У ПЦУ нагадали, що купання в ополонці не змиває гріхи

Церковного припису для занурення в воду під час Хрещення немає.

Під час Хрещення українці стали частіше пірнати в ополонку, вважаючи, що це змиває гріхи або взагалі так робили здавна. Прес-служба Православної церкви України (ПЦУ) зазначила, що обидві ці думки - помилкові.

- У нашого народу такі традиції, пов'язаної зі святом Богоявлення, не було. Ні етнографи, ні історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито "традиційних" масових пірнань українців в крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього, - сказано в публікації.

Представники церкви додали, що деякі історики пов'язують такий звичай з північними сусідами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також з поширенням ідей гарту організму як частини здорового способу життя.

- Масові пірнання в воду на свято Богоявлення фактично з'явилися в другій половині 1990-х - початку 2000-х років. Так що цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне походження, - заявили в ПЦУ.

Священнослужителі також відзначили, що абсолютно помилковим є судження про змивання гріхів купанням в крижаній воді.

- Яким чином їх можна "змити"? Хіба сам фізичний акт занурення в освячену воду, без покаяння в гріхах, може привести до їх подолання? Жодного церковного припису для здійснення такого дійства в свято Богоявлення немає, - сказали в ПЦУ.

При цьому церква не забороняє пірнати в зимову воду. Але закликала не брати до уваги купання в ополонці церковною традицією, пов'язаною зі святкуванням Хрещення Господнього.

- Хто робить такий вибір - повинен робити це усвідомлено і відповідально, ретельно зважуючи всі "за" і "проти": стан здоров'я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії, - підкреслили в ПЦУ.

Представники церкви нагадали, що дорога до вічного блаженного життя і порятунку лежить через щире каяття в гріхах, молитві і любові до Бога, допомоги ближнім. А "змити" гріхи може тільки Всевишній.