Президент України — іноземний агент?

Нещодавно один з депутатів фракції «Наша Україна» запропонував дуже цікавий законопроект. Суть його в тому, що в Україні необхідно створити орган, який перевірятиме тих чи інших державних чиновників або політиків на їхню причетність до іноземних спецслужб.

Однак вся країна ще пам’ятає, як 2004 року новоспечені революціонери годували народ обіцянками, що вже 2005 року Україна стане супердемократичною країною, а з неба почнуть падати ледь не золоті злитки. Але замість манни небесної з 2004 року і донині всю країну лихоманять хронічні кризи.

Що писати про Віктора Ющенка! Він так зав’яз у компроматі та беззаконні, що будь-яка його нова витівка не змінює картини його «політичного діагнозу». Ну, що можна сказати про Віктора Ющенка ще? Те, що він на початку 90-х років обікрав народ на мільярди? Або те, що за роботи його урядів значно погіршали економічні показники держави? Звичайно ж, все це важливо і навіть дуже необхідно знати. Але що забезпечило його прихід до влади? Невже патріотизм або професіоналізм? Навряд чи, адже в країні є справді патріотичні і професійні люди, але, як воно зазвичай буває, до влади приходять зовсім за інші заслуги і за інших обставин.

 Біографія Ющенка така строката і неоднозначна, що цьому можна присвятити десятки статей і аналітичних оглядів, але якщо в темі статті заявлено про тему шпигунів і зрадників, то цікаво поглянути на біографію Віктора Андрійовича саме крізь цю призму.

ПЕРЕВТІЛЕННЯ

Як відомо, до осені 1991 року Ющенка носив партійний квиток КПРС і спілкувався лише російською мовою. Це була нормальна практика для переважної більшості чиновників, і Віктор Ющенко не був винятком. Але після отримання Україною незалежності багато чого змінилося, особливо в питаннях, які стосувалися ідеології. В цей же час стрімко почали оживати так звані патріотичні партії, які часто грали і досі грають на антикомуністичних настроях електорату. Хамелеонство тоді стало нормою, адже щоб мати політичне майбутнє, потрібно було змінювати свою минулу позицію і створювати нову, яка була необхідна в цій ситуації. Але такі зміни для Віктора Андрійовича були хворобливими, хоч і необхідними. У ті роки він починає освоювати українську мову і прищеплювати собі пристрасну любов до нової держави.

У ті далекі 90-і роки, отримавши свободу дій, американські організації зайнялися вихованням і безпосереднім формуванням нової політичної еліти України. Так склалося, що і Віктор Андрійович потрапив під приціл зарубіжних демократизаторів. Залишається, звичайно ж, загадкою, чим же так приглянувся наш майбутній Президент, але факт залишається фактом: за виховання Ющенка взялися грунтовно. Тоді ж Віктор Андрійович і знайомиться зі своїм куратором і майбутньою дружиною Катериною Чумаченко. Вона стала тією людиною, без слова якого Віктор Ющенко не зробить і кроку. Катерина Чумаченко, яка раніше працювала аналітиком в Державному департаменті США і Раді національної безпеки США, вважається чудовим фахівцем у питаннях пострадянського простору. Природно, що знайомство таких людей, як Чумаченко і Ющенко, не могло бути випадковим. Майбутня дружина вплинула на позицію Віктора Ющенка і самостійно підібрала людей, які займалися б його новим іміджем.

За десять років з колгоспного бухгалтера іміджмейкери змогли створити образ месії, на який молитимуться люди і сліпо йтимуть за ним, як за своїм пастиром. Щоправда, куди цей пастор їх може завести...

Згодом Віктор Ющенко серед українського політикуму вже починає сприйматися виключно як «проамериканський» політик. Згідно із записів Мельниченка, Леонід Кучма в одній з бесід з начальником своєї охорони скаржився, що йому прислали «прем’єра» з-за кордону. Правдивість цієї думки можна підтвердити хоч би тим, що Кучма говорив відкрито і не підозрював, що його записують. Плівки Мельниченка досі не надано громадськості в повному обсязі, оскільки та інформація може багатьом розплющити очі на те, що відбувається зараз в Україні.

Після президентських виборів 1999 року фактично почалася повномасштабна підготовка до державного перевороту, який мав би завершитися 2004 року обранням Віктора Ющенка на пост Президента України.

ПРОСУВАННЯ

Справді, в ті роки Віктор Андрійович знайшов собі по-справжньому серйозних покровителів, які могли вирішувати більшість його проблем. Досі залишається таємницею, яким чином Вікторові Ющенку вдалося уникнути кримінальної відповідальності за фінансові махінації під час його правління в АКБ «Україна».

