Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Бучанське «Затемнення»

Кожен — власний коваль свого щастя. Щоб пробитися нагору, не обов’язково платити гроші «потрібним людям». Треба лише вірити у те, що робиш і докладати зусиль для того, аби здійснити свої мрії. Живим підтвердженням дещо суперечливих приведених вище постулатів є молодий гурт «Екліпс» з київського передмістя. Колись талановиті закохані в музику юнаки грали для своїх друзів та знайомих і лише мріяли про те, аби донести свою творчість до більш широкого загалу слухачів. Пройшли роки і зараз бутанський рок-колектив з дещо похмурою назвою «Затемнення»(а саме так перекладається назва колективу) регулярно виступає на більшості українських музичних фестивалів і постійно дає концерти по всій Україні. Лідер гурту Руслан знайшов час, щоб поговорити про музику, життя сучасних українських рок-музикантів і навіть запросити всіх бажаючих читачів «Персоналу +» на найближчий виступ «Екліпс».

— Розкажи про історію гурту. Коли і чому вперше зібрався колектив під назвою «Екліпс»?

— Біографія більшості рок-гуртів виглядає приблизно так: Хтось колись зібрався, пограли на гітарах та вирішили назватись рок-гуртом. Зіграли в якомусь підвалі свій перший концерт -друзям сподобалось. Наскладали ще пісень, стали лауреатами декількох провінційних фестивалів, час від часу траплялося виступити в якомусь клубі (іноді навіть у інших містах). Згодом хтось спився, сколовся, оженився (потрібне підкреслити) або навіть потрапив до буцегарні чи «жовтого будинку»… Зосталися найстійкіші, які пройшли, як то кажуть, і вогонь і воду і мідні духові інструменти, та створили новий склад гурту, який тепер працює над новим альбомом, знімає кліпи, дає концерти у елітних місцях під пильним наглядом «продюСЕРА» та іноді втікає від фанаток (частіше все ж таки не втікає). Наш гурт не далеко відійшов від цього сценарію, хіба що всі учасники «Eclipse» ведуть здоровий спосіб життя та націлені в ньому займатись тим, що найбільше подобається — музичною творчістю.

— Якою музикою надихаються музиканти гурту? Хто з музикантів на твою думку найбільше вплинув на «Екліпс»?

— Більшість музикантів нашого гурту виховувалась на різних стилях музики. Хтось слухав та фанатів від джазу та блюзу, хтось надихався кремезним Тилем Линдеманом з Rammstein, а дехто взагалі не слухав «чужої» музики, а займався тим, що черпав енергію з космосу та перетворював її у власні мелодії. Різні були періоди. Якщо вже хочеться імен, то особливий кайф (в музичному плані) був зловлений від Sting, Moby, Norah Jones, гітариста Joe Satriani, гуртів U2, Morcheeba, Garbage, Bjork, Guano Apes, Placebo... Перелік може бути дуже довгим. Зараз ми слухаємо багато музики і виходячи з цього випливає таке враження, що Україна знаходиться в якійсь інформаційній блокаді. Вітчизняний музичний продукт страшенно неякісний, в той час, коли за кордоном люди роблять неймовірні експерименти з живою музикою і досягають значних успіхів як у створенні композицій так і у подачі матеріалу. Яскравий тому приклад — Blue Man Grup.

— Чому саме рок? Чи не здається тобі, що після естрадної та поп-музики, саме так званий мейнстрімовий рок є одним з найкон’юктурніших та найбільш «штампованим» напрямком сучасної музики?

— Ніхто і не казав, що ми граємо справжній рок в чистому його вигляді. Відкрию секрет: зараз його майже ніхто не грає. Всі намагаються експериментувати та змішувати різноманітні стилі, в надії знайти своє оригінальне звучання. «Eclipse» не є винятком. Кожна наша композиція відрізняється від попередньої великою кількістю різностильових моментів та аранжованих підходів. Ми на шляху до створення власного стилю, який узагальнено можна охарактеризувати як альтернативний рок. Безумовно, в нашій музиці також присутні як поп, так і рок елементи, рідше граємо funk-композиції та трип-хопові імпровізації, від чого отримуємо не менше задоволення.

