Блокування всього одного гена допоможе схуднути без дієт і фізичних навантажень

Миші, у яких був заблокований єдиний ген, не набирали вагу, навіть харчуючись дуже жирною їжею. Ці досліди дозволяють сподіватися на перемогу людства над ожирінням.

Відкриття описано в науковій статті, опублікованій в журналі EMBO Reports групою на чолі з Девідом Роттером (David Rotter) з Техаського університету.

Людина еволюціонувала в умовах постійної загрози голоду. Ще двісті-триста років тому практично у всіх куточках земної кулі голодна смерть була повсякденним явищем. Тому наш організм постійно штовхає нас з'їсти що-небудь смачненьке (адже зараз воно є, а потім не буде!) І відчайдушно чинить опір нашим спробам схуднути (це ж запаси на чорний день, як можна їх так легковажно витрачати?).

В умовах надлишку їжі ці "налаштування" грають з людством злий жарт. Наприклад, в США, Великобританії та Австралії приблизно дві третини дорослого населення має надлишкову вагу. А це, як відомо, створює загрозу самих різних захворювань і вкрай рідко дарує бонуси.

Один з основних здорових шляхів боротьби з ожирінням полягає в тому, щоб змусити організм спалювати більше калорій. Як правило, люди вдаються для цього до виснажливих тренувань. Але чи можна змусити організм витрачати більше енергії в стані спокою?

Тут саме час згадати, що у ссавців (в тому числі і людини) є два типи жиру: білий і бурий. З білим жиром знайомі всі: саме з нього складаються неестетичні складки на тілі людей з надмірною вагою. Це "резервний склад" організму: енергія, відкладена в вигляді білого жиру, тіло витрачає вкрай неохоче.

Бурий жир у дорослої людини майже не присутній (зате його багато у немовлят). Основна функція цієї тканини - виробляти тепло (тому тварини, що впадають в зимову сплячку, можуть похвалитися солідними запасами бурого жиру). Іншими словами, калорії, відкладені у вигляді цієї тканини, швидко витрачаються на зігрівання організму.

Як з'ясувала група Роттера, ген RCAN1 "забороняє" перетворення білого жиру в бурий. Цей ген був дуже корисний в умовах голоду, коли з працею накопичені запаси ні в якому разі не можна було без потреби витратити на додаткове тепло. Зате тепер він є однією з причин епідемії ожиріння (як приємно все-таки думати, що справа зовсім не в гамбургерах, а в генах!).

Блокування цього гена у мишей, яких годували надлишково калорійною їжею, допомогло їм оперативно витрачати зайві калорії і не набирати вагу.

"Ми розглядали різні [висококалорійні] дієти з різними періодами часу від восьми тижнів до шести місяців, і в кожному випадку ми бачили поліпшення здоров'я за відсутності [роботи] гена RCAN1", - розповідає співавтор роботи Дем'єн Кітінг (Damien Keating) з Університету Флиндерса в Австралії.

Зрозуміло, ніхто не пропонує змінювати ДНК людини (хоча прецеденти є). Можна придушити синтез білка, за який відповідає "шкідливий" ген, і тим самим фактично зупинити роботу останнього.

    "Ми вже розробили серію препаратів, націлених на білок, який цей ген виробляє, і тепер ми тестуємо їх, щоб визначити, інгібують вони [білок] RCAN1", - зазначає Кітінг.

Надалі автори мають намір перевірити цю методику боротьби з ожирінням на людях і переконатися в її безпеці.