Народна дошка ганьби

Зіна Калай-Клайтман — посол держави Ізраїль в Україні. Грубо порушує норми міжнародного права і дипломатичного етикету. Фактичний керівник і координатор антиукраїнських дій міської влади проти українського слова, українських видань, української культури.

Дмитро Джангіров — шеф-редактор газети «Хре­щатик» і фактичний керівник «мерського» медіа-холдінгу. Відзначився винятковим цинізмом і патологічною українофобією у своїх телевізійних антимайданівських коментарях ще 2004 року. Цю ж гидотну політику продовжує нині через газети, радіо і телеканали, фактично приватизовані сіоністським кланом Черновецького.

Роман Костріца — шеф-редактор сіоністської версії газети «Ве­чірній Київ». За короткий час знищив видання, яке протягом 100 років було одним із символів столиці. «ВК», редагований перевертнем Костріцою, за рівнем злочинної послужливості меру-українофобу скотився до найнижчого рівня.

Сергій Лозунько — провідний публіцист (ймовірно, псевдонім) щотижневика «2000». Закликає до повалення суспільного ладу в Україні, знищення нашої держави і перетворення її на провінцію такої собі «Схід­но-Слов’янської імперії». Як показує гіркий історичний досвід (царська Росія, СРСР), фактична влада в такому державотворенні неодмінно переходить до рук єврейських расистів та їхньої агентури.

Андрій Матковський — мер Полтави. Ініціатор ганебної антиукраїнської акції під час закладання пам’ятного знаку на місці майбутнього пам’ятника Симону Петлюрі. Нині добивається скасування рішення про увічнення пам’яті глави Директорії шляхом судової казуїстики. Як відомо, єврейські фашисти свого часу ор­ганізували вбивство Симона Петлюри. Сіоністська пропаганда і досі брехливо звинувачує лідера визвольних змагань в Україні в антисемітизмі. Отже, позиція полтавського мера є класичним виявом єврейського нацизму.

За матеріалами інтернет-видання
«Акценти»