ЗАКОН У ТЮТЮНОВОМУ ТУМАНІ

Нова норма антитютюнового закону проголошує: «У громадських місцях для осіб, які не палять, відводиться не менше 50% площі цих громадських місць, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію».

Мабуть, передусім це стосується кафе, барів та ресторанів, бо саме вони асоціюються з місцями, де можна спокійно відпочити з цигаркою. Проте гладенько все лише на папері.

Невелика «екскурсія» закладами громадського харчування, де незадовго до нововведення вечорами було накурено так, що хоч вішай сокиру, показала: для відвідувачів, барменів та офіціантів, які не палять і хотіли б дихати чистим повітрям, нічого не змінилося.

На думку Костянтина Красовського, координатора Коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну», якісь революційні зміни в палінні в громадських місцях найближчим часом навряд чи відбудуться. Чітких і зрозумілих кроків центральних органів виконавчої влади – того ж Міністерства охорони здоров’я чи Міністерства внутрішніх справ – експерт не помітив. «В Україні держава поки що не виділила жодних людських або матеріальних ресурсів для дотримання заборони паління в громадських місцях і її пропаганду в ЗМІ, тому сподіватися на суворе дотримання заборони паління, на жаль, не доводиться», – каже він.
Крім того, координатор антитютюнової коаліції звертає увагу на таку проблему: якщо курця за паління в недозволеному місці покарати можна – за це передбачено штрафи від 17 до 119 грн, - то для власників кафе за те, що в їхніх закладах дозволяється палити, прямих штрафних санкцій не передбачено.
Також не чекає великих подвигів від представників центральної влади експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Андрій Бега. Якщо якісь здобутки і будуть, то вони радше належатимуть органам місцевого самоврядування, яким антинікотиновий закон надає низку повноважень. Так, свого часу міськрада Черкас заборонила паління не тільки в кафе та ресторанах, а й на зупинках громадського транспорту, а також в 50-метровій зоні навколо них.

Експерт сподівається, що згадана рада буде не єдиною, яка взялася очищати повітря підконтрольної території від тютюнового диму.
Кілька телефонних дзвінків у центральні органи виконавчої влади показали, що експерти від громадськості мають право на сумнів щодо бажання або спроможності провадити методичну й ефективну антитютюнову діяльність. Вірогідно, це підтверджує той факт, що, незважаючи на запровадження антитютюнового закону і ратифікацію Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, в МОЗ України так і не з’явилося високопосадовця, який курував би цей відповідальний напрям.

А ось Міністерство внутрішніх справ вступу в дію нової норми антитютюнового закону присвятило цілу прес-конференцію і кілька матеріалів просвітницького характеру на своєму інтернет-сайті. Начальник Департаменту громадської безпеки Володимир Маєвський 1 липня процитував журналістам норми, згідно з якими в державі запроваджується контроль за палінням в громадських місцях, а також деталізував процедуру покарання тих, хто палитиме у забороненому місці. Проте запитання «що міліція вже зробила в цьому напрямі?» здалося пану Маєвському не дуже зручним. А статистика виявилася вражаючою: за останній місяць міліціонери по всій Україні склали стосовно курців-порушників... 15 адміністративних протоколів. Тобто менше, ніж один протокол на область!
Правоохоронець пояснив ситуацію приблизно так: основне завдання закону – підвищити загальну культуру поведінки у громадських місцях, а штрафи – не самоціль...
То ж коли деякі просунуті країни у боротьбі за чисте від тютюнового диму повітря просуваються все далі (наприклад, у деяких адміністративних одиницях США, Австралії, Іспанії, Італії вже заборонили паління навіть на морських пляжах), Україна здебільшого топчеться на місці. Країна поки що не може домогтися виконання навіть вже існуючих, доволі м’яких за своїм змістом, антитютюнових правил. І це при тому, що громадська думка загалом підтримує антинікотинові заходи. За даними соцопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, переважна більшість населення України (94%), зокрема й активних курців (90%), вважає тютюновий дим шкідливим. І підтримує політику, спрямовану на усунення цього «продукту розпаду»  - і дешевих,  і елітних цигарок та сигар (за це «проголосували» 96% опитуваних).

Тим часом наші борці з палінням наголошують на тому, що пасивне паління представляє велику загрозу для здоров’я людини, що Україна стає однією з найпрокуреніших країн Європи та світу, що залежність українців від тютюну давно набула масштабів епідемії, що торік в Україні померли 780 тисяч людей і щонайменше 320 тисяч з них були курцями.