Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Шопоголіки прискорили кризу?

Американські шопоголіки, які, на думку громадськості, рухають світові ринки вверх своєю маніакальною пристрастю до покупок, виявилися крайніми за часів депресії. Тепер громадська думка звинувачує їх в тому, що своєю невідповідною доходам купівельною активністю вони підірвали не лише власний бюджет, але і спровокували третю хвилю кризи — кредитних карток, повідомляє РІА Новості.

На початок цього року неоплачені борги американців за покупки за пластиковими кредитними картками складали 961 мільярд доларів. За цей час армія безробітних поповнилася 2 мільйонами чоловік, чиї неоплачені борги збільшили тягар завислих кредитних платежів. Депресія і масові звільнення останніх місяців посилили кризу кредитних карток. Фінансовий цунамі, такий, що накрив США, почався на іпотечному ринку, перекинувся на фондовій, а зараз знов розмиває банки, що встояли, і компанії. «Сьогодні одна пані купила собі декілька пар взуття на 3 тисячі доларів, але скоро повернула обновки, попросивши перерахувати гроші назад. Говорить, не ті часи, щоб дозволити собі такі покупки — соромно шиковать під час депресії», — розповідає продавщиця престижного взуттєвого бутіка на П’ятій авеню. Покупців в нім немає. За її словами, ніхто зараз не бере туфлі за 800 доларів і дорожче, і навіть завсідники насамперед дивляться на цінник, а не як взуття сидить на нозі. «Шоппінговая залежність може бути особливе руйнівною зараз, коли ринок праці і економіка в цілому настільки нестійкі», — відмітив Wall Street Journal, що вважає, що в цей важкий для країни час соромно бездарно розтрачувати засоби по дорогих бутікам, а краще гарненько тряхануть наявний гардероб, в якому кожен житель Нью-Йорка знайде речі з ще не відірваними етикетками. Видання стверджує, що багато нью-йоркци вже взялися за розум — ті, хто не роздумуючи хапали сумочки по 1,2 тисяч доларів, зараз лімітують свій вибір ціною в 300 доларів. Ті, для кого не не була розкішшю сумка за 300 доларів, йдуть до мережевих супермаркетів, щоб зробити покупку за 30 доларів. Статистика підтверджує цю версію — об’єм продажів товарів класу люкс в «гламурному» Sachs впав в жовтні на 16%, в найдешевшій роздрібній мережі Costso, — лише на 1%. «Для людей, страждаючих шопоголізмом, економічний чинник став лише додатковим стресом, але не збавив пристрасті до покупок. Подібно до алкоголіків, які готові втратити роботу і сім’ю, аби випити, вони діють по тій ж схемі», — стверджує Тері Шулман, відомий психотерапевт, що займається цією проблемою, і ведучий свої програми на декількох телеканалах. Він запевняє, що за часів депресії, коли середній американець розуміє, що йому не по кишені ні новий будинок, ні гідні пенсійні накопичення, він знаходить втіху в доступних магазинах одягу і електроніки. За даними дослідження American Journal of Psychiatry, 5,8% американців страждають синдромом маніакального споживача, тобто є шопоголікамі. Ким Рід, фінансовий економіст, стверджує, що шопоголіки зараз підривають економічну стабільність країни, оскільки можуть спустити в магазині Prada суму, рівну своїм накопиченням за 10 років, не виробляючи при цьому відрахувань до пенсійних, накопичувальних і страхових фондів, і закладаючи тим самим четвертую хвилю кризи, з якою зіткнеться Америка декілька пізніше. Багато недержавних організацій почали вимагати зупинити агресивну рекламу виробників модних брендів у Інтернеті, як, наприклад, на сайті «Анонімний шопоголік», який, наприклад, запевняє, що дівчина, що купила собі жакет від кутюр за 3 тисячі доларів, знаходить нові шанси на дивну кар’єру або вдале знайомство. На цю вудку зазвичай клюють американці, що мають річний дохід менше 50 тисяч доларів і що мріють прорватися з нижнього шару середнього класу в прошарок мільйонерів.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com