МАУП ПРОПОНУЄ МАНДРІВКУ В ЧАСИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

22 січня 2008 року у приміщенні Бібліотеки імені Ярослава Мудрого МАУП відкрито оновлену постійно діючу виставку «Від Трипільських часів до сьогодення». Організатор виставки — Український Народний університет МАУП.

Головна мета виставки міні-музею — показати нерозривний зв’язок між добою розквіту Трипільської цивілізації і теперішнім часом відродження української культури. На виставці можна побачити твори з цієї тематики художника Віктора Крижанівського, ілюстрації художника-графіка Жоржа Шанаєва до книги професора Юрія Шилова, реконструкцію трипільської кераміки Людмили Смолякової, книжки для дітей і розмальовки вчителя початкових класів Оксани Перегуди, спрямовані на популяризацію знань про Трипілля серед дошкільників та молодших школярів, портрет Вікентія Хвойка у виконанні графіка Миколи Коструби, сучасну керамічну плитку та сувенірну продукцію у стилі Трипілля від «Агромат — Україна», ознайомитися з набутками ресторану «Трипілля», зокрема із сучасними виробами з борошна за трипільськими технологіями тощо.

В експозиції виставки «Від Трипільських часів до сьогодення», організованій Українським Народним університетом МАУП — справжні археологічні знахідки з багатьох регіонів України (Київської, Черкаської, Віницької, Тернопільської областей та Криму), а також велика кількість реконструкцій ритуальних речей і посуду трипільської цивілізації, виконаних народним майстром України Людмилою Смоляковою.

Найдавнішим речам на виставці понад 50 млн років — це відбитки молюсків, закам’янілі костомахи тощо. Фрагментам трипільського посуду, ритуального глечика понад 5 000 років, їх знайдено у місцях найбільшого розквіту протоміст Трипільської цивілізації біля міста Умань Черкаської області. На виставці представлено розтирач зерна, якому понад 50 віків, та пращеподібний камінь (один з видів зброї) трипільської доби.

Шматочки давньогрецьких амфор, знайдених і привезених до Українського Народного університету з батьківщини легендарного Ахілла (Пантикапей — нині Керч), відносять нас до часів Троянської війни й скіфів.

Знакові знахідки — фрагмент кераміки зарубинецької культури з Чернечої гори під Каневом, де поховано генія й провидця українського народу — Тараса Шевченка; два фрагменти фрескових розписів з одного з найбільших на Русі давньоруських храмів княжого міста Білгорода (сучасне с. Білогородка під Києвом) — саме тут розпочинав свої дослідження Вікентій Хвойка; маленький фрагмент плінфи VІІІ ст. н.е. з найдавнішого православного храму України, побудованного греками на півострові Крим (м.Керч, храм св. Василія Блаженного); частина денця з відбитком тканини — можливо, кельтів — з майже недослідженного поселення у самому центрі дендропарку «Софіївка» (м. Умань).

Маємо надію, що колекція археологічних та народознавчих артефактів Українського Народного університету МАУП швидко поповнюватиметься завдяки студентству, не байдужому до історії свого краю. Позаяк філії МАУП є в багатьох регіонах України, то, цілком можливо, що й ця колекція матиме всі шанси стати багатогранною.

Вадим Перегуда,
автор ідеї створення музею,
випускник факультету українознавства
Українського Народного університету МАУП.

Фото Андрія Гусєва