Просування службовими східцями для Віктора Ющенка давалося на подив легко, хоч і закінчувалося завжди крахом. Міркуйте самі: після правління Віктора Андрійовича в АКБ «Україна» банк поступово зникає; під час його правління в НБУ в Україні зафіксовано найбільшу інфляцію в світі — на рівні 10 000 %; в період прем’єрства значно знизився рівень економіки, що призвело до відставки уряду Ющенком. Багато «пересічних громадян» до цього часу впевнені, що саме прем’єрство Віктора Ющенка значно збільшило їхній добробут, але статистичні дані говорять про інше: за перше півріччя 2000 року ціни на м’ясо зросли на 31,6 %, цукор — на 64,5%, а ціна на зерно збільшилася втричі.

Підсумком роботи 2001 року стало збільшення інфляції на 25,8%, цін — на 28,4%, тарифів на ЖКУ — на 39,2%, зниження заробітної плати для жителів села на 15%, лікарям — на 17 %, вчителям і працівникам культури — на 14%. Ця інформація може означати лише одне: погіршення матеріального стану громадян мало призвести до масового невдоволення проти президентства Кучми, а Віктор Ющенко мав був стати ключовою фігурою в цьому процесі. В цей же час в країні активно починаються масові акції «Україна без Кучми», які організовуються виключно з прицілом на майбутні президентські вибори.

Очевидно, що для заокеанських покровителів Віктора Ющенка українці — це лише геостратегічне м’ясо, потрібне їм для того, щоб перетворити Україну на нестабільну ділянку поблизу російської межі. Звісно, цього не розуміла величезна частина українців, які спокусилися на солодке і нове для них слово «демократія» і вийшли на Майдан.

ПРЕЗИДЕНТСТВО

Але якщо до осені 2004 року увесь потік інформації стосовно особи Віктора Ющенка можна було списати на чорний піар опонентів майбутнього Президента, то після приходу до влади новоспечений гарант повністю продемонстрував все, чому його навчили іноземні опікуни.

Якщо стисло охарактеризувати діяльність Ющенка на посту Президента, то можна чітко відзначити — всі його основні кроки були направлені не на соціально-економічне поліпшення життя «його нації», а на ідеологію і пропаганду. Питання НАТО, статус російської мови, статус воїнів УПА, Голодомор, перегляд історичного минулого з новим трактуванням у шкільних підручниках і багато іншого — ось за що отримував зарплату новоявлений Ющенко. Що цікаво, ні одне ідеологічне питання, що порушується, НІКОЛИ раніше так гостро не стояло в Україні, й лише з приходом до влади Ющенка між громадянами України почали розжарюватися відносини, відбувся розділ на патріотів і бандитів. Все це можна пояснити тільки одним — Віктор Андрійович неухильно виконує програму тих, які привели його до влади. Тільки сліпий не помітив, що всі питання щодо ідеології й економіки держави дивовижним чином завжди перетворювалися на конфлікт між Росією і Україною.

Захід же виставляється виключно як приклад демократії, а те, що перед важливими рішеннями Віктора Ющенка відвідують американські посли, ні в кого не викликає ані найменшого здивування або неспокою. А справді, що тут такого, що перед підписанням указу Президента від 2 квітня про розпуск Верховної Ради в Секретаріат Президента прибув посол США Вільям Тейлор?

Після 2004 року країну постійно стрясають якісь конфлікти і скандали. Нинішні події в країні яскраво підтверджують, що в Україні давно реалізовується план нищення державності, адже коли населення і влада роками зайняті з’ясовуванням відносин, зовнішнім джерелам не важко зробити з такою країною все що завгодно. Хто може зараз сказати, чи має Україна державну таємницю? Чи може вона протистояти зовнішнім загрозам, коли Служба безпеки України замість захисту своїх громадян поширює брехливі компромати на людей і займається політикою? Чи може кожен громадянин України відчувати себе в безпеці, коли Президент замість забезпечення цілісності держави займається реалізацією власних амбіцій і божевільних ідей? Чи може кожен громадянин України відчувати впевненість в завтрашньому дні, коли країна живе в постійному стані виборчої кампанії? Відповіді на ці запитання очевидні, як і очевидне те, допоки в нас буде такий Президент, — миру в країні не бачити.

P.S. Дружина Віктора Ющенка Катерина Чумаченко, вона ж Кетрін Клер, — повноправна громадянка США. І як чоловік повноправної громадянки США Віктор Андрійович може будь-коли отримати американське громадянство. Для Ющенка це ідеальний варіант: після нинішніх подій, коли країна невблаганно котиться до повного руйнування державності, він за щонайменшої небезпеки може перебратися до Америки, забравши з собою все своє сімейство...