Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Скорочення Верховної Ради: мандат подорожчає, олігархи порадіють

Експерти розповіли які наслідки можуть настати після урізання Верховної Ради.

Влада підкинула суспільству нову-стару тему для обговорення. 13 січня профільний комітет Верховної Ради прийняв рішення, в якому рекомендував парламенту прийняти в цілому зміни до Конституції України щодо скорочення складу Верховної Ради з 450 до 300 народних депутатів. Передбачається, що вже до кінця лютого це рішення "слуги" зможуть провести через сесійний зал.

Навіщо приймається таке рішення і до яких наслідків воно може призвести.

Політична сторона: чого не зробиш заради рейтингу

Навіщо скорочувати депутатський корпус і чому саме до 300, а не до 250 або взагалі до 136 депутатів (рівній кількості районів в Україні) - чіткого аргументованої відповіді на це питання автор законопроекту не дає. У пояснювальній записці лише сказано - документ поданий з метою оптимізації законодавчого органу країни. А в Зе-команді тільки і змогли відповісти - це передвиборча обіцянка Зеленського. А заодно нагадали під час псевдо-опитування "5 запитань від президента", більшість респондентів підтримали ідею скорочення депутатів. Втім, і на референдумі в 2000-му близько 90% тих, хто проголосував підтримали ініціативу про скорочення на третину депутатського корпусу.

- Цей законопроект - спроба "слуг" качнути свій і президентський рейтинги. Ідея скорочення депутатського корпусу подобається українцям, і на цьому "Слуги народу" мають намір зіграти, - вважає політолог Олексій Якубін.

Але як раніше вже писала "КП в Україні", провідні експерти-конституціоналісти, знайшли мінуси в такому скороченні.

Перше - доступ громадян до депутата ускладниться. Якщо раніше один парламентарій представляв інтереси 100 тисяч громадян, то після нововведення - 120-150 тисяч.

Друге - ускладниться і проходження законопроектів у парламенті. Банально не вистачатиме рук і голів, щоб ретельно в комітетах відпрацювати законодавчі ініціативи.

Третє - олігархам стане простіше управляти головним законодавчим органом країни.

- Є ризики концентрації влади в руках певних груп. Зменшення кількості мандатів при закріпленні пропорційної системи призведе до зменшення рівня політичної конкуренції і, відповідно, посилення впливу окремих груп / партій, які мають достатні обсяги фінансування, - вважає народний депутат Лариса Білозір.

Фінансова: мандат подорожчає в три рази

Прихильники президентського законопроекту в його користь називають економію, мовляв 300 депутатів обійдуться країні значно дешевше, ніж 450! Чи це правда? Давайте прикинемо. На сьогодні робота одного народного депутата обходиться приблизно в 1 мільйон гривень. Тобто, після скорочення депутатського корпусу до 300 осіб, теоретично країна зможе заощадити 150 мільйонів гривень. Скільки доведеться витратити на переобладнання залу пленарних засідань під нову кількість депутатів - питання відкрите. І подібних питань без конкретних фінансових підрахунків - чимало.

Подорожчає і сам депутатський мандат.

- Які проблеми в країні можуть бути вирішені завдяки тому, що потрапити в народні депутати стане в півтора рази дорожче? - іронізує парламентарій Дмитро Гурін.

Експерти прогнозують - після переходу на пропорційну виборчу систему при скороченні депутатів на третину, вартість мандата злетить рази в 2-3. Якщо зараз місце в передвиборчому списку партії можна купити від 500 тисяч доларів, то після нововведень - тарифи виявляться виключно в мільйонах. А потім за класикою жанру, все вкладене в виборчу кампанію, депутат захоче повернути і примножити, тобто залізе в кишені пересічних платників податків, ініціюючи податкові нововведення, рентні платежі, голосуючи за різного роду "схеми" і т.д.

Процедурна: можна оскаржити в Конституційному суді

Внести зміни до Конституції з наскоку не можна. Для цього потрібно три голосування у Верховній Раді і позитивний вердикт Конституційного суду. У нашому випадку хронологія розгляду даного президентського законопроекту була наступною.

+ 29 серпня 2019 року (у перший день роботи Верховної Ради 9 скликання) президент Володимир Зеленський вніс відповідний законопроект. Народні депутати, які ще на той момент працювали в "турборежимі", миттєво прийняли рішення про направлення документа до Конституційного суду для отримання вердикту про відповідність його положень Основного закону країни.

+ В грудні 2019 го КСУ оприлюднив вердикт. Судді визнали, що в цілому законопроект не суперечить 157 і 158 статей Конституції і озвучив ряд застережень, які потрібно врахувати депутатам, перш ніж остаточно його приймати.

+ В лютому 2020 року парламент попередньо схвалив скорочення депутатського корпусу з 450 до 300 осіб і проголосував про перехід на пропорційну виборчу систему (повне скасування мажоритарки).

Трохи пізніше профільний комітет Верховної Ради провів онлайн-засідання, на якому розгорілася дискусія, чи варто приймати законопроект про скорочення парламентаріїв саме в такому вигляді в другому читанні. На ньому представники фракції "Слуга народу" (17 депутатів) висловилися "за", позафракційні і депутати від "Батьківщини" і "Голосу" - утрималися. Категорично проти був лише один чоловік - представник ОТЗЖ, екс-суддя КСУ Василь Німченко.

За його словами, якщо депутати приймуть законопроект без урахування застережень КСУ, то документ потім можна буде оскаржити в Конституційному суді.

Сергій Власенко депутат від "Батьківщини" підтримав колегу:

- Ми за реформування парламенту, але давайте це робити у законний спосіб. Моя пропозиція: відхилити редакцію цього законопроекту, створити Робочу групу для написання нової, з урахуванням рекомендацій Конституційного суду України.

Свої "п'ять копійок" вставив і депутат Олег Макаров від фракції "Голос".

- Там закладені величезні ризики для воюючої країни. У Перехідних положеннях сказано, що після вступу в силу закону, діюча Верховна Рада продовжує працювати до наступних виборів парламенту. А яка це дата: до оголошення виборів? до голосування? До підведення підсумків парламентських виборів або складання присяги новообраними депутатами? Таке нечітке формулювання норм може на певний час поставити під сумнів повноважність діючої Ради до прийняття депутатами нового скликання. А якщо саме в цей період відбудеться якась подія на зовнішній арені або всередині країни, яке вимагає негайної реакції Ради? - вважає Олег Макаров.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com