Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Майбутнє малого і середнього бізнесу: кінець всьому або вікно можливостей?

Українську економіку чекає повне перезавантаження: багато втратять все, і будуть змушені починати все з "чистого аркуша".

Одні проблеми ...

Поки коронавірус бушував в Китаї, можна було важливо розмірковувати про те, що криза - це не тільки проблеми і виклики, а й вікно можливостей. Однак останні тижні показали, що "вікон" не видно, зате проблем - вище голови.

Представники малого бізнесу на просторах ФБ один за іншим волають про допомогу. Кондитери і хендмейдери просять покупців замовити "хоч що-небудь", щоб вони могли перечекати кризу і хоч якось звести кінці з кінцями. При цьому обіцяють знижки зараз і програми лояльності на майбутнє. Дієтологи і психологи щосили ведуть короткі безкоштовні "марафони" в надії на те, що потім їх клієнти підпишуться на довгі і платні. Фотографи публікують фотографії та просять допомогти матеріально, тому що їх знімки сьогодні ніхто не купує, а жити якось треба.

"У найближчий місяць тільки в Києві закриється близько 100 ресторанів, кафе і кав'ярень. Але карантин - це тільки початок. Нам доведеться зустрічати новий курс гривні", - дає сумний прогноз директор компанії "Ресторанний консалтинг" Ольга Насонова.

- Проблеми у малого і середнього бізнесу виникли у всьому світі: призупинити діяльність через карантин довелося в більшості країн, - каже аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Як показує практика того ж Китаю, проблеми у бізнесу найчастіше виникають через неможливість платити зарплату своїм працівникам під час простою. Ясна річ, що ті, хто працює дистанційно, здатні пережити поточну кризу, тоді як сфера послуг, ресторани і невеликі рітейлери навряд чи зможуть протягнути кілька місяців. Зараз змінюється сама споживча модель поведінки: люди уникають зайвих витрат і зосереджені на "виживання". І якщо великий бізнес має достатні резерви, щоб пережити ситуацію, то малий і середній - явно немає. Допомоги з боку уряду недостатньо: по суті все, що він зробив, це дозволив пару місяців не платити єдиний соціальний внесок. Необхідно терміново вводити довгострокове пільгове кредитування і повноцінні податкові канікули.

Крім того, продовжує Родлер, важливо докласти всіх зусиль для підтримки гривні. Падіння курсу вигідно тільки великим експортерам, але не малому і середньому бізнесу і населенню. Виплата оренди, кредитів, комунальних платежів - з усім цим зараз виникають проблеми. Іншими словами, щоб зберегти 12% свого ВВП (саме стільки припадає на малий і середній бізнес), чиновникам необхідно повністю фінансувати їх діяльність протягом всього карантину, інакше стягувати податки скоро буде ні з кого.

В очікуванні перезавантаження

Втім, все це тільки початок. За словами Родлера, в разі масових звільнень країні варто очікувати суттєвого падіння споживчої активності населення, що, в свою чергу, призведе до чергового витка скорочень персоналу і витрат.

Економіст Владислав Банків впевнений: нас чекає повне перезавантаження економіки, включаючи малий і середній бізнес. Багато втратять все, і будуть змушені починати з "низького старту". Як і будь-яка криза, це - час нових можливостей, час виникнення нових схем роботи з споживачами. Але велике питання, чи під силу вітчизняному бізнесу скористатися відкритим  "вікном".

- Думаю, що про вікно можливостей кажуть, в основному, ті, хто не виїжджав далі Києва, - зазначив у розмові експерт інституту Growford Олексій Кущ. - Цифровизація і діджіталізація всього і вся - це історія західних країн. коли я чую про діджіталізацію, "держава в смартфоні" і т.д., задаю питання: чи оцінюються технічні умови на двох точках - точці надання адміністративних послуг і точці одержувача, держави і людини? Адже для того, щоб все це запрацювало, технічні можливості державного органу повинні відповідати технічним можливостям сільради. Те ж саме і з цим "вікном можливостей" залучати споживачів через соцмережі: чи є у бізнесу і його клієнтів технічна відповідність?

За словами експерта, український малий бізнес як і раніше націлений, в основному, на фізичний контакт. І справа навіть не в логістиці (у нас своєрідною логістичної системою стала "Нова пошта"), і не в технологічному відставанні, а в нашій ментальності. Величезне число людей не готові до дистанційної взаємодії, і це треба враховувати. Та й взагалі будь-які нововведення і реформи потрібно не сліпо копіювати у інших, а співвідносити зі специфікою економіки своєї країни.

А якщо повернути соцмережі?

Коли в Україні заборонили "Однокласників" і "ВК", це вдарило по малому бізнесу. Багато хто саме в цих соціальних мережах рекламували свої послуги, шукали клієнтів, і їм було потрібно немало сил, щоб переорієнтуватися. Можливо, сьогодні повернення цих соцмереж допомогло б якось налагодити стан справ і розширити комунікації? Тут експерти були одностайні: цей "поїзд" вже пішов.

- В обставинах, що склалися, маркетингові кампанії виглядають безглуздою тратою резервів, особливо для малого і середнього бізнесу, - вважає Сергій Родлер. - До того ж, за довгий час блокування бізнес встиг адаптуватися і переключитися на інші соцмережі - наприклад, той же Instagram. Так що розблокування ВК могла б надати лише незначний позитивний ефект.

ВК і "Однокласники" в Україні вже швидше мертві, ніж живі, погоджується Владислав Банків. І, на думку експерта, убила  їх не тільки заборона, а й велика функціональність FB, Теlеgram і WhatsApp, які зайняли їх місце.

Практика в черговий раз підтверджує: набагато простіше щось заборонити, ніж відновити.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com