Дипломовані фахівці і люди "з корочкою": чому Україні не потрібні ні ті, ні інші

Провчившись чотири-п'ять років, випускники вузів відмовляються працювати за копійки, а високі заробітки їм не пропонують.

Диплом - не гарантія роботи

Експерти в черговий раз проаналізували ситуацію на українському ринку праці і з'ясували: приблизно половина всіх безробітних - це люди з вищою освітою. Тобто можна зробити висновок про те, що при пошуку роботи в нашій країні вища освіта конкурентною перевагою, очевидно, не є.

При цьому соціологи уточнюють: проблема не в тому, що не можна знайти якусь роботу, а в тому, що більшість вакансій низькооплачувані. Фахівці відмовляються від таких вакансій, а роботу з більш високим заробітком не знаходять.

- Сучасний світ живе трохи іншими категоріями, а не просто за формулою "є корочка - буде робота", - зазначив аналітик" Центру біржових технологій "Максим Орищак. - Взявши для прикладу не кризову, а" ідеальну "картину світу, коли компанія набирає співробітників, ми побачимо, що на певні вакансії диплом не потрібен: в сектор послуг потрібні садівники і прибиральниці, в магазини - продавці.

Диплом проти досвіду

Якщо для експерименту пройти 20-30 співбесід по одному напрямку, то стане зрозуміло, що для прийому на роботу важливо не вища освіта навіть за фахом і не кількість вищих освіт, а досвід роботи, каже Орищак. Правда, тут є одне "але": на співбесіду ще потрібно потрапити, а ось тут відбір йде в тому числі і за фактом наявності вищої освіти.

- Для того щоб зрозуміти причину такого відсіву, потрібно спробувати стати на місце людини, що набирає персонал, - продовжує експерт. - Ви здивуєтеся, які кадри намагаються отримати посаду і оклад. Йдуть не за кар'єрою, не за розвитком особистості, а просто тому, що "читав в інтернеті про те, що у вас тут зарплати високі". Тому досвід, звичайно, важливий. Кожен роботодавець хоче, щоб до нього прийшли люди, які готові полегшити процеси руху бізнесу, а не стати "дитинкою", яку  потрібно виховувати, підштовхувати, мотивувати і вмовляти на звершення. Потрібно хотіти працювати і прийти на вакансію з розумінням, що необхідно довести свою потрібність. Як тільки роботодавець розуміє, що цей здобувач, як гвинтик процесу, буде працювати практично без збоїв (з поправкою, наприклад, на стан здоров'я), кандидат впевнено сяде на своє робоче місце.

Директор агентства Assis-HR Анна БЕЗАН погоджується: випускники вузів без досвіду роботи дійсно нікому не потрібні. Тому експерт дає пораду всім студентам і абітурієнтам: поки вчаться - підробляти за фахом, йдіть на мінімально оплачувані або навіть безкоштовні стажування.

До речі, з цим сьогодні проблем немає. Найбажанішими претендентами на українському ринку праці зараз є здобувачі з досвідом роботи від 1 до 3 років, на другому місці - студенти і молоді фахівці. Правда, експерти радять не спокушатися, уявляючи, що роботодавці шукають молодь, щоб "виховувати і ростити собі гідну зміну". Все набагато прозаїчніше: молоді люди без досвіду роботи готові працювати практично за копійки, а студенти - і зовсім безкоштовно просто за сходинку в резюме про досвід роботи.

Велика різниця

Але повернемося до безробітних випускників вузів. Експерти закликають не обговорювати їх "скопом", а розділити на дві категорії - дипломованих фахівців (які дійсно отримали знання та диплом є офіційним сертифікатом цих знань) і просто людей з дипломами (ці практично не вчаться, їх мета - "корочка").

На жаль, констатують експерти, представників другої категорії стає все більше - це вже стало тенденцією останніх років. А як це змінити - ніхто не знає.

- На ринку вищої освіти є попит (випускники, як і раніше при гарячій підтримці батьків хочуть вступити до вузів), є пропозиція (вузи готові вчити всьому і всіх, особливо на контракті), і щоб тут щось змінити, треба міняти систему, - говорить економіст Андрій Мартинюк. - Можна було б сказати, що така політика негативно позначається на ринку праці, оскільки українські університети випускають потенційних безробітних, але у нас є й інші проблеми. По-перше, це масове безробіття, і без роботи у нас сидять представники всіх професій, в тому числі і досить затребуваних. Скільки б в уряді не говорили про створення робочих місць, все це - порожній звук: українська економіка вже давно ніяких нових робочих місць не створює. По-друге, трудова бідність: відмінна риса українського ринку праці полягає в тому, що у нас ледь зводять кінці з кінцями навіть ті, хто працюють.

