Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Хто керує людиною?

На цю тему розмірковує керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

Людиною в усі часи керував страх. Страх не має бути  на висоті, страх є  чимось обділеним, страх за своє життя, страх перед хворобами, страх різних втрат. Людина абсолютно переможена страхом. І в цьому стані  переможеною  вона  вже перестає бути людиною. Прибрати страх із серця - і будь-яка людина тут же стає християнином. Тільки страх закриває від нас Христа. Будь-який страх - це рабство, а Христос - свобода.

Історія неодноразово підтверджує цю аксіому. Коли на Нюрнберзькому процесі одного з вождів нацистської Німеччини Германа Герінга запитали: "Як ви змусили німецький народ прийняти все це?" - він відповів, що це було зовсім не важко, тому що це не пов'язано з нацизмом, а пов'язано з природою людини. Це можна зробити при будь-якому режимі: нацистському, комуністичному, соціалістичному, монархічному та навіть в умовах демократії. Це - називається страхом. Щоб поневолити людей, потрібно їх налякати. І якщо буде знайдено спосіб, як налякати людей, вони будуть робити все те, що вам потрібно.

Сьогодні з усіх боків чути погрози і залякування. Нас лякають економічною кризою, карантином, війною, розрухою. Але чому ми повинні боятися? Страх вбиває життя, усе прекрасне, живе і творче.

Різні лиха супроводжують людину постійно після гріхопадіння. Нічого нового немає під сонцем. Кругообіг повторюваних подій внаслідок людських пристрастей.

Ніхто нам не обіцяв, що буде на землі краще. Навпаки, всі пророцтва говорять про те, що буде гірше і гірше. Світ лежить у злі, і все рухається до Страшного Суду. Краще, ніж в Раю, точно ніколи не буде. Тому плани побудувати рай на землі - безпідставні і безперспективні. А страх безглуздий.

Відведений людині час на землі дано виключно для радості і Богоспілкування. Все інше - відволікаючі речі, другорядні. У кожного з нас зберігається в душі, як тонкий аромат лип або акацій, пам'ять про проблиск райського щастя, завалене важким тягарем життєвого сміття. І страх не дає нам розчистити ці поклади, а тільки додає бруду, обплутуючи і отруюючи і так коротке життя.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com