Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Хто провокує міжнаціональну ворожнечу?

Заява Президії Російської громади Києва з приводу другої державної мови

У засобах масової інформації оприлюднено ініціативу Партії регіонів щодо проведення референдуму про надання російській мові статусу другої державної. Раніше з такими пропозиціями виступали комуністи П.Симоненка, соціалісти О.Мороза і прогресуючі «товариші», яких очолює відома конотопська жінка.

«Регіонал», друг ізраелітів В.Колесниченко, вийшовши (не вперше) за межі здорового глузду, винайшов нове «природне право» людини — право на вибір мови, начебто, притаманне їй від народження.

Безумовно, мовне питання, особливо в Україні, де проживає більш як 130 національних меншин, має право на постановку і вирішення. Чи відповідає «Закон про мови» в Українській РСР від 28.10.1989 р. №8312-ХІ сучасності? Загалом так, оскільки норми його досить врівноважені і тією чи іншою мірою враховують права корінної — української — нації, а також усіх національних меншин України, які набули повноправного громадянства у цій благословенній споконвічній слов’янській країні. І все ж корекція законодавства, яке регулює мовне питання, необхідна. Але чи це дає право окремим політичним силам ставити питання про надання російській мові статусу другої державної? Певно, що ні. Той факт, що велика група людей різних національностей у побуті спілкується російською мовою, не може бути доказом, як не може слугувати доказом і факт спілкування російською мовою на роботі більшості людей у східних і південних областях (частково і центральних). Це свідчить радше про усталену ще з радянських часів неповагу до країни мешкання і відсутність мовної культури.

Про який референдум може йтися, якщо за останнім переписом 70% населення України назвали своєю рідною мовою саме українську? В усіх областях України, крім АРК, українці становлять більшість населення. Природим правом людини, притаманним їй від народження є право розмовляти рідною, даною Господом Богом, мовою, а не міфічне, придумане недолугим нардепом, «право на вибір мови». То кому ж потрібна друга державна мова? Для 15% росіян, чи 5% інших національних меншин? Друга державна мова потрібна чечетовим, рабиновичам, чмирям, болдирєвим, які, користуючись слабкістю держави, принципово не бажають вчити державну мову, хизуючись при цьому своїм безкультур’ям, нехтуючи конституційними обов’язками, розпалюючи міжнаціональну ворожнечу.

Президія російської громади Києва заявляє, що постановка питання про другу державну мову є неповагою до титульної, державотворчої нації, яка надала притулок на своїй землі мільйонам людей інших національностей. Такі «ініціативи» повинні засуджуватися культурними людьми усіх національностей. Не мають права заїжджі людці на кшталт Ю.Болдирєва, якого за зовнішніми ознаками важко зарахувати до якоїсь певної національності, розбурхувати толерантне українське суспільство, сіяти в ньому розбрат, спекулюючи на мовному питанні. Всі докази болдирєвих не- щирі, або ж такі, що свідчать про абсолютне незнання історії великого українського народу серед якого вони збираються жити (якщо не чкурнуть кудись). До речі, дуже часто «захисниками» російської мови виступають не етнічні росіяни, а представники «богообраної» нації чи шабес гої, що свідчить про сплановану системну провокаційну діяльність, направлену на те, щоб, по-перше, посварити два великі слов’янські народи і, по-друге, поглибити розкол між українськими регіонами. Хоча практика українського життя показує, на щастя, безперспективність таких дій, все ж треба давати відсіч намаганням «друзів» України завдати шкоди українському суспільству і міжнаціональній злагоді.

Президія Російської громади Києва неодноразово заявляла про необхідність виявляти повагу до великої української мови, мужнього українського народу, його тисячолітньої історії і культури. Жодна національна меншина України, зокрема найбільша, російська, не можуть поскаржитися на нетолерантне до себе ставлення українців за всі роки незалежності. То ж плекаймо свою мову, культуру, традиції, не зазіхаючи на природні права української нації бути головним творцем на своїй рідній землі.

Президія Російської громади Києва

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com