ТОРГУВАЛИ - ПОСАДОЮ

Двічі спікера в особі Олександра Мороза, ми вже маємо. Тепер не виключено, що отримаємо і двічі прем’єр-міністра.

Кандидатуру Віктора Януковича повторно направили Президентові для розгляду. А днями представники різноколірних політичних сил навідалися на вулицю Банкову. На порядку денному «самміту» в президентському секретаріаті були дві теми: створення широкої коаліції з участю НУ і, безумовно, «сватання» в прем'єри лідера ПР.

Спершу Віктор Ющенко зустрівся з лідерами опозиції, потім — з представниками парламентської більшості. Глава держави закликав співбесідників шукати шляхи до діалогу заради єдності й стабільності країни і додав, що робити це потрібно виключно парламентськими методами. Із цих слів гаранта Конституції, експерти зробили висновок, що таким чином Ющенко побічно підтримав ідею створення широкої коаліції й відзначив небажаність розпуску парламенту.

Тим часом Юлія Тимошенко продовжує твердити, що Президент не погодиться на внесення до парламенту кандидатури лідера Партії регіонів Віктора Януковича. Але ж сам кандидат у прем’єри Янукович щось там побачив в очах Ющенка під час двогодинної розмови з лідером держави. Відповідаючи на питання чи впевнений він, що саме його кандидатуру Ющенко подав на посаду прем’єр-міністра, Янукович наголосив: «Я побачив в очах Президента велике бажання об’єднувати країну і мені цього достатньо». Незрозуміло лише чому Віктор Федорович вважає, що об’єднувати можна тільки за його участі?

Достеменно невідомо чи Ющенко загіпнотизував двох інших політичних лідерів – колишнього суперника Януковича й, вірогідно, майбутнього суперника Тимошенко, однак впевнені лідери БЮТ та ПРУ в абсолютно протилежному. Насправді вони обидва ні в чому не впевнені і це підтверджують дії двох політичних сил та технології, що вони застосовують. 

Так, лідерка БЮТ вивела своїх депутатів із зали ВР до часу «Х», коли нібито Ющенко матиме законні підстави розпустити парламент. Вона навіть переконує НУ йти на вибори єдиним списком і обіцяє взяти до списку «всіх патріотів», прекрасно розуміючи шанси «патріотів» пройти по списку пропрезидентської партії.

«Я вважаю, що нам необхідно об’єднати всі патріотичні сили – йти єдиним кулаком, єдиною командою. І я переконана, що перемога буде», –- каже Юлія Володимирівна. Частково можна з нею погодитися – для БЮТ перемога буде, але не для НУ і не для самого Ющенка, якому від 60% довіри на початку президентської каденції лишилося всього десь 7% – за останніми опитуваннями.

Між тим, прихильники Януковича, які безперечно вірять у Ющенка, натякають, що можуть проголосувати за прем’єра і без президентського подання. Так, Євген Кушнарьов вважає, якщо Президент протягом 15 днів не внесе подання на призначення прем’єр-міністра, то це може зробити голова Верховної Ради. 

Він дуже оригінально провів паралелі і зробив своє тлумачення норм законодавства: Президент міг довгий час не підписувати закони, ухвалені парламентом і це ніяк не регулювалося чинним законодавством, але після внесення змін до Конституції законодавець передбачив норму – якщо Президент протягом 15 днів не повертає закон на повторний розгляд парламенту або не підписує його – це може зробити голова ВР.

В умовах відсутності сформованого Конституційного суду кожен може дозволити собі підставляти норми законодавства як заманеться і ці слова соратника Януковича можна розцінювати лише як спробу видати бажане за дійсне. Це смішно, бо той же Кушнарьов каже, що тривають переговори з НУ про входження до коаліції. А інший представник «регіонів» пан Зубанов каже, що хоче бачити в новому уряді таких чудових профі з НУ як Єхануров, Кінах та Яценюк. У відповідь сам же Кінах вже поспішив запевнити, що він не проти, хоча посади для нього, звичайно ж, не головне – дбає сердешний про Батьківщину і, мовляв, жодних переговорів не веде. Але про всяк випадок пан Кінах вже пообіцяв, що його частина не приєднається до пані Тимошенко і не складе мандатів. Отже за рахунок голосів депутатів від ПППУ леді Ю. не вдасться наскребти 151 депутата для оголошення Ради недієздатною.   

