Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

МАСХАДОВА ВБИТО, ОДНАК ПРОБЛЕМА ЗАЛИШИЛАСЯ...

Президент Ічкерії небезпечніший для Володимира Путіна мертвим, аніж живим

      Знищення 8 березня під час спецоперації російськими силовиками невизнаного президента Чечні (а в російській інтерпретації — лідера бойовиків) Аслана Масхадова лише загострило кризу. Хоча, на перший погляд, ця трагічна для Ічкерії подія не активізувала бойових дій у самій республіці й терористичних актів поза її межами.
      Тим часом заява президента Росії Володимира Путіна про те, що знищення лідера чеченського руху опору — велика перемога в чеченській кампанії, може обернутися проти нього самого. І справа навіть не в тому, що ця подія викликала неоднозначну реакцію у світі.
      В офіційну версію про те, що Масхадов загинув під час вибуху в бункері, де переховувався, вірять лише ті, хто, власне, її й висував. Тим паче, що відбулося це в кількох десятках кілометрах від Грозного, в селищі Толстой-Юрт, яке відоме прихильністю мешканців до «федералів». Що більше, за версією заступника прем'єр-міністра Чечні Рамзана Кадирова (сина загиблого внаслідок теракту ще одного чеченського президента Ахмата Кадирова), Аслана Масхадова вбито його ж охоронцем внаслідок необережного поводження зі зброєю.
      За іншою версією, Масхадова захопили в полон люди Кадирова-молодшого (він зажив не дуже доброї слави, проте це не заважає йому мати відносно добрі стосунки з Путіним) і після допиту стратили. Утім, начебто побоюючись кровної помсти, віце-прем'єр Чечні домовився з «федералами», що ті візьмуть на себе «геройство» у цій операції.
      Принаймні російська газета «Московский комсомолец» наводить свідчення про події 8 березня господарки будинку, де начебто переховувався Масхадов, Яхи Юсупової: «Я готувала сніданок. Мій чоловік Муса і наш племінник Ільяс Елісханов, який приїхав до нас напередодні з Аргуна, пили чай, а донька тільки-но прокинулася. Тут звідкись з'явився, великий натовп росіян, їх не можна було порахувати. Вони були всюди: на даху, в будинку, на подвір'ї, в городі, в сараї. Мусу та Ільяса кудись повели, а нас з донькою вивели на заднє подвір'я і наказали сидіти мовчки. У нас недавно корова отелилася, а росіяни почали закидати її сіном. Донька у сльози — а якщо теля задихнеться. Росіяни ж їй кажуть: «Тобі теля шкода. У вас тут Масхадов переховується, а ти за телям плачеш. За собою поплач!» Ось тут ми злякалися по-справжньому. Вибухів було три-чотири. Ми чули, як вони розмовляли по рації. Між собою спілкувалися неголосно, жодних вигуків «Виходь, здавайся!» не було. Коли нас через якийсь час вивели із заднього подвір'я, чоловіка та племінника вже не було. Нас допитали в Горячеводську. Ми чесно сказали, що нічого не знаємо, і нас відпустили. Повернулися ми додому лише за добу, переночувавши у бабусі. На бетонній підлозі, де, як показували по телевізору, лежав Масхадов, не було жодної краплі крові».
      Однак перевірити цю версію вже немає змоги. Будинок, де начебто переховувався Масхадов, російські силовики знищили вщент, мотивуючи тим, що він міг стати місцем паломництва бойовиків. За іншою версією, начебто за свідченнями затриманих бойовиків, у підвалі був потужний керований фугас, що заміновував підхід до архіву покійного президента Чечні. Отож його й підірвали, піклуючись про безпеку людей. Та знову ж таки, твердження російських силовиків надто суперечливі. Недавно з'явилася інформація, підтверджена офіційно, що ФСБ Росії виплатили 10 мільйонів доларів тим, хто повідомив про місцезнаходження Масхадова. Окрім грошової виплати, тих осіб начебто убезпечили від помсти за зраду. То ж усі офіційні версії розсипаються одна за одною як картковий будиночок.
      Та й після смерті Аслана Масхадова російська влада не заспокоїлася. На прохання видати тіло загиблого для поховання його родина отримала категоричну відмову. Мовляв, Масхадов злочинець, тому його поховають як злочинця в безіменній могилі в одній із численних російських «зон». До речі, серед тих, хто вимагав видати тіло Масхадова його родині, була і правозахисна організація «Союз комитетов солдатских матерей России». За словами відповідального секретаря цієї організації Валентини Мельникової, вона отримала електронного листа від вдови, сина й доньки Масхадова, які просять посприяти у видачі тіла. «Навіть якщо Масхадов у розумінні російської влади ворог, все ж його тіло можна було б видати.
      Його знищено, а з мертвими не воюють», — наголосила вона. До цієї вимоги приєдналися представники ще кількох правозахисних організацій.
      На думку експерта Саїда Біцоєва, відмовившись від видачі тіла загиблого, Генпрокуратура Росії намагається зіграти на націонал-патріотичних почуттях: мовляв, ми з терористами не церемонимося. І це  більше схоже на помсту. А поховати Масхадова в невідомій могилі — це лише озлобити чеченську молодь, яка і так перебуває під психологічним і фізичним тиском «федералів». Вона ще раз переконається: жодна людина, потрапивши до рук «федералів», не отримає прощення, то ж залишається один вихід — померти на війні.
      Тепер виникає загроза, що замість очікуваного швидкого закінчення другої чеченської війни після смерті Аслана Масхадова почнеться ескалація конфлікту. Принаймні один з його емісарів Ахмед Закаєв, який нині перебуває у Лондоні (і видачу якого, проте безуспішно, не один рік вимагає Росія), стверджує, що президент Ічкерії мертвим для Володимира Путіна небезпечніший, ніж живим, коли він закликав до мирного діалогу. Ця думка цілком співзвучна з думкою Мовладі Удугова, якого вважають ідеологом ісламістів і близьким до польового командира Шаміля Басаєва. «Вбивши Масхадова, Кремль убив останню ілюзію у тих чеченців, які ще до останнього вірили в так зване міжнародне право... Тепер війна закінчиться лише тоді, коли загрозу з Півночі буде назавжди ліквідовано», — стверджує Удугов.
      ... «Кому война, а кому мать родная» — аж надто промовисте як для цієї ситуації прислів'я. Свого часу Аслан Масхадов оголосив одностороннє перемир'я з 1 лютого до 1 березня. І, за твердженнями російських ЗМІ, чеченці дотримувалися цієї домовленості на всі сто. Хоча влада і намагалася приписати бійцям опору інциденти, у яких завинили самі «федерали»...
      Зрозуміло, малювати з Масхадова ікону не варто — у нього теж було чимало гріхів. Та любителю «мочить террористов в срртире» варто було б більше піклуватися про своїх співгромадян, а не про своє реноме «борця з сепаратизмом». Бо Путін явно програє цю битву, хоч би скільки він говорив про те, що «в Чечні налагоджується мирне життя».


Богдан ДОВНИЧ
За матеріалами
міжнародної преси

Богдан ДОВНИЧ
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com