Культура української землі, а отже, й народу, одвічно хліборобська. Це відомо з часів Буго-Дністровської культури ще вісім тисяч років. Яскравого духовного розвитку українська культура набула в добу Трипільської цивілізації. Хоч би як дослідники називали культури, однак хліборобськими вони були за своєю духовно-господарською суттю. Завдяки цій життєтворчій галузі розвивалися ремесла, культура, різнобічна творчість етносу. Люди одвічно споживали і споживають хліб, що зміцнює їхній Дух і Силу, чим мають завдячувати хліборобам — синам Сонця І Поля. Тому хліборобів завжди називають помічниками Божими. Вони на землі, як і Бог у Світі, піклуються про поступ життя. Хто вирощує хліб, тому Бог іде на поміч.

      Олексій Зарецький — вчений-філолог, один із засновників Центру українсько-польських студій. А ще він гідний син своїх батьків, який усе своє свідоме життя зберігає пам'ять і творчу спадщину художників Алли Горської і Віктора Зарецького. Саме завдяки клопотанням Олексія Вікторовича було організовано посмертні виставки батьків, видано документальну книжку «Алла Горська. Червона тінь калини», а 1996 року на будинку на вулиці Терещенківській, 25, у якому мешкала Алла Горська, було відкрито меморіальну дошку.
      Кажуть, Україна багата на таланти, тому, мабуть, ми, українці, не завжди помічаємо їх. Особливо тих, хто вже відійшов у інші світи. Ось і 80-річчя з дня народження художника Віктора Зарецького, на жаль, цього року широко не відзначали. Якби не публікації сина Олексія у пресі, то ця дата залишилася б і зовсім непоміченою.