Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Георгій Щокін: «ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ МИНУЛИХ І ПРИЙДЕШНІХ ПОКОЛІНЬ МИ ПОВИННІ ЗГУРТУВАТИСЯ Й ПЕРМОГТИ»

Відповіді голови Української Консервативної партії на запитання делегатів регіонального Форуму національно-патріотичних сил

Справжні політичні партії створюються не під вибори. а назавжди

— Вельмишановний пане Щокін, в одному зі своїх виступів Ви сказали, що за УКП — вибори 2011 року…

— Це справді так. Бо нашій партії менше року, тому ми вважали, що потрібен час для кращого ознайомлення виборців з українським консерватизмом. Скоріш за все потужний вихід українських націоналістів-консерваторів на політичну арену країни відбудеться під час парламентських перегонів 2011-го. Перед обличчям минулих і прийдешніх поколінь ми повинні згуртуватися й перемогти.

— Якщо, не дай Боже, Вам не вдасться пройти до парламенту в березні 2006-го, то чи не згасне ваш нинішній передвиборний ентузіазм?

— Ви знаєте, справжні політичні партії створюються не під вибори, а назавжди. І буде в  ній Щокін, Сенченко, Головатий, Яременко, Мусієнко, як нині, чи хтось інший — не має жодного значення для консервативної ідеології та самої партії. Головне, щоб людей, які є носіями національної консервативної ідеї, було якомога більше.

Упродовж п’яти днів УКП хотіли не просто зняти з виборів, а заборонити

— Щиро бажаємо, щоб до 26 березня УКП встигла максимально  наростити свій авторитет в політичному світі, оскільки партія ще дуже молода… Про це я щойно сказав. І ще одне запитання в цій записці із зали: чи шукаєте шляхів об’єднання з ВО «Свобода» та Українською Національною Асамблеєю?

 — Мені вже не раз доводилося відповідати на це запитання. Ми шукали шляхів до об’єднання і були близькі до цього не лише намірами, а й дією. З УНА провели навіть об’єднавчий з’їзд перед складанням партійних списків до ЦВК, але потім це рішення скасували. Тоді було прикро, а зараз, гадаю, те, що сталося саме так — на краще. Бо нас всіх разом просто завалили б на реєстрації в ЦВК, і жодна з партій блоку не взяла б  участі у парламентських виборах-2006. Упродовж  п’яти днів УКП не просто не хотіли реєструвати, а намагалися заборонити. Приблизно те ж саме відбувалося з партією ВО «Свобода» Олега Тягнибока й Українською Національною Асамблеєю.

Я проти вождизму, але — за ідеологію, яка  щонайповніше відповідала б інтересам Українського народу

 — Георгію Васильовичу, як на мене, то Вас ще недостатньо знають в Україні. Та й самі Ви не так часто виступаєте в засобах масової інформації. Ніби уникаєте популярності, до якої так прагнуть чимало інших партійних лідерів…

— По щирості, я зовсім не прагну, щоб мене знали, як кажуть, у всіх містах і селах. Я проти вождизму. Пригадайте: рік тому ми з вами дивилися на Віктора Андрійовича як на вождя і не бачили, що біля нього — червоненки, порошенки, жванії, і в результаті обрали зовсім неукраїнський уряд. Тому не треба, щоб були вожді — необхідна ідеологія, яка  якнайповніше відповідала б інтересам Українського народу.

— Чому в першій десятці Української Консервативної партії немає жінок?

— У своєму виступі я сказав: йде національно-визвольна війна. А на війну жінок, зазвичай, не беруть.

Вибір в України лише один — Український

— Скажіть, будь ласка, чому потреба створення Української Консервативної партії постала тільки перед парламентськими перегонами 2006 року?

— Я чекав чотирнадцять років, що хтось створить таку партію, яка відстоюватиме національні інтереси в парламенті,  зокрема української освіти й науки. А я займався б Академією, писав книжки, спілкувався зі студентами. Але  ж!.. Скажіть, як можна спокійно дивитися на нинішню демографічну ситуацію в країні? Адже щорічно вмирає п’ятсот тисяч моїх співвітчизників. То чого ще чекати — доки  з українців залишиться тільки оця президія?..                             

— Как вы считаете, сможет ли ваша партия доказать, что Украина должна быть Украинской?

— А що тут доводити? Вона і є Українською, і завжди буде саме Українською, а не якоюсь іншою. І вибір її лише один — український.

— Чому національно-патріотичні сили не можуть об’єднатися в єдиний блок?

— Об’єднаємося! І не тільки з УНА й ВО «Свобода». Є патріотичні сили в партії «Батьківщина на чолі з Левком Лук’яненком, є в Народному союзі «Наша Україна», зокрема Конгрес Українських націоналістів, є в деяких інших партіях. І неодмінно треба зробити все, щоб національно-патріотичні сили, прийшовши до парламенту, створили там єдину фракцію.

Ні на «північного сусіда», ні на «дядька Сема» сподіватися не можна

— Одним з пунктів Програми Української Консервативної партії є підтримка позаблокового статусу України та повернення їй статусу ядерної держави.Чим викликане це програмове положення?

