збільшив, а взагалі скоротив державні зобов'язання.

За словами Кушнірука, на початок року зовнішній державний борг (без урахування гарантованого державою) в гривневому еквіваленті становив 1 трлн 99 млрд 200 млн грн, а станом на перше грудня - 936 млрд 130 млн.

- Даних за грудень ще немає, але наскільки я знаю, ніяких зовнішніх запозичень в останній місяць 2019 не проводилось, - говорить Кушнірук. - Очевидно, що зменшення зовнішнього держборгу частково пов'язане з курсовим зміцненням гривні. Але навіть в доларовому еквіваленті на початок 2019 го зовнішній держборг становив 39 млрд 699 млн доларів, а на початку грудня - 39 млрд 522 млн доларів.

Експерт каже, що не дивлячись на деяку ризикованість політики продажу ОВГЗ іноземцям, мінфін активно зменшує заборгованість в іноземній валюті, таким чином знижуючи залежність управління державним боргом від курсових чинників. Крім того, йде процес активного поліпшення показника співвідношення держборгу до ВВП, що в свою чергу саме по собі сприяє зниженню ставок за зовнішніми та внутрішніми запозиченнями.