ПОПУЛІСТИ ПОЧИНАЮТЬ… І ВИГРАЮТЬ?

Так звана антикризова коаліція, не зважаючи на спротив опозиції і вимоги повторних виборів, крок за кроком наближається до формування уряду.

 Тим часом увагу фахівців привернув зафіксований у коаліційній угоді Партії регіонів, соціалістів і комуністів намір реанімувати, здавалося б, мертвонароджений проект Єдиного економічного простору із Росією, Казахстаном і Білорусією.

Коментуючи перспективи створення такого союзу, слід звернути увагу на розвиток торговельно-економічних відносин із Росією. Ініційовані Москвою м’ясомолочні й газові війни є дуже чіткими сигналами про недоцільність створення ЄЕП. У цілому ці події засвідчують, що планований Єдиний економічний простір із Росією, Казахстаном і Білорусією не має жодного сенсу. Формальною перевагою такого утворення могли б бути низькі ціни на газ, однак їх уже немає. Крім того, Росія останнім часом не схожа на надійного партнера у торговельних відносинах. Натомість треба скоріше приєднуватися до Світової організації торгівлі, підписувати угоду про вільну торгівлю з Євросоюзом і (чому ні?) вільну торгівлю з Росією.

ЄЕП, як зазначають фахівці, є питанням не стільки економічним, скільки політичним. Ми ж повернемося до практичних питань бізнесу в Україні. Іноземні інвестори, про бажаність приходу яких заявляли всі без винятку попередні уряди, нині працюють у доволі скрутних умовах. Найбільшою проблемою вони завжди називали корупцію і відсутність чітких правових умов для бізнесу. Після «помаранчевої революції» ситуація з приводу цих питаннях істотно не покращилася. Натомість з’явилися нові проблеми, вирішувати які українські політики не поспішають.

Бізнес в Україні чекає від парламенту нових законів, сподівається, що парламент працюватиме. Якщо парламент протягом тривалого часу взагалі не працює, то що можна казати про те, яка коаліція краща – та чи інша? Ділові люди хотіли б мати нарешті бодай якусь, але діючу коаліцію. Новий уряд і парламент мають невідкладно взятися за виправлення помилок в інвестиційній політиці, яких було припущено минулого року. Зокрема, великим головним болем для стратегічного іноземного інвестора, який відкриває в Україні заводи і фабрики, стало запровадження сплати податку на додану вартість на обладнання для виробництва, яке ввозиться із закордону. Для представників бізнесу, це є доказом некваліфікованості тих, хто ухвалює такі рішення у парламенті.

Економісти констатують, що такі бар’єри для іноземного інвестора як запровадження ПДВ на обладнання минулого року завадили покращити показники іноземного інвестування. Невтішний висновок щодо успішності роботи виконавчої влади в цілому є однозначним: економічна політика останніх урядів значною мірою несе відповідальність за погіршення ситуації, стала надзвичайно популістською і непослідовною, вона дедалі більше підпорядковується партійно-політичним цілям. Це дуже небезпечна тенденція.

Проте сподіваючись на те, що майбутній уряд працюватиме прагматично, слід пам’ятати: хвиля економічно необґрунтованого соціального популізму була розпочата саме урядом Януковича, який нині знову претендує на прем’єрську посаду. Хоча його Партія регіонів позиціонує себе як найбільш прагматична політична сила. Реалісти від економіки наголошують, що без реформування соціальної, насамперед, пенсійної системи, подальші підвищення зарплат і пенсій нічого крім інфляції не принесуть. Необхідність реформ стосується майже всього спектру економіки і фінансової сфери. Тому, яким би не був склад майбутнього уряду, для успішного подолання наших нагальних проблем, він має бути урядом реформаторів.