Що стосується «штампів», то тут якраз варто вести мову про естрадну та поп-музику, де кожний наступний проект являє собою майже чисте віддзеркалення попереднього. Питання тільки в масштабі фінансування товстими дядями напівоголених дівчаток, які співають про відчайдушне кохання, демонструючи свої «фізичні властивості» з проплачених ефірів українських телеканалів. Про смаки, звичайно, не сперечаються, або кожному своє…

— Якщо говорити про явище рок-музики, то, власне, ми повинні розглядати не лише саму музику. Найбільш помітні рок-колективи завжди вкладали у свою творчість певні ідеї, філософські концепції, світогляд, які вони доносили до слухачів. Якщо взяти, наприклад, такі відомі британські гурти, як Пінк Флойд, чи Секс Пізтолз, то важко не помітити в їхніх текстах гостру реакцію на події у тогочасному суспільстві і світі в цілому. Розкажи про ідеї, які ви втілюєте у своїй музиці та доносите до своїх слухачів і прихильників.

— Перш за все ми прагнемо створити український якісний музичний продукт європейського рівня! Тому що в нашій державі якщо вже і виділяти когось, то можна нарахувати не більше ніж чотири музичні гурти. Ми живемо музикою і знаходимо в цьому неймовірну енергію, яка не аби як додає нам сил та натхнення. Тим самим ми хочемо донести до слухачів цей драйвовий кайф, який можна досягнути не шляхом вживання наркотиків чи якоюсь іншою маячнею, а долучаючись до мистецтва. Звісно, ми також реагуємо на чисельні події в нашій країні і це насправді виражається в нашій творчості, але «Разом нас багато…» ми не співаємо. Ми за мистецтво в чистому вигляді!

— Поділися будь ласка секретами життя сучасного молодого українського рок-музиканта. Я маю на увазі всі оті концерти, виступи, шоу, записи — наскільки це обтяжливо і наскільки це цікаво? Чи даєте ви концерти? Як і де вони проходять?

— Гурт «Eclipse» постійно отримує запрошення на участь у більшості фестивалів країни, на участь у всіляких акціях та зйомках ТВ-шоу. Все це дуже весело і цікаво: подорожі, нові знайомства, враження… Словом приємно відчувати життя. Дуже багато «адреналінових моментів». З приводу концертів, спеціально для читачів «Персонал +», ми хотіли б зробити невеличку акцію. Кожен хто бажає потрапити на наш виступ (та ще й безкоштовно!) пише нам на електронну адресу таку фразу: «Я бажаю». Наш адміністратор з Вами зв’яжеться і Ви обов’язково будете запрошені на найближчий концерт в одному із столичних клубів. E-mail: listmy@mail.ru

— Що особисто тобі більше подобається — сидіти десь на репетиційній базі, будучи поглинутим натхненням, і придумувати якусь нову пісню, чи пірнати в блискіт освітлювачів, стояти на сцені і під шал фанатів грати музику?

— Процес народження нової композиції не менш захопливий ніж «блискіт освітлювачів»! З кожною новою піснею ми стаємо мудріші і досвідченіші. Адже нас постійно тягне до нового. У кожної композиції свій настрій. Поки що ми намагаємось не повторюватись і у своєму другому альбомі, який до речі вже пишеться, ми створимо калейдоскоп настроїв. Ну а живі виступи — без них нікуди! Зараз під час концертів ми практикуємо невеличкі театральні постановки. Виходить дуже цікаво…

— Наскільки зараз важко бути музикантом? Я маю на увазі, якщо ти живеш зараз в Україні, граєш, скажімо як от ви, рок-музику, то що потрібно зробити, аби тебе помітили, почали запрошувати брати участь у концертах, записати альбом, потрапити в радіо-ротацію, врешті-решт зняти кліп і «засвітитися» на телебаченні?

— Щоб досягнути успіху молодий український музикант повинен вміти і робити гігантський об’єм роботи. Треба вміти бути організатором, бізнесменом, pr-менеджером, дизайнером, декоратором, розбиратися в радіоелектроніці… Список довгенький. І все це ще окрім обов’язкового таланту музиканта! В ідеалі музикант повинен займатися музикою! Але на жаль в нашій країні, як би ти гарно не грав і не співав, якщо ти своїми зусиллями не доведеш, що ти дійсно вартий уваги — ніхто тобі не допоможе. Тому на перших етапах гурт повинен являти собою цілу організацію, яка має багато працювати: знаходити студії, організовувати концерти, та всілякими способами звертати на себе увагу. Спочатку працюєш на репутацію — потім репутація працює на тебе. Нікуди не дітись від закону «Вклав — отримав».

