Мода на "зелену економіку": чи витримає її Україна

Провідні держави світу декларують розвиток екологічно чистої промисловості, але для країн, що розвиваються це може стати додатковим ударом.

Одним з перших документів, які підписав Джо Байден на посаді президента США, став указ про повернення Сполучених Штатів в Паризьку хартія по клімату. Поряд з європейською програмою Green Deal, яка передбачає досягнення нульового сумарного викиду парникових газів і нульового сумарного забруднення навколишнього середовища всього за 29 років, до 2050 року, зрозуміло, в якому напрямку буде розвиватися світова економіка в найближчі десятиліття. Фактично це говорить про те, що екологічна складова, "зелена енергетика" та інші ще не дуже популярні в Україні питання будуть одними з основних на порядку денному в світі, а наші часто застарілі технології можуть стати перешкодою для торгівлі вітчизняних виробників з ЄС.

"Зелені" віяння

Зараз весь світ зайнятий тим, щоб знайти спосіб перемогти пандемію коронавіруса і повернути глобальну економіку на звичні рейки. Але не виключено, що відразу після того, як зараза відійде на другий план, почнеться нова боротьба - за "зелені" технології і безвуглецеву економіку.

До речі, багато аналітиків впевнені, грунтуючись на указі Байдена, що в найближчі роки новий господар Білого дому зробить ставку на "зелену енергетику", при цьому традиційні види видобутку викопного палива можуть постраждати.

 - Чи очікуються величезні дотації та підтримка для поновлюваних джерел енергії, - пояснює "аналітик" Альпарі "Максим Пархоменко. - З його приходом до влади з'явиться дуже великий потенціал для зниження вартості" зеленого "кіловата, очікуються дотація для електротранспорту і зниження його вартості. Податки та санкції для нафтопромисловості будуть збільшуватися. Інвестиції в цю галузь будуть на вкрай низькому рівні, що в майбутньому призведе до зниження обсягів виробництв і зростання ціни на нафту.

У свою чергу, Євросоюз почав реалізацію плану Green Deal, який передбачає зробити Європу вуглецево-нейтральною до 2050 року. Це означає, що всі країни в ЄС скоротять до нуля викиди вуглекислого газу і його аналогів в процесі своєї виробничої діяльності або компенсують ці викиди за рахунок вуглецево-негативних проектів. При цьому в ЄС обіцяють зберегти зростання економіки - незалежно від поновлюваних джерел енергії.

Основний відсоток викидів парникових газів в ЄС припадає на виробництво і споживання енергії. Тому в Європі переходять на альтернативні джерела енергії, закривають вугільні шахти і поступово виводять вугільні електростанції з експлуатації.

Житловий сектор, який споживає близько 40% всієї енергії в ЄС, також очікують зміни. Влада планує мотивувати приватних споживачів і бізнес робити ремонт будівель таким чином, щоб знизити енерговитрати.

Близько чверті всіх викидів CO2 припадає на транспортний сектор. Викиди планується скоротити за рахунок переходу на кліматично нейтральні види палива, будівництва заправок для електрокарів і авто з водневими паливними елементами. В майбутньому планується заборонити продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння.

"Зелені граблі" для України

Україна кілька років тому теж взялася за реалізацію екологічних ініціатив, і був введений так званий "зелений" тариф, який повинен стимулювати інвесторів вкладати кошти в недешеве обладнання, яке буде виробляти електрику за рахунок енергії сонця.

Ідея полягала в тому, щоб потихеньку заміщати традиційні види генерації за допомогою поновлюваних способів, в першу чергу, використовуючи енергію сонця. Але держава встановила такий високий тариф на покупку "зеленої енергії", що займатися нею стали і великі бізнесмени, і прості громадяни - в результаті потужності почали рости занадто високими темпами. Згідно з офіційною статистикою, в 2018 році кількість "зелених" потужностей в Україні зросла в 2,8 рази. А в 2019 році спостерігався "зелений бум". За п'ять років в цю галузь вклали близько 5 мільярдів євро, і за станом на середину минулого року "зелені" потужності в Україні становили 7,1 ГВт.

До цього моменту стало зрозуміло, що плата за дорогу "зелену енергію" для нашої країни дуже висока, і компенсувати інвесторам їх витрати вже нічим. У підсумку, на ринку утворилися величезні борги перед інвесторами, які вклали кошти в "зелену генерацію", а тепер держава розводить руками і каже, що доведеться підвищувати тарифи на електроенергію для населення, щоб збалансувати ринок.

Довго відкладати не стали. Вже з 1 квітня пропонується підвищити тариф на електроенергію для тих, хто споживає понад 300 кВт * год, більш ніж в 2 рази. Детальніше про це читайте тут.

Хто за все заплатить

Хтось скаже, що за можливість жити в екологічно чистих містах потрібно платити. І перебудова глобальної економіки призведе до додаткових витрат для кожного з нас. Подібно до того, як "зелений тариф" призведе до зростання рахунків за електрику для населення, будь-які екологічні ініціативи можуть серйозно вдарити по гаманцю простих громадян.

Ось вам кілька простих прикладів. Уже сьогодні, купуючи автомобіль, потрібно думати про те, чи пустять їх на ньому в Європу - ряд міст вже ввів заборону на в'їзд дизельних авто в центр. Тобто, якщо ви купуєте машину з прицілом на 10-15 років вперед, то потрібно думати про те, щоб це був уже екологічно чистий автомобіль з якоюсь "зеленої" технологією - гібрид, плагін-гібрид або електромобіль. Ці авто на сьогодні стоять ще істотно дорожче за традиційні авто виключно з двигунами внутрішнього згоряння.

Згодом можуть подорожчати авіаквитки. Якщо авіакомпанії будуть закладати в ціну перельоту заходи щодо компенсації викидів СО2, то кожному пасажиру доведеться платити зайві кілька доларів за кожен переліт.

Але найнебезпечніше для нас полягає в тому, що Україна може просто не встигнути виконати всі вимоги ЄС, і наші виробники стануть неконкурентоспроможними на найважливішому для нас ринку збуту.

- Найближчим часом в Євросоюзі планують ввести загороджувальні імпортні мита на продукцію з "карбоновим слідом", - говорить економіст Олексій Кущ. - Тобто вся продукція, яка надходить з інших країн, буде аналізуватися на відповідність принципам "зеленої економіки", в першу чергу - "зеленої енергетики". Ті товари, які виробляються за допомогою "брудних" джерел енергії, підлягають обкладенню додатковим податком за ставкою орієнтовно 5% і більше. Подібні заходи напевно підтримають і інші розвинені країни.

На думку економіста, у країн, що розвиваються, до яких відноситься і Україна, залишилося в розпорядженні всього кілька років для максимального використання свого потенціалу зростання.

- Проблеми планети будуть рятувати за рахунок саме охолодження темпів зростання країн, що розвиваються, - говорить Кущ. - Наприклад, майже вся наша металургія може виявитися неконкурентною на європейському ринку, навіть маючи в активі угоду про ЗВТ. Швидше за все, наша спеціалізація вже визначена. Це агро, але не в різноманітті культур, а виключно в частині вирощування технічних культур, від посівів яких в тій же Європі також планують поступово відмовитися. Європейці хочуть, наскільки це можливо, відмовитися від гербіцидів, які можна буде застосовувати в Україні.

За словами експерта, спеціалізація на технічних культурах в тій же Аргентині привела до занепаду сільського господарства цієї країни. Так що турбота про екологію на світовому рівні може призвести до переділу структур економік різних країн і суттєво змінити життя майбутніх поколінь їхніх громадян.