Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Рік по тому: чому не виріс експорт України після закриття китайських виробництв

Прес-служба Кабінету Міністрів України

Всупереч гучній заяві Тимофія Милованова, спочатку було зрозуміло, що наша країна не зможе забрати виробництва в Піднебесній.

Прогнозувати - не мішки перевертати

Улюблене заняття української влади - це обіцяти і прогнозувати, причому без будь-якої прив'язки до навколишньої дійсності. Ми вже не раз радили міністрам і депутатам нічого не прогнозувати хоча б на найближчу перспективу, оскільки через рік-два спогади ще досить свіжі. І можна легко побачити, як черговий екс-міністр знову плюхнувся в калюжу зі своїми "прогнозами".

Так сталося і з Тимофієм Миловановим, який рік тому, тоді ще будучи міністром економіки, торгівлі і сільського господарства, стверджував: спалах коронавіруса в Китаї відкриває "певні можливості" для України. Мовляв, припинення роботи частини заводів в Піднебесній може дати Україні шанс збільшити експорт своєї продукції.

Незважаючи на райдужні перспективи, очікувані екс-главою Мінекономіки, український експорт в минулому році знизився. За даними Держстату, торгівля товарами в січні-листопаді 2020 го (остання доступна статистика) знизилася на 3,5%, а торгівля послугами за 9 місяців і зовсім обвалилася на 12%.

Справедливості заради треба сказати, що експерти ще тоді розкритикували міністра в пух і прах. Зокрема, економіст Владислав Банків пояснив спеціально для Милованова: будь-яка криза - це удар, в першу чергу, по сировинним економікам на зразок нашої. На світовому ринку ми з Китаєм, скоріше, більше партнери, ніж конкуренти. І будь-які проблеми в Китаї на нас відбиваються негативно.

З колегою повністю погодився економіст Андрій Мартинюк, який також зазначив, що з Китаєм ми "скуті одним ланцюгом": проблеми у них автоматично означають проблеми у нас. І це вже не кажучи про те, що подібні висловлювання досить некоректні по відношенню до Китаю і нагадують "танці на кістках".

А аналітик Олексій Кущ зробив свій прогноз: єдиний "ефект", який отримає Україна, - це падіння світових цін на метал і скорочення свого експорту в Китай.

Україна не могла скористатися ситуацією навіть у теорії

Як показав час, економісти виявилися абсолютно праві: ніякого зростання не сталося. Ми запитали експертів, чи були у нас взагалі ці "експортні можливості"? У чому основна причина падіння експорту - в тому, що в Україні в принципі нічого не можуть "наростити", крім боргів, або це було спочатку неможливо через зовнішні причини? Все ж коли економіки в усьому світі падають, важко комусь щось продати.

За словами Олексія Куща, китайський експорт займає нішу товарів з високим рівнем доданої вартості, китайські компанії інтегровані в глобальні технологічні ланцюжки і активно співпрацюють з системними інвесторами. Тому навіть в теорії ситуацією з Китаєм могли б скористатися лише ті економіки, які створили ефективні "вікна входу" для інвесторів, активували точки зростання і активно застосовують механізми стимулювання нетрадиційного експорту. Україна до них не належить. Ну а практична ситуація, що склалася в 2020-м в зв'язку з коронавірусом, виявилася гірше самих песимістичних очікувань - такого рік тому не міг передбачити ніхто.

- Ситуація, що склалася є наслідком, з одного боку, світової кризи, викликаною пандемією, з іншого - управлінням нової команди, яка спровокувала локальну криза в країні, - вважає Владислав Банків. - Зміна уряду не змогла переламати ситуацію, а лише посилила її. А локальні успіхи, наприклад, металургії, пояснюються торговим протистоянням між Китаєм і Австралією. Інертність уряду і неадекватна оцінка ризиків не дали можливості реалізувати подібний шанс.

При цьому аналітик "ТелеТрейд" Сергій Родлер вважає, що Милованов і сам не вірив у свої прогнози.

- В лютому минулого року Тимофій Милованов журився на тему "проїдання" промисловості країни. За його розрахунками, щоб наздогнати Білорусь, Україна повинна інвестувати в розвиток галузі близько 100 млрд доларів, - нагадує експерт. - Так що навряд чи чиновник дійсно вірив в свої прогнози. Тим більше, що разом з падінням виробництва скоротився і попит на подібні товари: люди втрачали роботу і доходи через кризу, внаслідок чого воліли економити на чому тільки можливо. Крім того, промисловість в Китаї досить швидко відновилася, завдяки чому ВВП країни за підсумками 2020 го зріс на 2,3%, в той час як інші держави зазнавали втрат.

Таким чином, резюмував експерт, можна говорити про комбінації чинників: слабо розвинене виробництво та відсутність попиту на продукцію під час "простою" китайських промисловців.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com