ЗАХАРОВ ДИСКРЕДИТУЄ ІНСТИТУТ З ПРАВ ЛЮДИНИ

ЗАЯВА Федерації патріотичних видань України

«Українська газета плюс» за 11 січня 2006 року опублікувала статтю «Євген Захаров: Чим відкритішою буде влада, тим менше буде зловживань і корупції» із захвалювальним вступом від редакції. Федерація вважає цю публікацію грубою ідеологічною помилкою, оскільки вона не збігається з нашою лінією і лінією Української консервативної партії в боротьбі за Українську Україну.

Газета безпідставно захоплено підтримує кандидатуру Євгена Захарова на посаду уповноваженого з прав людини. Вона дезорієнтовує читачів, створюючи враження, ніби на цю посаду його рекомендує громадськість. Єврея Євгена Захарова на посаду омбудсмена не рекомендує навіть відомий єврейський діяч і правозахисник Семен Глузман. І справа не в тому, що Захаров — єврей. А в тому, що він із хабадського агресивного україножерського клану Фельдмана — Рабиновича — Кушнарьова, яких гаряче підтримує президент і його оточення. Ми вже зустріли новий 2007 рік під зіркою Давида, яку інший єврей — мер Києва — начепив на центральну ялинку на Майдані Незалежності. Ніхто на це не відреагував. Цю сіоністську пігулку проковтнули мовчки. Передача влади у найбільших українських містах сіоністській п’ятій колоні (Червоненку — в Запоріжжі, Добкіну — в Харкові, Матковському — в Полтаві, Черновецькому — в Києві, Гурвіцу — в Одесі тощо) українці теж мовчки проковтнули. Бо ж демократія. Книгу-послання Едуарда Ходоса Ющенку «У края могилы» так само промовчали, начебто нічого не сталося. А до того ганебного словника українського сленгу — себто матюків — причетний і Євген Захаров: він начальник відділу харківського видавництва «Фоліо». Така робота Євгена Захарова із захисту прав сіоністів: нищити українство, сіяти бездуховність, аморальність, міжнаціональну ворожнечу. Це може проілюструвати його виступ — опублікований в «Українській газеті плюс» — під час вручення йому премії невідомо від кого і від чого незалежного культурологічного журналу «Ї». Якщо виміром культурології Євгена Захарова є «гиря гівномера», то, за оцінкою того ж таки єврейського поета О. Галича, «хрен ему цена».

Ми рішуче засуджуємо підтримку кандидатури діяча «Українсько-американського (читай — сіоністського) бюро захисту прав людини» Є.За­харова на посаду уповноваженого з прав людини.

З інтерв’ю Семена Глузмана «Газеті по-українськи» (16.01.07): «Зараз альтернативною кандидатурою Карпачовій є керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Говорили і про вас…

— Щодо мене — це все плітки. На такі посади не пропускають людину з боку. Якби ж мені таки запропонували, я б одразу не відмовився. Щоб закрити дорогу тим, хто не повинен стати омбудсменом. Зробив би все можливе, аби на якомусь етапі допомогти стати на моє місце іншому.

На мій погляд, Євген Захаров — не найкращий варіант. Він «засвітився» біля президента під час виборів. Очолювана ним Харківська правозахисна організація фіксувала порушення на дільницях. А потім ці матеріали помаранчеві політики використали під час процесу у Верховному суді.

Карпачова, усупереч присязі діяти незалежно та неупереджено, брала участь у виборчій кампанії Партії регіонів, і це збентежило представників Парламентської асамблеї Ради Європи. Але і Євген Захаров, виходить, теж політично заангажована фігура. Будучи представником громадської організації, він брав участь у полі­тичній бійці».