— Якщо вже ми заговорили про радіо і телебачення — ці «альфу» і «омегу» для музичних виконавців, як ти оцінюєш якість трансльованої на українських радіостанціях та телеканалах музики? Чому на твою думку ми десятиліттями спостерігаємо навалу попси і несмаку? Що це — свідома державна політика щодо культури, чи навпаки — абсолютна бездіяльність держави у культурній сфері?

— Вся проблема в тому, що в українському шоу-бізнесі період затяжної корумпованості, і питання «мистецтва» ставиться далеко не на перше місце, та поки що немає ніяких передумов зміни такої ситуації. Наприклад візьмемо музичний канал М1. Як потрапити до його ефіру? Дуже просто: при каналі існує студія, де знімають кліпи за один, два дні. Коштує це від 8 000 до 20 000 доларів. Після такої зйомки буде безкоштовна ротація на каналі десь із тиждень… Можна зняти кліп у якогось іменитого кліпмейстера, за такі ж гроші і в результаті також потрапити до ефіру. Справа в тому, що саме ці люди і диктують всім свої правила, якість та ціни. І склалося так, що те, що знімають вони — є «форматом». Все інше — не формат! Зрозуміло, що якщо дуже хочеться, то із свого знятого відео, яке спочатку на їхню думку було «не форматним» все ж таки можна зробити «формат» — проплатити самому свої ефіри. А що стосується державної політики, то на мою думку, політикам ще дуже далеко до вирішення якихось культурних питань. Всі ж чують і бачать, що вони зайняті дещо іншим…Тому культурну сферу «взяв під свою опіку» бізнес, який організувала певна група людей, утворивши своєрідну монополію. У їх намірах — намагання якомога менше витратити та максимально швидко заробити, при цьому чим більше за одиницю часу таких оборотів — тим краще. Такі підходи ведуть взагалі до деградації мистецтва…

На мій погляд вирішенням цієї проблеми (звісно, для тих, хто вважає це проблемою) є створення більшої кількості музичних телеканалів. В цьому випадку з’явиться «здорова конкуренція» і зразу буде видно, хто є хто.

— Яке на твою думку майбутнє у музики? В якому напрямку буде розвиватися і рухатися музика далі? Які сучасні стилі ти вважаєш перспективним, а які — навпаки, такими, що себе вичерпали?

— За останні років 10 все змішувалось і продовжує змішуватись. Утворилось декілька нових стилів музики. Стало модно до живого гурту підключати діджея з його «скрейчами»… Але за весь цей час так і не з’явилось якоїсь мега-зірки такого рівня як «Бітлз», чи Елвіс Престлі. Не має чогось концептуально нового. Я думаю, що найближчим часом хтось все ж таки вразить уяву більшості. А зіграно це буде переважно на живих інструментах в стилі…я б назвав його «авангардний позитив». Частково такий стиль вже зараз сформувався у деяких фотографів, частково просліджується у французького режисера Мишеля Гондри — «Наука сну». А поки що тільки «уривки» такого стилю грають Blue Man Grup.

А вичерпала себе, я вважаю, «бізнесова музика», тобто поки за ротацію якої хтось платить, а як тільки перестає, то вже наступного дня ніхто не пам’ятає ні артиста, ні музики.

— Можливо ти поділишся назвами молодих та цікавих на твою думку сучасних українських проектів, які поки що не відомі, але скоро ми про них почуємо?

— Із задоволенням! Ми підтримуємо добрі стосунки з багатьма молодими колективами, та і не тільки з молодими. Всі ми їздимо на одні і ті ж фестивалі, виступаємо в клубах. Іноді навіть кличемо один одного та пропонуємо різні можливі «симбіози». Хотілося б виділити київський гурт «Smaragda» — якісні тексти та хітова музика. Окрім взаємної симпатії нас ще зв’язує те, що і їм, і нам знімав відеокліп молодий талановитий режисер Ігор Загребнюк.

Симпатизуємо і вважаємо перспективними гурти «Фарбований лис», «Проти ночі», «GreatФрут», «Animals’ Session»...

— Що б ти побажав своїм колегам сучасним молодим українським музикантам і заодно — нашим читачам?

— В першу чергу всім хотілося б побажати наснаги, бути впевненими у собі, у своїх діях, завжди у всьому йти до кінця. Хочеться щоб українська молодь мала змогу себе розкрити і довести всьому світу, що ми не чим не гірші, ніж вони, а навіть кращі!

Розмовляв
Олексій Жупанський

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com