Є і ще один момент, який підштовхує до того, щоб "людей з дипломами" ставало більше. Справа в тому, що багато українських роботодавці не дивляться, що написано в дипломі, а просто фіксують, що він є. Через катастрофічне падіння якості української освіти ейчарам часто байдуже, на кого ви вчилися.

- Зараз дійсно на те, що написано в дипломі, дивляться не так вже й часто - більше цікавить його наявність, - зазначив директор по країнах Східної Європи компанії World Staff Віталій Михайлов. - У вимогах до більшості вакансій вказано просто "вищу освіту". Логіка роботодавця проста: якщо людина 4-5 років чомусь вчилася, то він адекватна, більш-менш освічений, з певним інтелектом і здатністю до навчання. На більше роботодавець і не розраховує.

- Вища освіта - це не тільки про необхідні знання для роботи і "корочку", - погоджується Орищак. - Вища освіта є певним фільтром, що людина проходила процеси, завдяки яким у нього виховуються навички витримки, посидючості, цілеспрямованості, готовності працювати в колективі і т.д.

А Анна БЕЗАН додає: незважаючи на низький рівень української освіти, все ж в процесі його отримання молоді люди соціалізуються,  вчаться спілкуватися, шукати інформацію і т.д.

Словом, навіть якщо випускник вузу не працює за отриманою спеціальністю, у нього все ж таки більше шансів заробити, оскільки з двох кандидатів з однаковим досвідом роботодавець вибере того, у кого за плечима є вуз. Освічені люди адекватніше реагують на зміни, краще орієнтуються в багатьох питаннях, легше адаптуються до нових умов, вони вміють аналізувати і систематизувати. Зрозуміло, роботодавець при інших рівних умовах віддасть перевагу такому фахівцю.

Краще бути здоровим і багатим

І тим не менше експерти в один голос говорять про те, що українській освіті потрібно йти від тенденції отримання диплома заради диплома. Правда, поки це питання далекої перспективи - на жаль, в сучасному українському суспільстві "запит на знання" видозмінився в "запит на дипломи". Не виключено, що в майбутньому вища освіта перестане здаватися таким необхідним, як сьогодні, і молоді люди будуть шукати інші шляхи для отримання професії, але що ж робити сьогодні? І якщо абітурієнт не визначився зі своїм покликанням, який варіант для нього буде найкращим - отримати хоч якусь вищу освіту або не отримувати ніякої?

Це дуже складне питання, правильної відповіді на яке, напевно, не існує, вважає Анна БЕЗАН. З одного боку, втратити п'ять років на отримання знань, які потім не знадобляться, все-таки не дуже правильно. З іншого боку, вуз в будь-якому випадку дає певні знання і навички, які зайвими не будуть.

- Як то кажуть, краще бути здоровим і багатим, ніж бідним і хворим, - сміється Андрій Мартинюк. - Тобто, перефразовуючи, можна сказати: краще отримувати "свою" вищу освіту в сфері, в якій плануєш будувати кар'єру. Якщо ж цей варіант з якихось причин не підходить, до проблеми потрібно підходити індивідуально. І перше питання, яке людина повинна собі задати, - чи готова  вона  вчитися? Якщо всі  шкільні роки вона  списувала домашки і тести у однокласників, а результати ЗНО у нього трохи вище мінімуму, та й то завдяки інтуїції, навряд чи варто викидати з життя чотири-п'ять років лише для того, щоб обзавестися "корочкою". Можливо, кращим варіантом буде отримати робітничу професію - будівельника, водія, електрика і т.д. - і приступати до роботи. А потім через пару років можна буде знову повернутися до питання вибору ВНЗ - природно, якщо виникнуть бажання і необхідність.

"Якщо ти такий розумний, чому такий бідний?"

Багато хто думає, що цей вислів з'явилося в 90-е, коли вчорашні відмінники торгували на ринках копійчаним ширвжитком, а їхні однокласники, не вистачає в школі з неба зірок, ставали успішними бізнесменами.

Однак люди з гарною пам'яттю стверджують, що це питання виникло набагато раніше. Причому, що цікаво, воно  аж ніяк не риторичне, і відповідь на нього існує.

Справа в тому, пояснюють психологи, що для того, щоб домогтися успіху в ті ж 90-ті, потрібно було володіти цілим набором якостей, в число яких, крім певного складу розуму, входили зневага до моралі, моральності, здатність переступити через принципи. Тоді так звані "нові росіяни", у яких нахабства і безпринципності було в надлишку, відтіснили на узбіччя життя більш інтелігентних людей, які були свято впевнені в тому, що "не все продається і не все купується".

Але, звичайно, не все так однозначно, і кожному з нас зустрічалися як "бідні і дурні", так і "багаті і розумні". Просто фраза виявилася яскравою і прижилася, хоча дійсність вона відображає далеко не завжди.