— Коли ми здавали ядерну зброю, то нам обіцяли захист Сполучених Штатів Америки та Росії. Щодо Росії, то ви бачили цей «захист» у дії на Тузлі. Бачите, що зараз відбувається з маяками. Ні від США, ні від НАТО особливої допомоги теж не було, й навряд чи від них можна очікувати її в майбутньому. Тому вважаємо, що Україна повинна мати безблоковий статус, не входити в жодні об’єднання, які мають наддержавні структури управління. Досить. Ми з вами вже перебували  в такому об’єднанні під назвою «СРСР» -  і що? Через чотирнадцять років після проголошення незалежності знову йти до якогось тоталітарного об’єднання з наддержавними формами управління? На нашу думку, не варто. Доки існує ядерна енергетика, в Україні є змога відновити ядерний статус. Візьміть Ізраїль, який не має права володіти ядерною зброєю, але володіє. Нині Іран ставить питання про власну ядерну зброю. А чому Україна, яка надавала всім іншим ядерні технології, сама повинна залишитися беззбройною перед таким агресивним світом? Не треба нам цього — будемо захищатися!

Нам ще треба  націоналізувати українського Президента…

— То навіщо було торік мерзнути на Майдані й кричати «Ющенко!», щоб тепер називати його прищавим і нікчемним, як це зробив перед Вашим виступом пан Мусієнко ?

— Гадаю, Григорій Іванович цитував тут якесь неукраїнське видання. Наскільки мені відомо, так  зневажливо нашого президента названо в розмові Коломойского та Юлії Тимошенко, комусь із них і належать ці слова… Вважаю, ми вчинили правильно, обравши Ющенка. Бо нашим завданням було — в жодному разі не залишити у владі Януковича. І якщо ми тепер критикуємо Ющенка, то критикуємо його як свій свого. Це нормально. Головне зараз — націоналізувати українського президента. Він повинен стати українським, а не тим, ким робить його неукраїнське оточення. Тож ми з вами зробили все правильно, ми не помилилися. Просто треба рухатися далі, постійно й неухильно націоналізовувати  українську владу.

— Ваш прогноз щодо того, як розвиватимуться події в Україні після парламентських виборів?

— Займатися пророцтвами, як відомо, справа невдячна, тому скажу так: ми повинні зробити все, щоб 2006 рік став роком української влади. Тобто запустити якомого більше носіїв української національної ідеї в парламент, затим вимагати від них конкретних дій на користь української титульної нації, щоб вони сформували український уряд. І коли все це станеться, ми зможемо зробити повністю українським президента, незалежного  від неукраїнського оточення. Тому прогноз один: Українська Україна!

— Георгію Васильовичу, яким чином Ви хочете ізолювати євреїв від української політики?

— Та нікого «ізольовувати» не треба! Необхідно, щоб запрацював національно-територіальний принцип. Тобто якщо є 80 відсотків представників української титульної нації, то таке ж її представництво має бути на всіх гілках державної та місцевої влади. Якщо ж серед євреїв лише 0,2 відсотка нашого населення, то стільки ж має бути їх і в політиці, навіщо їх ще «ізольовувати»?..

— Ми дуже хвилюємося, що національно-патріотичні сили не пройдуть до парламенту…

— Та не хвилюйтеся, приходьте разом зі своїми знайомими голосувати за них — і все буде гаразд!

Земля як останній рубіж українства

— У залі серед делегатів Форуму — студенти із сільської місцевості. Роз’ясніть, будь ласка, позицію УКП щодо продажу землі.

— Ми вважаємо, що ні земля, ні повітря, ні ріки, ні ліси, ні надра не можуть бути приватизовані. Бо все це надбання української нації, яка має бути єдиним господарем у своєму краї. І тому приватизація, понад те — іноземними громадянами, як це вже нині намагаються робити — недопустима. Погляньмо:  майже всю промисловість уже приватизовано — переважно не українцями. Тепер хочуть приватизувати землю, а цього в жодному разі, повторюю, не можна допустити. Це наш останній рубіж, і в разі необхідності, як на мене, варто згадати традиції Української Повстанської армії і йти захищати свою землю, її не можна віддавати.

Мільйонери швидше поділяться між собою, аніж подбають про інших

— Як щодо питання пільг дітям війни — Другої світової та інших воєн. Нинішній парламент так і не спромігся прийняти гуманний закон на захист цієї категорії українців.

— Нинішній парламент нічого, крім виборів, уже не цікавить. Ось ви кажете про дітей. Вони їх не цікавлять, то ж не їхні діти. За своїх, гадаю, проголосували б… У парламенті триста мільйонерів і понад двохсот представників тільки однієї національної меншини. Цю ситуацію треба змінювати!

— Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію, що склалася в грудні 2005 року навколо МАУП. Це був політичний тиск чи просто перевірка?

— Яка ж це перевірка?! За нашими даними, це було замовлення з Ізраїлю керівництву Соцпартії, якому було передано велику суму грошей. Ці кошти соціалісти зараз використовують для своєї передвиборної кампанії. Завдання полягало в знищенні МАУП зусиллями Міносвіти та МВС, очолюваних міністрами-соціалістами. Ми про це дізналися і відкрито написали в усіх виданнях, до яких вдалося достукатися, аби розкрити людям очі на ситуацію, пролити світло на незаконні дії високопосадовців-освітян. Чому саме так вчинили? Бо вони, як таргани, понад усе бояться світла. З ними не можна боротися в темряві, бо вони самі — її породження. Щоб перемогти, їх треба витягти на світло. Коли зловісний задум наших недоброзичливців став очевидним, МАУПівці вийшли по всій країні на вулиці та майдани. Тільки в Києві понад п’яти тисяч студентів страйкували під Кабміном, біля адміністрації Президента, перед представництвом ООН. Тоді й владі стало зрозуміло, що в Україні народилися нові громадяни-патріоти, які самі визначають, де і чого їм навчатися, що таку силу не здолати. Тому ми перемогли і, переконаний, перемагатимемо завжди на благо Україні й Українському народові.

 

Записав
Олександр КАВУНЕНКО

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com