«Регіонали» ж завзято формують суспільну думку – вони, як у старі добрі радянські часи, збирають підписи в регіонах за те, щоб Ющенко подав кандидатуру Януковича на прем’єра. Це якось викликає асоціації з «бацькой» Лукашенком, який теж отримував «народний одобрямс» на третій президентський термін. Тоді, щоправда, це мало якийсь юридичний сенс для виправдання дій «улюбленця» білоруського народу. А хід технологів Януковича має хіба що психологічне навантаження і дурний тон. 

Інший хід – погроза «регіоналів» не підкоритися нелегітимному, на їх переконання, рішенню Президента про розпуск ВР. І тут цікавою є інформація, поки що міністра внутрішніх справ, пана Луценка. Він заявляє, що МВС володіє даними про можливе блокування автомагістралей з боку радикальних політичних сил у разі розпуску Верховної Ради України.

Сам же Ющенко не поспішає. Він два тижні збирається вивчати текст коаліційної угоди антикризовиків на предмет того, чи не містить вона раптом якихось загроз для територіальної цілісності України.

А найбільшою проблемою Президента залишається не Тимошенко, не перевибори і не Янукович чи антикризовими, навіть не зволікання з прийняттям рішень самого Віктора Андрійовича, найбільшою проблемою Президента та його партії на сьогодні є відсутність ідей, ідеологічного підгрунтя, привабливого для електорату НУ і майбутніх виборців самого Ющенка. Адже ідею про не допуск реваншу, загрозу демократії й всі подібні гасла про захист суверенітету, недопущення «бандитів» до влади, перебрала на себе БЮТ. А об’єднанням України переймається тепер антикризова коаліція, яка вже одним своїм створенням і шансом повернутися на Банкову переможницею, дуже потішила своїх виборців.

І стоять у центрі Києва палатки БЮТ та ПРУ. І немає прихильників «Нашої України», бо немає, що сказати соратникам Ющенка, немає пропозицій до виборців, і навіть єдиної позиції в партії немає. Одні нашоукраїнці кажуть, що підуть в опозицію до створеної коаліції, інші тут же починають щось казати про об’єднання України. Обидва рішення Президента –  про доручення НУ до коаліції з поданнями на Януковича чи оголошення дострокових виборів – за теперішнього розташування сил не додадуть нічого НУ, в обох варіантах вона більше втрачає, ніж отримує.

Підігрівання суспільних настроїв, особливо у східних та південних регіонах, дає підстави думати, що невнесення кандидатури Януковича до ВР є небезпечним з точки зору загострення ситуації, поглиблення розколу. І Ющенко має зважати на це. З іншого боку призначення лідера ПРУ прем’єром є небезпечним з точки зору узурпації влади в державі. З цього приводу важко не погодитися з позицією «Пори», яка прийняла звернення до Ющенка з приводу того, що у парламенті реалізується сценарій формування антидержавної конституційної більшості, здатної узурпувати всю систему влади, переглянути норми діючої Конституції та наріжні принципи державного суверенітету.

Але підстави у Ющенка для  того, щоб не вносити до ВР кандидатури Януковича та розпуску парламенту через закінчення конституційних термінів для формування уряду, теж досить сумнівні. Президент не може собі дозволити у цій ситуації такі юридичні кроки. Що залишається? Виконати вимоги обох політичних сил – і БЮТ, і ПРУ.

Тобто Ющенко може спробувати просто зіштовхнути між собою БЮТ та «регіони». Іншими словами, Ющенко мав би виконати умови коаліції та подати до ВР на затвердження прем’єра кандидатуру Януковича. Але одночасно з цим має бути віднайдена потрібна кількість добровольців з НУ, які дозволили б БЮТ реалізувати сценарій по складанню мандатів і створенню ситуації, коли обирати Януковича прем’єром буде вже недієздатна Рада, яка налічуватиме менше двох третин депутатів.