Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

АМЕРИКАНСЬКИЙ «АНТИБЕЙЛІС»

Лео Франк — менеджер фабрики олівців у місті Атланта, штат Джорджія.

26 квітня 1913 року 14-річна Мері Фейган зайшла до нього одержати заробітну плату. Після чого вона зникла з поля зору, і лише через добу її тіло знайшли у підвалі з ознаками згвалтування і насильницької смерті. Дівчинку задушили мотузяним зашморгом. Цікаво, що поряд із тілом лежали дві записки приблизно однакового тексту: «Великий, високий чорний негр все ж таки свій шмат одержав».

Розпочалося довге заплутане слідство, котре, як і в справі Бейліса, тривало два роки. Спочатку підозра впала на «великого високого чорного негра» — літнього двірника фабрики на прізвище Конлі. Підстава — графологічна експертиза анонімних записок встановила, що їх писав Конлі. Проте подальше вивчення почерку дало підстави дійти висновку, що ці записки написані під диктовку. Це й стало зачіпкою для встановлення справжнього вбивці — менеджера Лео Франка.

Розслідування розкрило жахливе й неймовірне підгрунтя цього злочину. Виявляється, що в єврейській общині Джорджії вже досить тривалий час існувало своєрідне «змагання» між молодими євреями, інспіроване місцевими рабинами: хто більше збезчестить і вб’є незайманих християнських дівчат. Такий собі своєрідний «відреформований» ритуал людського жертвоприношення. Досі євреям вдавалося тонко грати на традиційних расистських настроях білих жителів штату, спрямовуючи їх на «негритянський слід». Але у випадку з Лео Франком відпрацьована схема зламалася. Згодом поліція з’ясувала як з’явилися на світ анонімні записки. Лео Франк напоїв двірника Конлі й під приводом перевірити рівень його письменності продиктував текст про високого негра.

Далі пішли в хід прийоми, добре знайомі нам по справі Бейліса: фальшиві версії, підкинуті в місцеву пресу, спроба підкупу свідків, великі хабарі місцевій поліції та посадовцям. На біду для Франка юдофільство не було поширене в місцевих колах, принаймні на такому рівні як у Росії. Вбивцю засудили до страти, проте підкуплений губернатор несподівано помилував його. Тут терпець громадськості увірвався. Кілька тисяч найповажніших жителів Атланти озброїлися, промарширували через усе місто до в’язниці, взяли її штурмом, витягли Франка, провезли його по території всього штату і нарешті повісили на дереві при дорозі. На додачу всі учасники цього народного трибуналу сфотографувалися поряд із повішеним і відправили ці фотографії губернатору штату та в Білий Дім.

З нової книги Валерія та
Наталії Лапікур «Смерть на
Юрківський», що готується
до друку  у видавництві МАУП

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com