ПТАШИНИЙ ГРИП - ХВОРОБА ГЕОПОЛІТИЧНА

Нині, здається, навіть мрійники-утопісти позбу­лися ілюзій щодо спро­можності людей подолати свого лютого ворога і не­відступного супутника — хворобу. Щоб вижити за таких умов, потрібно спо­діватися лише на імунітет, що, на превеликий жаль, нині зазнав нищівного впливу багатьох чинників. А звідси й дедалі серйоз­ніша загроза зникнення людей як одного з найпо­ширеніших видів живих істот. Така перспектива сприймається у суспільстві неоднозначно.

Нині не бракує тих, хто ладен штовхнути людство у прірву. Є й такі, хто праг­не залишити жити на землі якусь привілейова­ну групу людей (відома модель «золотого мільяр­да»), а решту під гучну ри­торику про гуманізм, за­гальнолюдські інтереси та права людини позбавити її права на життя. Останнім часом їхні людожерські плани підступно і по­слідовно втілюються в жит­тя. Серед великого арсе­налу методів і засобів до­сягнення цієї жахливої мети на чільному місці — поширення невиліковних чи виснажливих хвороб і пошестей, різних епідемій і пандемій.

Значна частина таких хвороб має штучне похо­дження. Для розробки цих смертоносних проектів за­лучають висококваліфіко­ваних фахівців, працю яких щедро винагороджують. Зазвичай це робиться у спеціальних лабораторіях за умови дотримання су­ворої таємниці, доступу до якої часто не мають навіть високопосадовці спец­служб держави.

Прикладом цього може бути розроблення вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), який нині набув по­ширення в усьому світі.

Однак впадає в око цікава особливість: найбільше від нього потерпає Афри­канський континент, Південно-Східна Азія і Європа. Ця недуга з'яви­лася в середині XX століття, коли ООН схвалила про­граму деколонізації коло­ніальних і залежних країн у світі. Саме тоді було ство-рено нові міжнародні «філантропічні», політичні й фінансові структури, зок­рема такі, як Римський клуб, Міжнародний валют­ний фонд, Світовий банк та ін. Вони почали втілюва­ти в життя доктрину Ново­го світового устрою, відо­мого ще як ідеологія мон-діалізму. Головна його мета — створення єдиної світової держави на чолі зі світовим урядом. Над кон­цептуальними засадами такого світового ладу пра­цювала так звана Рада міжнародних відносин, яку було створено у США од­разу по закінченні Першої світової війни.

Однією з ключових проблем, якою займалася верхівка Нового світового устрою, було регулювання чисельності населення на різних континентах плане­ти та контроль над ресур­сами забезпечення життя на Землі (харчі, вода, по­вітря, сировина, енергоре­сурси та ін.).

Вірус ВІЛ, що викликає в людей небезпечну і поки що невиліковну хво­робу СНІД, цілком імовір­но, «був покликаний» ви­рішити проблему регу­ляції народонаселення. І спершу — в деколонізо-ваних країнах Африки.

Схоже, численні епі­демії, які охоплювали ту чи іншу республіку колиш­нього СРСР, були не чим іншим, як масовим експе­риментом над населенням радянської імперії. Як при­клад — атомний експери­мент над людьми і тваринами на Тоцькому полі­гоні біля Оренбурга 1954 року, масове захворюван­ня на сибірську виразку в Свердловську (Екатеринбурзі) на початку 80-х років минулого століття, епідемія загадкового гри­пу зі складним запален­ням легенів, що охопила Київ на зламі 1976—1977 років, та ін.

Нині галаслива кампа­нія боротьби з «міжнарод­ним тероризмом» принес­ла США і Росії немалі ба­риші, відсунула проблему приборкання СНІДу на задній план. Великою мірою увагу людей відвер­нули і страшні природні (а може, й штучні?) катаклізми, що охопили Південно-Східну Азію, Південну і Північну Америку. Приро­да ніби нагадує і застері­гає верховодів мондалізму й глобалізму, що вона ніко­му не дозволить збиткува­тися над нею.

Нині у світі активно за­говорили про загрозу пта­шиного грипу. Цікаво, що, згідно з повідомленнями радіостанції «Німецька хвиля», цій недузі більш як сто років. Чому ж тоді пер­ший спалах пташиного грипу (наскільки це правдиво, сказати важко) було зафіксовано на Сході Ки­таю 2003 року? Пригадай­мо, який галас підняли світові засоби масової інформації, особливо у США. Там оголосили ледь не надзвичайний стан, ніби перед початком світової війни. Далі «вірус Н5» було виявлено на Да­лекому Сході Росії. Потім почалася його «тріумфаль­на хода» планетою, і, на­решті, він підійшов упри­тул до кордонів України.

Скрізь, де виявляли цей вірус (справжній чи фіктивний), птаство знищу­вали в найжорстокіший спосіб. Чи є підстави для такої війни проти пташиного світу через підозру чи то загибель кількох ка­чок у гирлі Дунаю? Вод­ночас відомо, що пташи­ний грип не передається від людини до людини. Це викликає занепокоєння і певні підозри, що за цим криється щось інше, а не вдавана тривога за здоро­в'я і життя людей. Можли­во, це не що інше, як бо­ротьба з конкурентами на світових ринках, аби вста­новити повний моно­полізм котрогось із пре­тендентів на світове пану­вання?

На ринку України, як відомо, нині спостерігаєть­ся дефіцит м'ясопродуктів, наслідком чого маємо стрімке зростання цін. Ра­ніше Україна запровадила низку заходів задля захи­сту свого сільгоспринку від неякісних імпортних про­дуктів харчування. Так було з «ніжками Буша» не лише в Україні, а й у Росії та інших країнах. Прига­даймо торгові війни між Америкою і Євросоюзом, спричинені загрозою епі­демії «коров'ячого сказу».

Якщо Україна, піддав­шись світовому психозу, викликаному загрозою пташиного грипу, вдасться до повного знищення свійських птахів, можемо опинитися віч-на-віч із за­грозою гострого дефіциту продуктів харчування. Тоді й полетять і попливуть до нас чужі кури, качки та індики. Президент Украї­ни видав спеціальний указ, аби захистити українців і Україну від пошесті пта­шиного грипу. Однак це не врятує нас від інших небезпек, якщо українство не позбудеться «курячої сліпоти» у політиці — дав­ньої хвороби, страшнішої за СНІД і пташиний грип.

Григорій МУСІЄНКО