Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЛАЗАРЕНКО ПОВЕРТАЄТЬСЯ?

Не виключено, що незабаром в українській політиці знову з’явиться Павло Іванович Лазаренко. Не у віртуальному вигляді (у цьому сенсі він і не зникав), а по-справжньому.

Як відомо, цей найпопулярніший український в’язень перебуває за американськими гратами вже кілька років, не втрачаючи надію виграти заокеанський суд і відновити втрачене реноме. Хоча в Україні так вважають далеко не всі .

Нещодавно в російській пресі з’явилися публікації, з яких можна дійти висновку, що Лазаренко знайшов собі заступників в Україні. У всякому разі, до такого припущення підштовхують оприлюднені записи прослуховування телефонних переговорів. Повідомляється також і про зустріч одного з народних депутатів від Партії регіонів з представниками Лазаренка в одній із суміжних країн. У розмові було названо прізвище персони, хоча і не публічної, але досить впливової в оточенні Віктора Януковича. Український медіамагнат літав за океан для продовження договору з американськими спеціалістами по піару, які успішно відробили на минулих парламентських виборах. Відповідно до версії, яку недавно обнародував один із престижних українських інтернет-ресурсів, в Америці паралельно вивчалося питання про доцільність і можливість повернення Лазаренка в Україну, а також юридичного обгрунтування, PR-супроводу і практичних шляхів реалізації подібного рішення.

Навіщо Януковичу Павло Лазаренко? Здавалося б, Віктор Федорович нині не має проблем ні з грішми для партії, ні з кадрами. А тут такий вантаж у вигляді опального олігарха і жертви режиму Кучми. Коли Лазаренко був прем’єром, протистояння дніпропетровських і нинішньої донецької бізнес-групи досягло апогею, бо саме з ім’ям Лазаренка пов’язують атаку на донецьких олігархів. Якраз після цього Лазаренко «згорів» як прем’єр. Здавалося б, що антипатія ця буде вічною... Втім, це так здається на перший погляд, причому тим, хто не обізнаний у хитрощах української політики. Насправді зв’язок Янукович – Лазаренко може бути навіть дуже корисним як для лідера Партії регіонів, так і для нинішнього американського в’язня.

Мотиви Лазаренка очевидні. Не є секретом, що Павло Іванович прагне повернутися на батьківщину, і що він, звичайно ж, має тут великі політичні перспективи, так і не реалізовані у свій час. Саме тому Лазаренко в цілому схвально поставився до жовтогарячих подій, у результаті яких ненависний йому Леонід Данилович пішов на пенсію. Павло Іванович піднісся духом. Але, як незабаром виявилося, робити ставки на нову владу – значить робити велику дурість, оскільки, по-перше, там і своїх аматорів «порулити» більш ніж досить, а по-друге, надійніше все-таки мати справу не з базіками, а з людьми прагматичними, які знають ціну слова.

Віктор Федорович міг пообіцяти Лазаренку після його повернення в Україну відновити, хоча б частково, контроль над бізнесом, можливо, у дніпропетровському регіоні. Природно, не дочекавшись подібної пропозиції від помаранчевих, Лазаренко, можливо, з огляду на те, що «донецькі порожняк не ганяють», міг зробити на це ставку.

Щодо зворотної зацікавленості регіоналів персоною опального екс-прем’єра, – то тут можуть бути більш серйозні й вагомі підстави. Як відомо, колись Лазаренко зумів побудувати чітку схему контролю над головними газовими потоками, які йдуть в Україну з Росії. Але, на своє лихо, він захотів ще більшого, – замахнувся на «святе», увірувавши, що може змагатися за владу і вплив із самим Кучмою, який віддавав перевагу одноосібному правлінню. Це і стало причиною приголомшливого падіння могутнього Лазаренка. Справа в тому, що, залишивши межі України, Павло Іванович, звичайно ж, не забув як працював «газовий механізм» країни, і хто, у тому числі з нинішніх здорових політиків, мав від цього досить непогані доходи. Особливо, якщо згадати, що в ті часи на посаді голови Нацбанку знаходився нинішній Президент, а посаду віце-прем’єра з питань економіки посідав Віктор Пинзеник, то можна зрозуміти зацікавленість Віктора Федоровича в такому дорогоцінному джерелі інформації, яким для нього є Лазаренко. Адже він знає дуже багато цікавого про деяких українських політиків і, можливо, готовий поділитися своїми знаннями з паном Януковичем. Звичайно, на взаємовигідних умовах.

Як відомо, днями в українському парламенті відбулися події, результатом яких стало об’єднання зусиль Партії регіонів і Соцпартії. Тут доречно згадати про досить непогані відносини між Лазаренком і лідером соціалістів Морозом у ті часи, коли ці політики очолювали уряд і Верховну Раду. Вони не лише знаходили спільну мову, а й «товаришували» проти третього у владі – Леоніда Даниловича. Якщо ж простежити тему далі, то цікаво буде відновити в пам’яті й те, що ліва фракція СПУ (разом з «Громадою»), як не дивно, у свій час не голосувала за зняття з Лазаренка депутатської недоторканності. У пресі тоді навіть подейкували про фінансування соціалістів Павлом Івановичем, а також про змову між ними – поділити владу після повалення Кучми. Позаторік, саме в переддень президентських виборів, Мороз дуже позитивно прокоментував чутки про можливе повернення Лазаренко в Україну як «учасника подій і важливого свідка багатьох голосних справ».

Є версія, що нові союзники нібито обіцяли Лазаренку скасування рішення парламенту про зняття з нього недоторканності, а потім і про повернення депутатських повноважень. Не виключено, що також обіцяно закрити всі кримінальні справи проти нього. А тут двічі непідсудному Вікторові Федоровичу досвіду не позичати. Поділиться…

Валерій ГРІНЧЕНКО
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com